Громадськість Тернополя стурбована ситуацією щодо будівництва за рахунок знищення зелених зон, в тому числі забудов парків. Напередодні відзначення Європейського Дня парків, 23 травня, активісти ініціативних груп за підтримки громадських організацій провели круглий стіл під символічною назвою «Врятуй парк!».
Суть проблеми зводиться до того, що Тернопіль останніми роками активно забудовують торговими центрами, багатоповерхівками у парках та інших зелених зонах, масово вирубуючи дерева і знищуючи навколишнє середовище. І незважаючи на постійні протести мешканців, влада їх до уваги не бере.
На круглому столі було озвучено кілька «гарячих» точок у Тернополі. Зокрема, це парк Національного відродження, майдан Перемоги, бульвар Симона Петлюри, Привокзальний майдан, Палац культури «Березіль», територія поруч із храмом Святого Петра Української греко-католицької церкви тощо. Місцева влада під бізнес-проектами намагається сховати зведення соціально значимих об’єктів – культурних, спортивних, екологічних тощо.
На сьогодні найактивніший супротив тернополян відбувається в парку Національного відродження, де під приводом будівництва соціально-спортивного центру ведеться спорудження готелю.
– Парки – це легені міста, і здоров’я кожного з його мешканців залежить від кількості парків, скверів та інших зелених зон. У 2014 році з парку Відродження дивним чином вилучають 0,6 га і дають дозвіл на будівництво. Спершу за документами там мав бути еко-готель, а коли тернополяни на початку його будівництва забили на сполох, то об’єкту дали милозвучну назву соціально-спортивний центр «Вулична академія». Хоча у кадастровій карті, котра є у відкритому доступі, чітко написано, що та ділянка призначена для будівництва готелю з закладом громадського харчування. До спорту цей об’єкт жодного відношення не має, а лише є прикриттям бізнес-інтересів, заявив начальник обласного управління фізичної культури і спорту Віктор Мацикур. Активні тернополяни пробують завадити цій будові, навіть уже є постраждалі, але їх влада не чує і навіть не може відповісти на просте запитання: а чому до каденції Надала ця територія була парком, а зараз – уже ні! – розповів керівник ініціативної групи із заборони будівництва в парку Відродження Олег Синовець.
Зараз щодо цієї паркової зони ведуться судові засідання, однак пан Синовець на суд надії не покладає, бо йому відомо про зв’язки між приміщеннями на Котляревського і Листопадовій. Однак все ж таки у правовому полі він та його однодумці намагаються боротися з цією незаконною будовою.
Експертну оцінку діям тернопільської влади у піднятих проблемах дав один з найавторитетніших архітекторів краю до листопада 2017 року – голова Тернопільської обласної організації Національної спілки архітекторів України Анатолій Водоп’ян.
– Краще нічого не будувати, ніж що-небудь! Упродовж останніх років щодо всіх піднятих громадськістю питань збиралися містобудівні ради при Тернопільській міській раді і давали негативні висновки. Але Ви розумієте, хто має владу, той не зважає ні на кого, в тому числі і на протести мешканців та думку архітекторів, а втілює в життя свої задуми. На мій погляд, громадськість має «бити» саме на те, що будь-який об’єкт у парку чи зеленій зоні повинен проходити через громадське обговорення. І якщо його не відбувалося, то треба добиватися переглянути рішення про передачу землі або купівлі/продажу суб’єкту господарювання. Такою є позиція обласної Спілки архітекторів, – сказав Анатолій Водоп’ян.
За словами пана Водоп’яна, сьогодні в Тернополі практично не залишилося архітекторів, які за гроші готові намалювати будь-що і будь-де, адже їм з тернополянами жити в одному місті й дивитися їм у вічі. А тому власники проблемних об’єктів замовляють документацію не в Тернополі, а в сусідніх областях – Чернівцях, Львові, Івано-Франківську…
– Недоліком тернополян було те, що вони жодним чином не об’єднували свої сили, а кожен поодинці боровся проти незаконних забудов, які відбуваються на ділянках близько до їхніх будинків. Мусимо об’єднуватись навколо цієї проблеми, як нас колись об’єднав Майдан, – наголосила модератор заходу Ірина Яремчук.
І щоби разом боротися з подібними забудовами, учасники круглого столу прийняли спільну резолюцію, яку обіцяють направити міському голові Тернополя Сергію Надалу та депутатському корпусу міської ради. Зокрема, вони рекомендують міському голові та депутатам не підтримувати рішень, які передбачають знищення зелених насаджень або площ зелених зон м. Тернополя, та створити незалежну комісію із представників громадських організацій, які виявлять бажання проконтролювати діяльність посадовців для аналізу виданої ними документації щодо проблемних об’єктів.
Також у резолюції є пункт, у якому рекомендується міському голові відсторонити головного архітектора міста Василя Бесагу та керівника міського Держархбудконтролю Віктора Горішнього від займаних посад (до них в активістів було найбільше запитань, але ні вони, ні жоден із запрошених на круглий стіл чиновників тернопільської мерії не прийшли) та провести перевірку виданих ними дозвільних документів.
А тим часом громадськості обіцяють оприлюднити карту будов у парках та інших зелених зонах, яку громадсько-політичний діяч Олег Вітвіцький лаконічно назвав мапою «надалізму»…
Іван Білий
КОМЕНТАРІ
Михайло Ратушняк, голова громадської організації Ліга підприємців «Українська справа»:
– Колектив, який я очолюю, за 2017 рік заплатив 4 млн. грн. податків тільки до місцевого бюджету. В тому числі й цими коштами я формую бюджет міста. Однак заявляю, що Тернопіль нині не є містом для комфортного проживання. Мій рідний майдан Перемоги, де я народився і прожив, попри який ходив до двох вузів, архітектори зі Львова намагаються спаплюжити. А міська рада свого часу виділила понад мільйон гривень (коли долар був ще по 8 грн.) для встановлення світлофора і зміни дорожнього руху. І все для майбутнього бізнесу однієї людини! Що буде з цим майданом, коли там втулять заклад громадського харчування? І це все робиться, коли громадськість та архітектурна спільнота – проти. Світова практика говорить: парки, сквери і площі – не забудовуються! А в Тернополі наші очільники, на жаль, на це не зважають.
Олена Макогон, член ініціативної групи з незаконної забудови території ПК «Березіль»:
– Всупереч земельним і будівельним законам, відділ містобудування мерії видає містобудівні умови та обмеження на земельну ділянку, яка не призначена для зведення житлових будинків. У нас є висновки Держгеокадастру про те, що використання землі для будівництва будинку не є за функціональним призначенням. Також ми звернулися до архітекторів області, які дали висновки, що самому «Березолю» для його ж обслуговування не вистачає землі. Але тернополянам пробують нав’язати, що то буде мистецько-культурний центр. Насправді проект розробляється для багатоповерхового будинку з паркінгом і якимось там маленьким мистецьким центром.
Наталія Симчишин, представник ініціативної групи з незаконної забудови на вул. Симоненка, 1:
– Біля окраси Тернополя – церкви Святого Петра і притулку Святого Антонія, що у мікрорайоні «Аляска», хочуть втулити багатоквартирний однопід’їзний будинок. На Генплані 2010 року таких задумів не було, а планувалося збудувати магазин на три поверхи. Потім якимось чином змінюється цільове призначення, хоча це зроблено незаконно, і ми маємо впритул під нашими вікнами бачити 9- чи 10-поверховий будинок? Порушуються пожежні та будівельні норми, однак найголовніше, що новобудова унеможливить існування будинку на вул. Симоненка, 1. По-перше, зростає навантаження на комунікації і мешканці переживають, щоб їхній будинок не давав тріщин. По-друге, мають бути паркувальні місця, дитячі майданчики, але для цього немає місця. І найголовніше – потенційна багатоповерхівка заступить нам сонце, хоча якісь архітектори із Чернівців вирахували, що норми інсталяції дві години у день нам буде достатньо.
Галина Пастушенчик, представник ініціативної групи з незаконної забудови бульвару С. Петлюри:
– Щодо нашого бульвару найсумніша історія, адже там, незважаючи на всі протести, вже все збудовано. Частину бульвару С. Петлюри було продано на аукціоні, що категорично заборонено і є прямим порушенням закону, адже це зелена зона. При тому, що жодних громадських слухань не проходило перед тим, як давати добро на ділянку під забудову. Незважаючи на всі скарги, у тому числі Президенту, голові Верховної Ради, Генпрокурору, НАБУ, всюди ми отримали відмови або ж розбиратися зобов’язували міську раду чи місцевий Держархбудконтроль. Так стається, що на кого пишемо скаргу, до того вона повертається, а звідти «наверх» ідуть відписки, що будівництво на бульварі Петлюри проводиться законно.
Надія Прийдун, голова ініціативної групи батьків дітей Тернопільської обласної експериментальної комплексної школи мистецтв ім. І. Герети:
– Територія, на якій знаходиться школа мистецтв, – ласий кусок. Напевно, він уже між кимось розподілений. Звичайно, документального підтвердження у нас немає, але рух уже робився, кадастровий номер давався при тому, що до останнього часу земля була в постійному користуванні школи. Зараз вона у власності Тернопільської обласної ради. Правда, з «білого дому» нам кажуть, що її цільове призначення – освітній заклад, але багатьом відомо, як за один день можна змінити цільове призначення. 24 роки робота школи всіх влаштовувала, а зараз – ні. До прикладу, санстанція не дає дозволу на продовження навчання, у нас немає ліцензії, працівники не пройшли атестації тощо…
АВТОРИТЕТНА ДУМКА
Галина Саламандра, адвокат:
– За законодавством усі земельні ділянки повинні передаватися в оренду чи продаж на конкурсних умовах. У Тернополі, на жаль, практично жодна земельна ділянка не була надана в оренду чи продана на аукціоні. Наш міський голова і, напевно, пан Кібляр придумали цікаву схему. За так званими «інвестиційними угодами» передають землю комунальним підприємствам, а ті за якісь дрібні роботи віддають її приватникам. Звичайно, решта суми – хабарі і це всім зрозуміло. На жаль, правоохоронні органи на це не звертають уваги.
Джерело: Тижневик "Номер один"
3418