Нещодавно у Тернополі відбувся масштабний фестиваль «КіноХвиля». Тривав він протягом чотирьох днів на семи різних локаціях: Палац кіно, «Просвіта», бібліотека-музей «Літературне Тернопілля», студія « MagneticOne Аcademy», Тернопільська міська рада, «Сінема сіті» та Центр науки Тернополя.
Тернополяни та гості міста мали можливість відвідати велику кількість кінопоказів, майстер-класів, тренінгів та інтерв’ю з відомими метрами сучасного українського кіно.
Було встановлено рекорд «Наймасовіше одночасне створення мультфільму дітьми за допомогою мобільних телефонів».
Цьогорічне дійство проходило під гаслом «Відчуй своє кіно!», і воно не випадкове, адже до показу було представлено понад сотню кінострічок на будь-який смак, і у відвідувачів була реальна можливість вибрати те, що найбільше до душі. Не оминули увагою і наймолодших кіноманів.
Офіційне відкриття Всеукраїнського форуму «КіноХвиля» відбулося 20 грудня у кінотеатрі «Сінема сіті». З цієї нагоди там відбувся унікальний вечір українського кіно, на якому гості фестивалю змогли переглянути чотири найсвіжіших кінострічки: «Секс і нічого особистого», де знявся відомий шоу-мен Сергій Притула, «Донбас» – трагікомедія, в якій відтворено справжні історії, що трапилися на окупованих територіях сходу України, шокуюча кінокартина «Брама» про життя у чорнобильській зоні відчуження та сімейна комедія «Пригоди S Миколая».
Передував кінопоказу прохід червоною доріжкою та фуршет. Невимушене спілкування доповнювали чарівні звуки скрипки. Серед відомих гостей, що відвідали захід, були: актори – Соломія Закордонець, Богдан Козій, Сергій Андрушко, Ірма Вітовська, Василь Середенко, кінокритики – Сергій Тримбач, Олександр Гусєв, режисери – Ігор Шкурін, Костянтин Лінартович, Оксана Артеменко, Максим Мельник, мистецтвознавець Оксана Волошенюк, продюсери – Володимир Філіппов, Андрій Суярко, голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко, каскадер Вадим Павленко, Тетяна Чубак – голова благодійного фонду «Подоляни», Ольга Гордієнко – директор благодійного фонду «Єднання поколінь», Любов Лісовська -голова правління Союзу кінотеатрів України та представники кінокомісій з усіх куточків України.
Наші журналісти відвідали зал, у якому транслювався фільм українського режисера Сергія Лозниці – «Донбас». Світова прем’єра відбулася 9 травня 2018 року на 71-му Каннському міжнародному фестивалі, де стрічка отримала приз за найкращу режисуру у програмі «Особливий погляд», а також стала фільмом-відкриттям фестивалю. 29 серпня 2018 року Український Оскарівський комітет оголосив фільм «Донбас» національним претендентом від України на номінацію премії «Оскар» у категорії «Найкращий фільм іноземною мовою». У жовтні цього ж року фільм пройшов кваліфікаційний відбір та ввійшов до «довгого списку» номінантів.
Під час представлення кінострічки з вітальним словом виступив голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко.
– «Донбас» – це один з найбільш значних фільмів українського кіно останніх років. Він торкається болючої, трагічної, драматичної теми життя на окупованій території України. Це не типова військова драма, це серйозний мистецький експеримент, який був помічений. Фільм отримав одну з найпрестижніших нагород Каннського кінофестивалю. Його створювала міжнародна команда, це копродукція кількох країн – в основному України, Німеччини та Румунії. Режисер фільму Сергій Лозниця – один з найбільш визнаних нині живучих українських режисерів на міжнародному рівні. Адже дуже непросто розповідати так відверто про події, які ще не завершилися . Актори, які створювали фільм, узяли на себе величезну відповідальність, і мені здається, що вони змогли пройти по певних червоних лініях, не переступивши їх, і за це їм подяка. Особисто я цей фільм дивився тричі, він мене надзвичайно вразив.
– Кінематограф – це не тільки розвага, а й серйозні теми. Перегляд фільму – це певний діалог між глядачем і тим, що відбувається на екрані. Кінематограф може формувати мислення, думки, світогляд. Це той фільм, який заставляє думати і переосмислювати, – підсумував голова кінокомісії Леонід Бицюра.
Із перших хвилин перегляду стало зрозуміло, що драма «Донбас» – фільм ігровий, знятий в сучасному стилі під назвою трагіфарс, він не документальний, але в основу сценарію лягли справжні ролики, зняті на сході України. Ті самі відео завантажені в інтернет, які кілька років тому лякали своєю жорстокістю і дивували безкарністю: тут і прив’язаний до стовпа патріот України, доброволець, якого б’ють місцеві жителі, і німецький журналіст, якого називають фашистом, і «зелені чоловічки», що з насмішкою стверджують, що вони приїхали з Горлівки.
Те, що відбувалося на екрані, здавалося дуже комічним, над деякими моментами глядачі сміялися вголос, ніби перед ними розгортається не війна, а безглузда комедія. Це цілком природна реакція, по-іншому просто не можливо дивитися на підготовку масовки для фейкових телесюжетів або, наприклад, на так званих ополченців, які розповідають про захист батьківщини. Але з часом стає абсолютно несмішно, швидше за все – страшно від того, що цей спектакль – насправді чиясь дійсність, реальне життя.
Фільм «Донбас» закликає до дискусій, і щоби посилити емоційний ефект від побаченого, за допомогою камери і гри акторів навмисно створюється відчуття присутності глядача в кадрі. Щоби все вийшло максимально реалістично, режисер запросив на зйомки не тільки професійних акторів, а й переселенців. Вони були задіяні в масовці і давали поради про автентичність відтвореної картини.
Кінострічка показує карнавал на тлі трагедії, у черговий раз закликає задуматися про невирішену проблему. Вона нагадує, що полегшення, яке відчуває глядач при появі титрів, не відповідає реальному життю, де страшні сцени все ще можна спостерігати в багатьох місцях.
Вікторія Ушакова
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: газета "Номер один", кінохвиля, новини Тернополя