Протягом року тернопільські матусі доводили владі, що іногородні діти не мають платити за освітні послуги в дитсадках, у всякому випадку суму в розмірі 1215 грн., яку їм порахували клерки з управління освіти. Апогею ситуація набула тоді, коли до Тернопільського адміністративного суду було направлено позовну заяву з вимогою скасувати наказ управління освіти і науки Тернопільської міської ради. Суд задовольнив позов. Однак освітянські чиновники не заспокоїлись та подали апеляційну скаргу у Львів.
– Суд у Львові 18 лютого відхилив апеляційну скаргу, яку подало управління освіти та науки Тернопільської міської ради. Таким чином рішення Тернопільського суду про скасування скандального наказу залишається чинним. Суд підтвердив порушення Конституції України при прийнятті наказу такого змісту. Не можу сказати, чи це остаточна перемога, бо ми не знаємо, наскільки управління освіти буде виконувати вимоги, які розтлумачив суд, – прокоментував ситуацію адвокат Ростислав Небельський, який і представляє інтереси батьків у цій справі.
Тим часом на офіційному сайті Тернопільської міської ради з цього приводу виклали свій коментар, згідно з яким плата за відвідування міських закладів дошкільної освіти буде й надалі нараховуватись тим батькам, чиї діти не зареєстровані у Тернополі, Адже судовим рішенням, який виніс апеляційний адміністративний суд м. Львова, нічого не змінюється. Також у міській раді наголошують, що такі рішення про відвідування дошкільних закладів дітьми з міською пропискою діють і в інших містах України. Наприклад, відвідувати львівські дитячі садки можуть виключно діти, які зареєстровані у Львові. У Києві введено платне навчання у дитсадках для незареєстрованих у столиці. Подібні рішення також готуються прийняти у Луцьку та в інших містах України.
За ким буде останнє слово, стане зрозуміло не скоро. Однак хочемо сподіватися на те, що все ж таки батькам та юристам вдасться довести тернопільській владі, що розподіл дітей на «своїх» та «чужих» – це грубе порушення Конституції України, яка є основним законом нашої держави.
Джерело: Тижневик "Номер один"
3812