Бути активістом у нашій державі – небезпечно. Небезпечно обурюватись діями чиновників, небезпечно захищати парки та загальнодоступні зони від забудов, небезпечно цікавитись, куди йдуть гроші платників податків, небезпечно вести блоги, небезпечно навіть жити та ходити по вулицях. Це вже загальновідомий факт.
Ващенко не боявся «дахів» та не закривав очі на «дерибани» і свавілля силових структур
Люди, які борються із корупцією у регіонах і викривають місцеву «мафію», яка вже традиційно ховається за депутатським чи іншим мандатом, заслуговують не тільки на повагу, а й на безпеку. Та, на жаль, законотворці не бачать або не хочуть бачити цієї прогалини у законодавстві. Закон не надає чіткого визначення, хто є громадським діячем, лише перелік державних.
Пройшло вже три роки з часу трагічної смерті громадського активіста, депутата місцевої ради із Кременеччини Віталія Ващенка. 26 травня 2016 року близько 23-ї години на Ващенка напали та побили кийками на території його нежитлового обійстя. Чоловік через три години помер у реанімаційному відділенні лікарні. Згідно з висновком Хмельницького бюро судмедекспертизи, Ващенко помер від завданих нападниками травм, а не через некваліфіковану медичну допомогу. Сиротами залишилися двоє синів. Для цього чоловіка не існувало заборонених тем, він не боявся «дахів» та не закривав очі на «дерибани» і свавілля силових структур – так про нього відгукувались земляки і ті, хто добре його знав. І обов’язково наголошували: він «воював» ніяк не для власного збагачення і не для примноження капіталу. А тому що його боліла Україна. Мучив безлад, який коївся навколо.
Правоохоронцям вдалося притягнути до відповідальності 4-х осіб. Вирок обвинуваченим оголосив Зборівський райсуд 2 квітня 2018 року. Організатора вбивства Олександра Закутнього та одного з виконавців, Максима Кондратенка, засудили до 14 років позбавлення волі. На рік менше отримав другий виконавець – Олексій Цимбалюк. Їхній спільник, Станіслав Бабенко, мав відбувати покарання 4 роки. Усі засуджені, згідно з рішенням суду, мали сплатити ще 2 млн. грн. моральної компенсації вдові загиблого – Наталії Ващенко. Обвинувачені подали апеляцію. Справу направили на повторний розгляд до Тернопільського міськрайонного суду. Прокуратура вважала вироки зам’які. Та зауважила, що судді не врахували, що злочин був скоєний у складі організованої групи. Проти замовника вбивства порушили окреме кримінальне провадження, триває розслідування.
«Хочу запевнити усіх: ця справа не ляже на полицю і не буде припадати пилюкою»
3 червня у прес-клубі відбулася прес-конференція щодо розслідування вбивства громадського активіста Віталія Ващенка. Наталія Ващенко звернулася до головного поліцейського Тернопільської області Олександра Богомола з запитанням, хто замовник цього жахливого вбивства, чи здійснюється тиск на поліцію і чи є перспектива у справедливому завершенні цієї справи. Жінка поділилася своїми переживаннями з цього приводу та подякувала громадськості за те, що підтримує її у бажанні справедливого покарання всіх учасників вбивства її чоловіка.
– Я не можу багато чого розповісти, але декілька деталей хочу уточнити. Після вбивства Віталія Ващенка у нас працювало близько 80 чоловік у Кривому Розі не один день. Коли ми вийшли на слід злочинців, які це зробили, то жодної інформації не надавали ні місцевій поліції, ні прокуратурі, ні родичам загиблого. У нас були негласні слідчі дії, і саме завдяки цьому вийшли на слід виконавців. Ми всі розуміємо, що таке замовлення, як воно відбувається і які сліди залишає за собою. Розуміємо, які є сліди від організації та безпосередньо вбивства. Є ряд людей, яких перевіряють на причетність до злочину. Є ті, котрі, на моє власне переконання, причетні до злочину. Але поки прокуратура і слідство не висунули підозри і не направили відносно них справу до суду, напевне, з об’єктивних причин. Нагляд за проведенням розслідування здійснює прокуратура області. Ми ж проводимо негласні слідчі дії. На жаль, я не можу озвучити прізвища тих людей, яких підозрюємо, але всі конфлікті ситуації, які відбувалися з потерпілим і які могли бути причиною злочину, досліджуються. Хочу запевнити усіх: ця справа не ляже на полицю і не буде припадати пилюкою. Ми будемо нею займатися до позитивного результату. Я дивлюся вам в очі і кажу, що ніякого тиску та впливу зі сторони на поліцію немає, – прокоментував керівник ГУНП у Тернопільські області Олександр Богомол.
Журналістів також цікавило питання, чи підтвердилась у рамках розслідування інформація, що до вбивства причетний нардеп від Тернопільщини і чи є якийсь зв’язок нападу на Віталія Ващенка та Ігоря Турського, якому посеред білого дня всадили ножа в ногу.
– Ми досліджували зв’язок між двома подіями. Поки що таких поєднань, які би тягнули за собою оголошення підозри, немає. Дуже прикро, що місцеві «ділки» через бандитів замовляють інших бандитів, які нападають на людей. За це вони будуть відповідати. Ми спостерігаємо за цими людьми, рано чи пізно вони оступляться. Стосовно питання про причетність нардепа, то я не буду стверджувати і спростовувати цю інформацію. Доказів таких у нас немає, щоби можна було приєднати ниточку до нього, – сказав головний поліцейський області пан Богомол.
Дружина Віталія Ващенка розповіла, що на судові засідання дуже часто приходять незрозумілі люди, які намагаються щось передати підсудним. Але не зрозуміло, що це за люди і що вони намагаються передати. Правоохоронці ж ці слова підтверджують та розповідають, що такі випадки траплялися за участі раніше судимих осіб, які перебували у слідчому ізоляторі з підозрюваними. Однак немає підстав вважати, що таким чином вони намагаються вплинути на свідків чи потерпілих.
Речовий доказ – записка, написана вбитим, зникла
Наталія Ващенко звернулася до Олександра Богомола з питанням, що стосувалося доказу, який зник із матеріалів справи. Мова йде про записку, написану рукою її чоловіка. Дружина загиблого підозрює, що чоловік знав, що за ним слідкують, адже у записці було вказано номер автівки, яка за ним стежила. А також те, на кого зареєстровано автомобіль та прізвище власника. Таку інформацію він міг роздобути лише через якогось працівника поліції.
Також жінка зазначила, що звернулась із відповідною заявою у міський відділок поліції. Там кажуть, що не встановили особи поліцейського, який надав Віталію Ващенку інформацію про автомобіль, з якого за ним стежили.
– Стосовно зниклої записки ми відкрили кримінальне провадження. Речовий доказ зник у суді – це прикрий факт. Ми знаємо зміст записки. Це все зафіксовано і додано до матеріалів справи. Сподіваємось, що це не вплине на перебіг судового розслідування. Але поки ми не встановили особу того, хто її викрав, – прокоментував Олександр Богомол.
Наші журналісти звернулися за коментарем до прокуратури області і поцікавились, на якому етапі перебуває розгляд справи та яка доля зниклої записки, про яку згадувала дружина Віталія. Нам повідомили, що основне провадження знаходиться у суді, триває допит свідків, заплановано ще допит потерпілої й обвинувачених, і після того розпочнуться судові дебати. Стосовно записки, що зникла з матеріалів справи, то надано фотокопію, належність якої буде оцінено судом у нарадчій кімнаті, і розпочато кримінальне провадження за заявою потерпілої. Наступне засідання у справі призначене на 18 червня цього року.
Також на прес-конференцію прийшла хресна мама загиблого Віталія Ващенка.
– Ми, рідні, плачемо та молимося. За що вбили Віталія? За те, що він хотів, аби була правда і справедливість? Він був мрійником, бо з бандитами не повоюєш. Менти попереджали, що його пасуть. Вони чекали, що щось із ним буде, – емоційно розповіла жінка.
«У день, коли ховали мого чоловіка, місцева еліта співала та гуляла»
Дружина вбитого та його друг Віталій Савчук стверджують, що з самого початку вбивство близької їм людини було пов’язане з громадською діяльністю.
– Кременець – велике село, і той, хто тримав інформацію у таємниці, починає говорити. Про це, що мало трапитися, знав багато хто. Елементарний приклад: зустріла Віталія Ващенка суддя Варневич і сказала, що йому ще не довго залишилося. Її слова можна трактувати по-різному – чи тебе вб’ють, чи тебе посадять. Однозначно говорити не можна, – розповідає Віталій Савчук.
До речі, відомою на всю Україну суддя Людмила Варневич стала після того, як активісти посадили її у смітник. Народній люстрації її піддали після Революції гідності через прийняття нею несправедливих рішень. Пані Варневич – єдина суддя-жінка в Україні, яка «удостоїлася» побувати у смітнику. По-різному оцінювали такі радикальні дії активістів, але на той час це був чи не єдиний спосіб бодай якось зрушити корумповану судову систему. Згодом вона добровільно пішла з посади.
– Коли починаємо згадувати й аналізувати дрібниці, стає зрозуміло, що Віталій, очевидно, знав, що планується проти нього. Це підтверджують і записка, і розповідь свідка під час одного з судових засідань. Свідок розповів, що Віталій звістку про стеження за ним і можливий напад сприйняв спокійно. Швидше за все про те, що до нього мають приїхати, Віталій знав від самого замовника, – каже Віталій Савчук.
– Для себе я знаю, хто замовник, і неодноразово про це говорила. Дуже хочу справедливості і вірю, що буде поставлено крапку в цій справі. Інакше з цим жити неможливо. У мого чоловіка були постійні конфлікти з прокуратурою, судовою системою. У мене складається враження, що вони знали, що за ним слідкують, і чекали, коли це станеться. Вбивці дуже наслідили, залишили купу доказів, забули одяг. Мабуть, їм замовник сказав не хвилюватися, що цією справою ніхто не зацікавиться. Адже вбивці мого чоловіка кидалися в очі перехожим, сиділи на вулиці і не хвилювалися. Мій чоловік свого часу насолив владі, і тепер видно, як їм добре від того, що його немає. Навіть святкування Дня міста організовують у день смерті мого чоловіка. Хоча можна було б перенести на іншу дату. У день, коли ховали мого чоловіка, місцева еліта співала та гуляла! – пригадує Наталія Ващенко.
Один із журналістів зазначив, що за інсайдерською інформацією, нардеп, якого на рівні чуток пов’язують із вбивством Віталія Ващенка, планує балотуватися до Верховної Ради знову. І чи будуть близькі вбитого з цього приводу вчиняти якісь дії, адже дуже легко ховатися від відповідальності за депутатською недоторканістю?
– Я намагалася зустрітись із цим депутатом. Просилася на прийом, мені було відмовлено. Сказали, спілкуватися із представниками, хоча з ним напряму спілкуються багато кременчан, у нього непоганий авторитет на окрузі. У мене є чіткі запитання до нього, але озвучити їх я не можу, – каже Наталія Ващенко.
Хто замовник убивства Ващенка – питання відкрите?
Спостерігаючи за тим, як попри арешти виконавців не знаходять основних замовників, мимоволі розумієш, що поки не буде покарано тих, хто тягне за ниточки, поки не буде активних дій зі сторони влади, допоки поліція не почне попереджувати ці злочини, ми так і будемо варитися у котлі хаосу та беззаконня.
– Вбивство Ващенка – це індикатор того, наскільки дно прогнило. Якщо цю справу «злиють», це буде першим показником того, що активістів, які мають свою незалежну позицію, почнуть винищувати. Це буде індикатором вседозволеності! Шлагбаум буде знято і буде дано старт, – підсумував керівник обласного штабу «Правого сектора» Тернопільщини Назар Сарабун.
Вікторія Ушакова
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: вбивство активіста, газета "Номер один", замовне вбивство, новини Тернополя
3811