Десятки країн, тисячі людей та сотні життєвих історій. Ми підготували для наших читачів спецпроект «Наші за кордоном». У сьогоднішньому випуску «досліджуємо» Нідерланди. Ця держава відома своєю толерантністю і свободою у певних сферах життя, а ще – квітами, адже неофіційним символом цієї країни є тюльпан. Тут легалізовано евтаназію, проституцію та торгівлю легкими наркотиками. У кварталі червоних ліхтарів жриці кохання пропонують свої послуги потенційним клієнтам, і цим нікого не здивуєш. А одностатеві шлюби і повна свобода секс-меншин українця можуть шокувати, але для самих мешканців Нідерландів це норма. Про особливості проживання у цій країні нам розповіла екстернополянка Анна Валевська.
«У Нідерландах велосипедів більше, ніж людей»
– Анно, почнемо з основного запитання: чому Ви вирішили покинути Україну й обрали саме Нідерланди?
– Я виїхала до Голландії в 90-х роках. У ті часи, самі пам’ятаєте, було дуже важко і не зрозуміло, що чекало нас далі. Моя близька знайома розповіла мені, що є можливість виїхати саме в Нідерланди, і я, звичайно, погодилася, хоча мені довелося залишити в Україні сина, якому ще не виповнилось навіть року. Взагалі їхала із розрахунком, що за кілька місяців зароблю грошей і повернуся додому. Але все склалося по-іншому. Працювала, згодом познайомилася з голландцем, ми зустрічалися якийсь час і вирішили одружитися. Знаєте, ніколи не шкодувала, що поїхала, хоча в Україну мене тягнуло, та після того, як забрала сина, стало легше. Вже згодом об’їхала майже всю Європу, знаю, що Нідерланди – це одна з найкращих країн, в яку я могла потрапити.
– Що Вас найбільше вразило в цій країні?
– Найперше, що мені кинулось в очі, – це чистота. Тоді мені здалося, що я потрапила у казкову країну. Усе таке чисте, акуратне, доглянуте і потопає у квітах. А будиночки наче лялькові.
– А що не сподобалось?
– Особисто мені не подобається клімат. Тут вища вологість, випадає більше дощів. Я живу поблизу моря, але в ньому часто не покупаєшся, бо прохолодно. Бувають, звісно, спекотні дні, але це для самих голландців жара. Якщо порівнювати, то в Одесі набагато тепліше. З іншої сторони, такий клімат комфортний для роботи, адже зовсім не спекотно і ти отримуєш задоволення від роботи.
– Як щодо мови, Ви спілкувалися нідерландською чи англійською?
– Спочатку спілкувалася англійською. Але самі знаєте, як у ті роки в школах ми її вивчали. Траплялося так, що одне слова англійською, інше – українською. Чоловік мені приносив словники і так я потроху вчилася. На той час була, мабуть, чи не єдиною українкою в Голландії. До мами телефонувала раз на тиждень, тоді це коштувало дуже дорого. Зрештою, і з людьми потрібно було якось розмовляти. А взагалі нідерландська мова дуже складна, англійська набагато простіша.
– Як би Ви охарактеризували голландців?
– Ті люди, яких знаю і з якими спілкуюся, то вони дуже доброзичливі. Але вважаю, що все залежить передусім від кожного з нас, від того, як спілкуєшся і як поводишся. Голландці дуже толерантні і їм не важливо, з якої ти країни, багатий ти чи бідний, якщо ти приємна людина, вони будуть з тобою товаришувати. За весь час проживання в цій країні жодного разу не відчула недоброзичливого ставлення.
– А яка у них національна кухня?
– Голландці є прихильниками здорової їжі – салати та шматок м’яса. Останніх кілька років вони почали багато подорожувати, тому привозять цікавинки з різних кухонь світу, що в цілому позначилось на національній кухні. Традиційна голландська страва, яку обожнюють усі, – стамппот. Це картопля, цибуля, морква та інші овочі, їх відварюють і роблять пюре.
– Наскільки мені відомо, у Нідерландах дуже поширена їзда на велосипеді. Чим це можете пояснити?
– У Нідерландах велосипедів більше, ніж людей (посміхається, – авт.). Популярність велосипедів у своїй країні голландці пояснюють просто – вони впевнені, що таким чином позитивно впливають на екологію, економлять кошти, підтримують власне здоров’я та зменшують кількість заторів на дорогах.
«Проведення гей-параду – це вже традиція»
– А які цікаві традиції підмітили?
– Тут уже стало традицією проведення гей-параду або, як вони ще називають його, прайду. Цього року вперше його відвідала і була шокована. Це справжнє шоу. Велика кількість молодих людей, ніхто нікого не ображає, усі толерантні і розкуті. Там була приємна й доброзичлива атмосфера і посмішка не сходила з мого обличчя. Щорічно цей парад відвідують кілька сотень тисяч туристів, що робить його найбільшою подією в Амстердамі і він вважається одним з найуспішніших і визнаних у світі.
– У Нідерландах легалізовано продаж легких наркотиків та проституцію. Для українців це звучить дико, хоча країни, які пішли на цей крок, отримали додаткове джерело доходів у бюджет. Як самі голландці до цього ставляться?
– Мені здається, що вони до цього звикли. Та в той же час ніхто не хоче, аби його донька чи син працювали у цій сфері. Однак люди, які займаються найдревнішим ремеслом, не другосортні. Тут передусім на тебе дивляться як на людину. Можна сміло пити чай з особою, що займається проституцією, поговорити про щось, адже тут вони постійно проходять медичні огляди. Взагалі проституція – це не дуже прибутковий заробіток, адже дуже дорога оренда тієї кімнати, де вони працюють. Приблизно половина коштів іде тільки на оренду місця, а ще податки…
– Скільки потрібно заробляти, аби жити комфортно?
– Я вам скажу так: навіть безробітному вистачає на все і залежить це від твоєї фінансової грамотності. Для прикладу, моя сусідка-голландка безробітна, та у неї є машина – не нова, не крута, але своя. Вона може дозволити собі щодня купувати м’ясо. Держава їй навіть дає гроші для відпустки, це десь близько 700 євро. Звісно, в ОАЕ цього не вистачить, але полетіти в Туреччину чи Єгипет на тиждень цілком достатньо. Якщо у неї зламається пральна машинка чи телевізор, держава компенсує кошти, аби придбати новий прилад. Єдине, мабуть, від чого доведеться відмовитись, це від походів у театр, бо в Нідерландах це дорого. Мінімальна зарплата тут – 1400 євро, і не важливо, працюєш ти у столиці чи в провінції. Середня зарплатня – десь 3500 євро.
– А яка вартість нерухомості?
– Оренда – від 600 євро, вартість 1 кв. м – від 3000 євро. Якщо особа мало заробляє, наприклад, у мене зарплата 1800 євро і вона вважається невисокою, то держава надає субсидію, яка поширюється лише на те житло, вартість оренди якого не перевищує 700 євро. І абсолютно не важливо, буде це 1-кімнатна квартира чи
3-поверхова вілла, головне, щоби за вартістю оренди воно підпадало під соціальне житло. Комунальні послуги за місяць складають близько 200 євро, дорогий інтернет. Я не живу на широку ногу, але дозволяю собі, аби в квартирі було тепло.
– А що скажете про медичне обслуговування?
– Страхування в Нідерландах обов’язкове і дуже дороге. Мінімальна страховка – 110 євро на місяць. Завдяки цьому можна відвідати лікаря та отримати безкоштовно ліки. Якщо потрібен огляд профільного спеціаліста чи стоматолога, то страховка вже дорожча, десь 200 євро. При цьому лікарі професійні і виконують свою роботу якісно.
Що цікаво, тут законодавчо дозволена евтаназія. Це процес переривання життя людини, яка страждає на невиліковне захворювання і відчуває при цьому страждання.
– А як живуть пенсіонери?
– Пенсіонерам тут добре. Мені насправді шкода пенсіонерів, які живуть в Україні. Їм дійсно важко виживати в нелюдських умовах. У Нідерландах, навіть маючи мінімальну пенсію, можна прожити добре, єдине, що на відпочинок вони собі дозволять поїхати раз на рік, а не два. Якщо голландець мав добру роботу, то відповідно і пенсія більша, тому деякі пенсіонери дозволяють собі більше подорожей, ніж молодь. Розповім вам одну історію. Я підробляла у 90-річного дідуся. Ми з ним пили чай, гуляли, розмовляли, по суті моя робота зводилася до того, щоби бути компаньйонкою. Так от в Голландії є будинки, де живуть люди віком 65+ і тільки вони. Це комфортно, бо у них приблизно однаковий вік і їм не скучно. Цей дідусь також жив у такому домі. Потім він захворів і його перевели в будинок престарілих. Але геріатричні пансіонати там не такі, як в Україні. У дідуся були апартаменти: міні-кухня, туалет, душ із туалетом, місцем для інвалідного візка і спальна кімната. Сніданок їм приносять у кімнату, обід також. На вечерю вони спускаються у столову, там на вибір три види меню і різне харчування. Цей дідусь на вечерю замовляв собі ще бокал вина, правда, за окрему плату. Я запитала у його доньки, чи цей будинок пристарілих для усіх чи тільки багатих. На що вона відповіла, що не важливо, бідний ти чи багатий, жити так можуть усі пенсіонери, тільки багато хто не хоче. Проживання у таких будинках не безкоштовне, певну суму утримують із пенсії в рахунок проживання.
«Декрет триває 3 місяці, розпочинається за місяць до народження дитини і закінчується на 2 місяць після пологів»
– Мені відомо, що у Вас двоє дітей. Відповідно Ви добре ознайомлені з системою освіти як в Україні, так і в Нідерландах. Чи є якісь відмінності?
– Дуже відрізняється. У них дітки йдуть із 4-х років у школу. Якщо з якоїсь причини батьки цього не зробили, то соціальний працівник у 5-річному віці обов’язково відправить дитину сам. Це не класична школа в нашому розумінні, діток вчать там слухати вчителя, правильно сидіти. Взагалі діти з радістю йдуть у школу. З 12 років починається середня школа. Дітей розділяють. Якщо учень має хороші здібності, талановитий, він потрапляє до класу, де сильніші учні. Той учень, який менш успішний, навчається у класі зі слабшими. Це дуже добре, бо діти не відчувають різниці між собою. Навчання в університеті платне, але на це дають або стипендію, або кредит.
Якщо родина не платоспроможна, то студент отримує стипендію. А ще тут дуже дорогі навчальні підручники та матеріали. До речі, що цікаво, тут декрет триває 3 місяці, розпочинається за місяць до народження дитини і закінчується на 2 місяць після пологів. Немовлят віддають у спеціальні ясла, бо няню тут винаймати – дороге задоволення. Та й, зрештою, не знаєш, з ким дитинка залишається, а у яслах ними займаються професіонали. До речі, частину оплати за ясла теж компенсує держава.
– Не можу не запитати про біженців, адже зараз це дуже актуальне питання їхнього розселення у Європі. Як самі голландці ставляться до надання притулку вихідцям з країн Африки та Сходу?
– Хтось вважає їхню присутність проблемою, та це залежить від того, під яким кутом на це дивитися. Я працюю у сфері, де є часте спілкування з людьми, які займають високі посади. Вони вважають, що біженці – це не страшно. Це додаткова робоча сила, яка позитивно впливає на розвиток Нідерландів і зрештою вже їхні діти біженцями не будуть. Наприклад, із Сирії тікають не бідні люди, а ті, які мають кошти виїхати. Дещо інша ситуація з вихідцями з африканських країн – їм тут рай і вони не хочуть нічого робити для покращення спільного життя.
– Чи плануєте Ви повертатися в Україну?
– Я приїжджаю до мами в гості. Але самі розумієте, після понад 20 років відсутності я би вже не змогла тут адаптуватися. Сподіваюся, що пройде ще деякий час і українці заживуть не гірше від голландців.
Вікторія Ушакова
Джерело: Тижневик "Номер один"
3812