Мабуть, Франку Штайнмайєру добряче гикається, адже «формулу Штайнмайєра» українці обговорюють ось уже який день. У країні триває безстрокова акція протесту «Ні капітуляції!». Щоправда, якщо поцікавитись у середньостатистичного тернополянина, про що йдеться у формулі, зрозумілої відповіді ви, найімовірніше, не почуєте. Журналісти нашої газети підготували спеціальний матеріал для наших читачів, у якому розкриємо суть формули і розповімо, звідки вона взялася.
«Формула Штайнмайєра» – це метод виконання державою міжнародних норм, які стосуються комплексу заходів щодо виконання Мінського протоколу, запропонований німецьким політиком Франком-Вальтером Штайнмайєром, який полягає у теоретичному варіанті врегулювання війни на сході України шляхом надання спочатку тимчасового особливого статусу окремим територіям Донбасу, а потім, після доповіді представників ОБСЄ за підсумками виборів на непідконтрольній Україні території, надання постійного особливого статусу цим територіям.
Пропозиція, яка лягла в основу «формули», була зроблена відомим політиком Франком-Вальтером Штайнмайєром, який з березня 2017 року є федеральним президентом Німеччини. І відповідно до комплексу заходів щодо виконання Мінського протоколу, узгоджених на саміті в Мінську 11-12 лютого 2015 року лідерами Німеччини, Франції, України та Росії у форматі «нормандської четвірки», передбачала: припинення вогню; розведення військ; ухвалення Верховною Радою закону про амністію бойовиків; проведення місцевих виборів під егідою ОБСЄ.
«Формула Штайнмайєра» закликала запровадити так званий «особливий статус» для окупованих Росією та проросійськими сепаратистами територій одразу після того, як відбудуться місцеві вибори, влаштовані там за українським законодавством, але на тимчасовій основі, а після визнання виборів законними вже й на постійній.
1 жовтня цього року в Мінську представник тристоронньої контактної групи (ТГК) Леонід Кучма підписав узгоджений 11 вересня 2019 року з усіма учасниками ТКГ текст щодо імплементації так званої «формули Штайнмайєра» в українське законодавство.
Відповідного листа на ім’я спеціального представника голови ОБСЄ в Україні та представника ОБСЄ в ТКГ Мартіна Сайдіка підписав представник України в ТКГ Леонід Кучма. У листі зазначено, що українська сторона згодна із текстом цієї «формули». Текст за «формулою Штайнмаєра» узгоджено у такій редакції: «Цей закон набирає чинності о 20:00 за місцевим часом у день голосування на позачергових місцевих виборах в окремих районах Донецької та Луганської областей, які призначені й проведені відповідно до Конституції України і спеціальним законом України, що регулює позачергові місцеві вибори у вищезазначених районах. Він діятиме на тимчасовій основі до дня публікації підсумкової доповіді місією БДІПЛ ОБСЄ (Бюро з демократичних інститутів і прав людини, – ред.) зі спостереження за виборами, відповідно до встановленої практики БДІПЛ ОБСЄ, про відповідність у цілому позачергових місцевих виборів стандартам ОБСЄ та міжнародним стандартам для демократичних виборів, а також українському законодавству, в якому дається відповідь на запитання, узгоджене у “нормандському форматі”, затверджене тристоронньою контактною групою і направлене Україною в її листі-запрошенні й головуванням ОБСЄ директору БДІПЛ.
Цей закон продовжує діяти на постійній основі у разі, якщо в підсумковій доповіді БДІПЛ ОБСЄ буде зроблено висновок відповідно до встановленої практики БДІПЛ ОБСЄ, що позачергові місцеві вибори в окремих районах Донецької та Луганської областей були проведені в цілому відповідно до стандартів ОБСЄ та українського законодавства, при відповіді на запитання, узгоджене у “нормандському форматі”, затверджене тристоронньою контактною групою і направлене Україною в її листі-запрошенні й головуванням ОБСЄ директору БДІПЛ».
У листі на ім’я Сайдіка, підписаному Кучмою, зазначається, що українська сторона приймає текст цієї формули.
Згодом у цей же день, 1 жовтня, президент Володимир Зеленський повідомив на брифінгу, що Україна узгодила текст «формули Штайнмайєра». За його словами, вона передбачає схвалення в Україні тимчасового закону про особливий статус Донбасу, який стане постійним за умови, що ОБСЄ визнає місцеві вибори на цих територіях демократичними.
– Я хочу окремо поговорити про найбільшу «страшилку» останніх тижнів під назвою «формула Штайнмайєра». Це одне, в принципі, два речення. Відомий також у суспільстві як закон про особливий статус Донбасу починає діяти на постійній основі за умови, увага, зараз дуже важливо, коли там відбудуться вибори, місцеві вибори, проведені згідно з Конституцією України та законодавства України, а також після публікації ОБСЄ, що вибори відбулися за стандартами ОБСЄ та стандартами демократичних виборів. Це означає, що жодних виборів під дулом кулеметів не буде і не може бути», – зазначив президент.
Також Володимир Зеленський заявив, що у новому законі не буде перейдено жодної «червоної лінії» і «не буде ніколи жодної капітуляції».
До речі, нагадаємо, що у нас існує та досі діє закон про так званий особливий статус Донбасу. Петру Порошенку в 2014 році довелося докласти надзусиль і відбиватися від звинувачень у капітуляції, аби провести його через парламент, а потім продовжувати його дію. Цей закон – це також наслідок імплементації в законодавче поле України.
Тоді, у 2014 році, Кремль вимагав внести особливий статус Донбасу навіть у Конституцію. І тоді на Банковій нібито робили спробу, але на заваді став парламент. Тож зійшлися на законі, але його дія припиняється 31 грудня 2019 року, і Росія це чудово знає
У діючого президента такого аргументу, як неслухняний парламент, на переговорах не буде. Але натомість є активне громадянське суспільство. Низка українських партій, активісти та громадські діячі виступили з різкою критикою можливості підписання «формули Штайнмайєра». Вони вважають, що спочатку має бути виконано частину Мінських угод, які стосуються безпеки. Тобто виведення військ і контроль над кордоном повинні передувати виборам й обговоренню статусу Донбасу.
Очевидно, що протести, які ширяться країною, бачать не тільки на Банковій, а й у Кремлі та Європі. А отже, розуміють, що при такому супротиві активного українського суспільства немає змісту висувати ультиматуми на переговорах. Як воно буде далі, сказати важко, тим паче, що ми не бачили проєкту закону про особливий статус Донбасу, відповідно не можемо стверджувати, які саме положення «формули Штайнмайєра» буде імплементовано в новий закон.
Олексій Роговик, політичний експерт, голова аналітичного центру Free Voice:
– У «формулі Штайнмайєра» нема нічого суттєво нового. Усе це вже роками є у Мінських домовленостях та чинному законі про «особливості самоврядування» на Донбасі. Бо «формула» є лише технічним уточненням, що передбачає послідовність втілення двох пунктів тих «домовленостей». А самі Мінські домовленості та згаданий закон, якщо хтось не знав, передбачають не тільки особливий статус Донбасу, а й весь негативний пакет, як місцеві вибори на Донбасі, легалізацію окупантів Кремля через «народну міліцію», конфедеративну співпрацю з агресором, амністію, регіональний статус російської мови і так далі.
Україна дала попередню політичну згоду на «формулу» виключно для того, щоби могла зібратись «нормандська четвірка». У самої «формули» є два проблемних моменти. По-перше, у ній нема акценту на безпековому компоненті як виведення російських військ та демілітаризація регіону. По-друге, результат визнання місцевих виборів, що остаточно запускають «особливий статус», залежить від ОБСЄ, що вже не раз дискредитувала себе власною «сліпотою». Тобто є ризик визнання ними будь-яких виборів. Саме тому в Мінську Україна висунула 6 безпекових вимог щодо «формули», які компенсують її прогалини. У принципі все це є у різних пунктах «Мінська».
Причини для тривоги є давно, бо Україна знаходиться у полоні капітуляційних Мінських домовленостей. І має обмежений коридор для маневру. У тому числі в бажанні не йти на переговори. На нас чиниться шалений міжнародний тиск. Але поки ми не побачимо тексту нового законопроєкту про «особливий статус», важко щось говорити. Однозначно можна стверджувати, що курс на капітуляцію було розпочато самим фактом підписання «Мінських» попереднім президентом. А теперішній або не хоче, або в нових міжнародних умовах вже не може звернути з цього шляху.
Джерело: Тижневик "Номер один"
3811