Кожен із нас суттєво помічає щодня, що негативу стає все більше. І навіть якщо ми цього зовсім не хочемо, погрузаємо у проблемах, сумнівах, тривогах. З’являється невпевненість у собі, злість на оточуючих, егоїзм та думки про те, що тобі всі винні. Звідки вони, чому оселяються в голові людини, котра начебто щаслива і не має жодних проблем?
Усі проблеми – в нашій голові. Чиста правда. Перевірено. Як тільки ми навчимося фільтрувати інформацію, яка ллється нам у вуха, як тільки зуміємо сказати собі: стоп, мені це не потрібно, то з того самого моменту будемо керувати нашими думками, а не навпаки. Досі не визначено, як працює мозок, проте як працює навіювання проблем, відомо давно. Чим довше у нашій голові конфлікти, проблеми, непотрібний негатив із телеекранів, моторошні кадри та образи, тим більше болю відчуває наша душа, а заодно і тіло. Адже ніхто не заперечуватиме того факту, що психосоматика присутня у будь-якому захворюванні, і хвороба шлунка – це не обов’язково язва, можливо, тіло сигналізує про страхи за ваше життя, постійні стреси та напруження.
Є притча, в якій ідеться про стакан води. Взявши його до рук, учитель запитав в учнів: скільки він важить, як ви гадаєте? Думок було безліч, одна з яких – 200 грамів. Зовсім небагато, відповів учитель. Якщо я потримаю його в руці годину, що відбудеться? Рука втомиться, відповіли учні. А якщо протримаю цілий день? Напруга у руці зросте, вона почне трястися, відповіли присутні. А якщо я триматиму стакан тиждень? У вас почнуться конвульсії від болю і ви можете навіть втратити руку, відповіли діти. А вага стакана зміниться від тривалості тримання? Ні. Тоді що потрібно зробити, аби не сталося неприємного? Відпустити стакан, відповіли учні. Так само треба поступати і з нашими образами, з гнівом, а тим паче – злістю. Адже від того, що цей негатив у вашій голові, стає гірше лише вам. Йдучи по вулиці, ви не можете проявляти радощів, щиро усміхатися, а лише на деякий час граєте свою роль, від якої також страждаєте. Не варто займатися самогубством, «варити» в голові проблему, поки вона сама не вивітриться. Проблеми не мають такої здатності. Навчіть свій мозок відпускати те, що вам не належить. У даному випадку залиште образи тій людині, котра вам їх наносить. Психологи, котрі працюють з тією проблемою, кажуть, що до тих пір, поки ми не впускаємо образу в себе, вона нас не ображає, те саме стосується заздрощів, ненависті, ревнощів.
Згідна, що викинути проблему зі своєї голови, кивнувши нею, складно, не реально. Але варто намагатися це робити. Ми погрузли в осудах, нас постійно переслідують думки, «а що скажуть люди?». Але проживаєте своє життя ви, а не інші, ви руйнуєте свій здоровий особистий простір здогадками про те, подумає погано про мене хтось чи ні.
Робота над собою є найскладнішою. Якщо ви не можете справитися зі своїми проблемами, якщо потік непотребу просто руйнує ваші плани та життєві принципи, можна звернутися до психолога, психотерапевта, котрий допоможе вам подолати цю короткочасну напасть.
Вірю, що кожен бодай раз усвідомлював, що щось зі мною не так. Певний бардак у голові, безліч помислів заводять у ступор дії. Для початку усвідомте, що ви господар своїх думок, не давайте собі можливості розкиснути і піддатися під їхній вплив, котрий з кожним днем ставатиме все сильнішим і сильнішим. Відпочиньте, візьміть короткочасну відпустку або ж у вихідні залишіться на самоті. Послухайте своє тіло, прислухайтеся до своєї душі. Уявіть, що ви відпускаєте всі конфліктні ситуації, всі незгоди та суперечки, вони відлітають з вашої голови назавжди. Послухайте релаксуючу музику, можете спробувати помедитувати. Насправді такий час, проведений наодинці з собою, допомагає пізнати себе. Вміти слухати посили свого тіла надто важливо. Але чомусь ми постійно це ігноруємо.
Попрактикуйте виплескувати всі свої емоції у творчості. До прикладу, візьміть аркуш паперу та намалюйте все, що прийде вам у голову, вкладіть у цей малюнок те, що є у вашій голові. Якщо це були негативні емоції, можете його спалити, разом із тліючим папером нехай згорить усе погане, що вас переслідує.
Проста порада: будьте добрішими. Не звертайте уваги на насуплену бабусю у транспорті, яка жаліється на водія-хама, на керівника-зануду або на надокучливих родичів чи знайомих. Просто усвідомте, від того, що будете нервуватися, вони не зміняться. Ви живете один раз. Один. Не факт, що ваші наступні втілення будуть такі райдужні, як саме це. Тому усміхайтеся, випряміть спину, зведіть лопатки докупки і радійте тому, що ви йдете та дихаєте, навіть коли всі кудись поспішають у дощ.
Чи варто розтрачати своє життя на образи? Вибір за вами.
Соломія Вершигора
Джерело: Тижневик "Номер один"
3811