Підходить до завершення 2019 рік. Він для України став надскладним, адже змінилася практично вся вертикаль центральної влади. Маємо нового президента та нову Верховну Раду. Можна по-різному до них ставитися, але народ їх обрав і потрібно належно це сприймати, хоча й не без того, щоби не критикувати, адже конструктивна критика в демократичному суспільстві є річчю позитивною і мала б владою прийматися як сигнал до змін та вдосконалення.
На сьогодні головний виклик для керівництва країни – це зупинення війни. Ситуація не проста, досвіду в команди президента Володимира Зеленського мало, однак щоб говорити, що він щось погане зробив, як і про добре, особливо не доводиться. Однозначно, великий плюс у тому, що вдалося чимало полонених звільнити з російсько-сепаратистського полону і те, що в цьому напрямку далі проводиться робота. За це велике спасибі від усіх українців.
Різна думка у населення щодо розмежування на Донбасі. Одні говорять, що ми здаємо свої позиції, які облаштовували й боронили упродовж кількох років, і на них зайдуть вороги, а наші солдати залишаться в чистому полі і стануть легкою мішенню для ворогів. Інші ж говорять, що без цього не вдасться досягнути миру, тому кроки, зроблені владою, правильні і добре продумані.
Ще одна тема, яка була на вустах у більшості українців – переговори у «Нормандському форматі». Були перестороги, що на цій зустрічі Володимир Зеленський може «здати» українські інтереси на догоду росіянам. Цього не було, очевидно, спрацювали й попереджувальні акції опозиціонерів, та й радники у президента доволі фахові, вони намагаються розрахувати кроки гаранта на кілька позицій уперед.
Ще один виклик для нової владної команди – земельна реформа. Зеленський і К вирішили скасувати мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. Тут, очевидно, спрацювали певні домовленості з міжнародними структурами, але на загал ця інформація не озвучується. Більше того, у відповідному проєкті рішення пропонується заборонити на кілька років продаж землі іноземцям. Але всі ми знаємо, що є багато чинників, як можна цю пересторогу обійти. У тому числі й через це, а також через відсутність значної кількості обігових коштів виступають проти ринку землі дрібні й середні сільськогосподарські підприємства та фермери. Їх не тішать обіцяні владою низькі кредитні ставки на купівлю землі, саме тому країною прокотилися масові акції протесту, учасники яких бояться, що земля в країні опиниться рано чи пізно в руках іноземців та великих агрохолдингів. До прикладу, всі землі у Тернопільській області можуть опинитися в руках 4-5 олігархів. Поки зміни у земельному законодавстві поставили в режим очікування, але можна не сумніватися, що Зеленський та його фракція «Слуга народу», яка має більшість у парламенті, незадовго повернуться до цієї теми і зміни до Земельного кодексу таки буде прийнято і в Україні буде вільних обіг землі.
Значні зміни сталися і в Тернопільській області. Так замість голови ТОДА Степана Барни, який був ставлеником попереднього президента Петра Порошенка, прийшов «Слуга народу» Ігор Сопель. Останній поки що сам і лише формує свою команду, хоча з нових облич у «білому» домі ніхто поки не з’явився, але, як кажуть наші джерела, це питання ближчого часу, і в цю команду ввійдуть здебільшого хоростківські хлопці, з якими пан Сопель тісно спілкувався до офіційного призначення головою обласної державної адміністрації. Поки новий очільник Тернопільщини жодних різких кроків не робив, зі ЗМІ не зустрічався і не повідомляв, які стратегічні напрямки буде розвивати, тому важко прогнозувати, як працюватиме нова команда Сопеля. Дуже б хотілося, щоби вона не знижувала темп, який обрали її попередники, і в області й надалі масштабно ремонтували дороги, будували соціальні та спортивні об’єкти і край був інвестиційно привабливим. Також хочеться бачити професіоналів як у самій ТОДА, так і в РДА, де на сьогодні ще не призначено жодного голови адміністрації.
Серед владних гілок поки зміни не торкнулися Тернопільської міської влади. І далі містом керує Сергій Надал, а допомагає йому в цьому більшість у міськраді, яка сформована зі «свободівців» та «бепепешників». У цьому році рада ухвалила чимало скандальних рішень, які опинилися в ТОП-новинах центральних телеканалів. Активні тернополяни викривали місцеву владу в корупційних схемах, однак більшість містян є малоактивними, тому вислів «краде, але щось робить» – звична оцінка тернопільської верхівки. «Слуги народу», можливо б, і хотіли щось змінити у Тернополі, але поки на місцеве самоврядування вони впливу практично не мають. Єдиний шанс перезавантажити владу у Файному місті – вибори, які відбудуться у 2020 році. Будуть вони планові (восени) чи дочасні – вирішувати парламентарям. Зі свого боку хочеться сподіватися, щоби наша влада була з людським обличчям…
Віталій Попович, головний редактор
Джерело: Тижневик "Номер один"
3811