Тернопільський замок давно мав стати об’єктом, який би притягував до Файного міста туристів. Однак жодна попередня влада, можливо, через відсутність грошей, а можливо, і через відсутність елементарного бажання не зробила серйозних кроків щодо його реальної реконструкції. Звичайно, це дороговартісні роботи, але з чогось потрібно починати. Останніх кілька років дане питання активно піднімає заступник міського голови Тернополя Леонід Бицюра. І в цьому, на думку пана Леоніда, має допомогти включення нашого краю у проєкт транскордонної співпраці «Польща – Україна – Білорусь 2014-2020».
Тернопіль увійшов у зону транскордонного співробітництва
– Торік ми з колегами відвідали місто Замость (Люблінське воєводство) і бачили, в якому стані і місто, і його пам’ятки культурної спадщини. Замость – це дуже серйозне фортифіковане місто, на його території розміщено чимало історичних архітектурних пам’яток. «Старе місто Замость» внесено до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Серед іншого вдалося побувати в мілітарному музеї, тобто музеї зброї. У ньому проведено не лише масштабну реконструкцію, поляки пішли ще далі. Щоби музей був цікавим для відвідувачів, застосували багато сучасних технологій, зокрема макет фортифікацій представлено у вигляді голограми, який змінюється в залежності від освітлення, плюс певний історичний персонаж коментує, що відбувалося в той чи інший період існування замку. Це власне те, до чого й ми прагнемо. Але ми поки на початковому шляху. Тому нас зацікавив досвід реконструкції подібних об’єктів найперше у плані співпраці з європейськими донорськими фондами, адже поляки за останні 30-ть років вишукали на такі роботи близько 85 млн. євро, – розповів Леонід Бицюра.
Нагадаємо, Тернопіль увійшов у зону транскордонного співробітництва, хоча наша область і не є прикордонною. Для тернопільського регіону це великий плюс, бо він може претендувати на кошти Європейського Союзу не тільки по «м’яких» проєктах (виготовлення документації, проведення семінарів, ознайомчі поїздки тощо), а й «твердих» капітального характеру (реконструкція, ремонт тощо) з бюджетом до 1,5 млн. євро.
Тернопіль і Замость об’єднує сімейство Замойських
Саме у рамках проєкту транскордонної співпраці Тернопіль відвідала делегація з польської Замості на чолі з президентом міста Анджеєм Внуком. У рамках візиту відбулася зустріч поляків із представниками тернопільської влади, архітекторами та істориками. Підсумком зустрічі стало підписання аплікаційної заявки софт-проєкту «The joint history of both cities – Ternopil and Zamość» («Спільна історія двох міст – Тернопіль і Замость»).
– Це буде спільне дослідження історії розвитку міст Тернопіль і Замость у рамках сімейства Замойських. Нагадаю, Томаш Замойський, котрий був одружений на Катерині Острозькій, свого часу був власником Тернополя, більше того, серйозно доклався до фінансування реконструкції Тернопільського замку. Згідно з підписаним документом, робота відбуватиметься у двох напрямках – історія і туризм. Історики будуть досліджувати період спільної історії двох міст, а туристичний напрямок сформує свого роду туристичний маршрут Замойського на Тернопіллі, – каже Леонід Олексійович.
Також у рамках цього проєкту передбачено встановлення бронзового макета Тернопільського замку (продовження проєкту «Бронзовий Тернопіль»).
– Я розумію, що проєкт «The joint history of both cities – Ternopil and Zamość» є стартовим і невеликим, і дуже хочу, щоби подальші проєкти Тернополя були значно більшими й подібними до тих, що є в Замості. Ми розраховуємо на те, що Замость стане нашим партнером і у глобальному проєкті із повномасштабної реконструкції Тернопільського замку, – наголосив заступник мера.
На призамковій території планують встановити пам’ятний знак Тарновському
Деякі напрацювання в напрямку реконструкції замку вже зроблено місцевими архітекторами.
– У планах перетворити пам’ятку архітектури – Тернопільський замок – на музейний комплекс. На сьогодні реконструкцію замку і його навколишньої території поділено на три етапи. Вже розроблено проєктну документацію з облаштування призамкової території. Планується виконати пониження території перед замком (за даними розкопок, нині там сформовано насип зі сміття), сформувати середньовічну площу зі встановленням пам’ятного знака засновнику Тернополя Яну Тарновському, відновити фундамент в’їзної брами тощо. За цінами 2017 року на ці роботи потрібно орієнтовно 1 млн. євро. Другий етап – фасадні роботи, і заключний третій етап – інтер’єрні роботи. Найскладніший останній етап, зрозуміло, що він відбуватиметься після спорудження спортивного комплексу на проспекті Злуки, роботи на якому розпочалися наприкінці 2019 року. Саме туди переїде школа греко-римської боротьби, яка ще з радянських часів розташовується у приміщенні замку. Поки будуватиметься спорткомплекс, мають бути підготовлені й погоджені всі документи, що стосуються відновлення фасадів замку, внутрішнього інтер’єру, аж до того, як розміщуватимуться експозиції. Передбачаємо, що цей процес триватиме 5-6 років. Це невеликий термін для такого об’єкта, проте ми готові до інтенсивної роботи, – запевняє високопосадовець.
Старовинну кладку каменю відкриють для огляду
Коли Європейським Союзом у рамках проєкту транскордонної співпраці буде оголошено гранди на «тверді» проєкти, Тернопіль із реконструкцією свого замку, за словами одного з очільників міста, буде подавати свій проєкт замку. Водночас міжнародним колегах місто хоче довести, що і своїми силами спроможне зробити певний об’єм робіт, тим самим показати важливість для Файного міста цього проєкту.
– Частину робіт по призамковій території будемо проводити власними силами. Паралельно у правій частині замку зі сторони головного входу розпочнемо облаштовувати музей міста. Це буде свого роду перший захід у замок. Натомість у лівій частині споруди запланували виконати фасадні роботи, а саме відкрити кладку каменю, щоби замок нагадував справжню пам’ятку архітектури. А також у цій частині замку видозмінити вежу на гострокутну, таку, якою вона первинно була при будівництві. Якщо б за свій рахунок профінансували ці роботи, ми могли б на частині замку показати, як він весь мав виглядати. І тоді це значно спростило би пошук донорів для повноцінної реконструкції Тернопільського замку, – підсумував Леонід Бицюра.
Віталій Попович
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: газета "Номер один", Леонід Бицюра, новини Тернополя, Тернопільський замок
3811