1 січня 2020 року набув чинності Виборчий кодекс України, який передбачає декілька новацій у проведенні місцевих виборів. Таким чином, якщо законодавство найближчим часом не зміниться, вибори місцевих рад та голів громад у цьому році відбуватимуться за новими правилами. Про їхні особливості ми попросили розповісти політичних експертів Руслана Кулика та Ігоря Гірчака.
Дві різні виборчі системи
На виборах депутатів місцевих рад будуть застосовуватись дві різні виборчі системи – залежно від типу виборів та величини адміністративно-територіальних одиниць.
– У населених пунктах із кількістю виборців до 90 тисяч осіб застосовується мажоритарна система відносної більшості з голосуванням у багатомандатних виборчих округах. У містах із кількістю виборців 90 тисяч і більше осіб законодавцями прописана пропорційна система з відкритими партійними списками. На Тернопільщині лише Тернопільська ОТГ має чисельність жителів понад 90 тисяч, тому лише у ній відбуватимуться вибори за пропорційною системою. За такою ж системою проходитимуть вибори до Тернопільської обласної ради. У всіх решта радах – міських, районних, сільських та селищних – вибори проводитимуться за мажоритарною системою, – каже політичний експерт Руслан Кулик.
Право на участь у розподілі депутатських мандатів матимуть лише ті місцеві організації партій, які подолають 5-відсотковий виборчий бар’єр у межах єдиного багатомандатного округу.
На виборах сільських, селищних, міських голів також будуть застосовуватись дві різні виборчі системи.
– Для виборів сільських, селищних, міських голів, а також старост – мажоритарна система відносної більшості з голосуванням в єдиному одномандатному окрузі. А для виборів міських голів у містах з кількістю виборців 90 тисяч і більше осіб – мажоритарна система абсолютної більшості, яка полягає у тому, що переможець повинен набрати 50%+1 голос. За умови, що це не відбудеться у першому турі, буде призначено другий. У нашому випадку мажоритарна система абсолютної більшості буде застосована виключно для виборів міського голови Тернополя. Обидві системи є добре знайомими виборцям і використовувались на останніх чергових місцевих виборах в Україні, – каже пан Кулик.
Чи будуть вибори у райрадах – питання відкрите?
Кількісний склад депутатського корпусу в кожній із рад визначається в залежності від кількості виборців на тій чи іншій території і він може становити від 12-ти до 120-ти депутатів. Найбільшою на Тернопільщині буде обласна ради, до якої вибиратимуть 64 депутати. Тернопільська міська рада буде сформована із 42-х депутатів, решта рад матимуть значно менше слуг народу.
Якщо по більшості рад сьогодні особливих нюансів немає, то найбільше запитань є щодо районних.
– Згідно з другим етапом впровадження адміністративно-територіальної реформи, мали бути ліквідовані райони і створені укрупнені райони на територіях областей. На сьогодні йде дискусія щодо укрупнених районів на Тернопільщині – їх має бути 3 чи 4. А саме: Тернопільський, Чортківський, Кременецький і, можливо, Бережанський. Зараз ведеться робота з аналізу мережі різних сервісних служб (поліція, податкова, пенсійний, соцстрах тощо), щоби вибрати оптимальну конфігурацію. Триває також дискусія про те, якщо будуть укрупнені райони, то чи призначати там тільки префектів, тобто представників виконавчої влади, чи створювати районні ради, відповідно виконкоми районних рад. Якщо останні створювати, то якими функціями їх наділяти та яку сферу повноважень віддати цим укрупненим районним радам. Тобто райони укрупнені будуть, але чи будуть у них районні ради – питання відкрите. Якби із цими змінами керівництво держави визначилося і вони були б ухвалені Верховною Радою, тоді вибори, напевно, довелось би проводити в укрупнених районах. Ми ж живемо у правовому полі, і станом на сьогодні районні ради є, їх на Тернопільщині 17-ть, і по ідеї вибори в них мають відбутися. Так, є певні плани, ми про них знаємо, але коли вони стануть реальністю, поки спрогнозувати не можемо, – сказав виконавчий директор Тернопільського регіонального відділення Асоціації міст України Ігор Гірчак.
До обласної та Тернопільської мерії – лише за поданням партії
Депутатом місцевих рад може стати самовисуванець. Але тільки у ті ради, де кількість виборців є меншою за 90 тисяч. Значно складніша ситуація, коли людина бажає потрапити до обласної ради та Тернопільської міської громади.
– Висування кандидатів у депутати місцевих рад (більше 90 тис. виборців), формування та затвердження виборчих списків здійснюються партією на її зборах (конференції). Особа може бути висунута кандидатом на відповідних місцевих виборах лише в одному виборчому окрузі й лише від однієї місцевої організації партії, яка може висунути особу, котра є членом цієї політичної партії, або безпартійного громадянина, – розповів Руслан Кулик.
Кожна місцева організація партії формує два типи списків:
– єдиний виборчий список (обласний, міський), який не повинен перевищувати кількісного складу депутатів відповідної ради;
– регіональні виборчі списки у кожному багатомандатному виборчому окрузі (повинен включати не менше п’яти і не більше дванадцяти кандидатів у депутати).
Кожен кандидат, включений до єдиного списку партії, обов’язково має бути віднесений до одного з регіональних виборчих списків. При цьому кандидат не може бути включений до єдиного виборчого списку партії більше, ніж один раз, а також одночасно до двох чи більше різних регіональних виборчих списків.
Черговість усіх кандидатів в єдиному виборчому списку і в регіональних списках визначається місцевою організацією партії на своїх зборах. При формуванні списків партії зобов’язані дотримуватись гендерного балансу – у кожній п’ятірці кандидатів не менше двох осіб кожної статі.
Маєш гроші – стаєш депутатом
Щоби стати депутатом місцевого рівня, відтепер одного бажання мало, ще потрібно мати й гроші.
– Грошова застава застосовується виключно на місцевих виборах до обласних рад, а також міських рад та міських голів у містах із кількістю виборців більше 90 тис. Для місцевих організацій партій, які висунули виборчий список кандидатів у депутати обласної чи міської ради та кандидата на посаду міського голови, а також для особи, яка висувається кандидатом на посаду міського голови (із кількістю виборців більше 90 тис.), грошова застава розраховується як результат множення чотирьох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день початку виборчого процесу, на кожні 10 тисяч виборців, – повідомив пан Кулик.
Провівши нескладні математичні дії, дізнаємось, що вартість грошової застави на посаду міського голови Тернополя, яку сплачуватимуть партії за своїх кандидатів та самовисуванці, становить 321 тис. грн. Така ж сума вноситься для реєстрації партійного списку на виборах до Тернопільської міської громади. А от щоби стати депутатом Тернопільської обласної ради, партія спершу має внести грошову заставу в сумі 1,51 млн. грн., яка не повертається у випадку непроходження в раду.
– Зважаючи на наявність доволі значної суми грошової заставити до обласної ради, можна спрогнозувати, що чисельність партій, які претендуватимуть на мандати, буде невисокою, думаю – не більше десяти. Основна ж «боротьба» відбуватиметься в Тернополі, де й сума застави менша, і заможних претендентів не бракуватиме як у боротьбі за депутатські мандати, так і за посаду міського голови, – стверджує Руслан Кулик.
Тернопільщину поділять на 6-7 округів
Область чи місто є єдиним виборчим округом, територія якого поділяється на багатомандатні виборчі округи.
– Орієнтовна кількість багатомандатних округів визначається як ціла частка від ділення кількісного складу відповідної ради на 10. Разом з тим, Кодекс допускає відхилення від середньої орієнтовної кількості багатомандатних округів – не більше ніж на два округи. Тобто під час виборів до Тернопільської обласної ради буде створено 6-7 округів, а до Тернопільської міської громади – 4-5. Орієнтовна кількість депутатських мандатів у регіональних округах – від 5-ти до 12-ти, – мовить пан Кулик.
У «пропорційному» бюлетені доведеться ставити дві галочки
Прийшовши на дільницю, виборець отримає кілька бюлетенів. Особливих проблем у нього не повинно виникнути на виборах із мажоритарною системою. Виборець, як і раніше, ставитиме галочку в одному бюлетені навпроти свого потенційного депутата, в іншому – напроти голови сільської, міської, селищної ради. Однак запитання, однозначно, будуть під час голосування за пропорційною системою.
– Особливість форми бюлетеня пропорційної системи виборів включає у себе перелік і номери усіх партій, які беруть участь у виборах (розміщуються у порядку, визначеному жеребкуванням), і порожній квадрат праворуч навпроти назви кожної партії. Під назвою кожної партії має розміщуватись перелік прізвищ та номерів кандидатів із регіонального виборчого списку цієї партії (він може нараховувати від п’яти до дванадцяти осіб). У нижній частині бюлетеня великими літерами зазначається текст “Від організації партії, за яку я проголосував (проголосувала), підтримую кандидата у депутати”, праворуч від якого розміщується прямокутник, в якому зазначається знак “№” з вільним полем для написання номера кандидата у депутати з регіонального списку, – зазначив політичний експерт Руслан Кулик.
Коли будуть вибори, точно не знає ніхто
Планово місцеві вибори мають відбутися в останню неділю жовтня 2020 року. Але всі ми знаємо, що нічого стабільного в Україні немає. Тим більше, що нині в державі в активній фазі проходить адміністративно-територіальна реформа.
– Згідно з напрацьованою Кабміном концепцією, мали відбутися зміни до Конституції України (так званий другий етап впровадження адміністративно-територіальної реформи), у прикінцевих положеннях якої прописано, що з моменту їх ухвалення в 60-денний термін призначаються чергові місцеві вибори. Тобто «виходили» орієнтовно на 5 липня. Оскільки ці зміни не були ухвалені, відповідно ця дата переноситься на пізніше. Коли саме, важко відповісти, бо є особливості обговорення і внесення змін до Конституції. Вони мають бути ухвалені на одній сесії, Конституційний суд мав би зробити щодо них висновок і на наступній сесії депутати мали би їх ухвалити 300-ми голосами «за». Цього не відбулося, останню сесію закрили, а нова тільки зараз розпочинається, яка триватиме до кінця літа. Тобто депутатам зараз треба ухвалити зміни і пройти всю процедуру. Тому важко сказати, чи будуть вибори в жовтні, чи їх змістять ще на пізніше, щоби провести зміни до Конституції. Хоча існує і третій варіант. Чергові місцеві вибори можна провести в заплановані строки (остання неділя жовтня) без змін до Конституції. Єдине, що тоді обиратимуть депутатів і в ОТГ, і в 17 районних радах, бо без змін до Конституції їх не вдасться розпустити та паралельно укрупнити райони. Тому може бути кілька варіантів розвитку подій – від того, що нічого не змінюється, до того, що кардинально все змінюється. Який напрямок оберуть і що законодавці випишуть у законах, спрогнозувати важко, бо сьогодні може бути одне, а поміняється концепція і тоді може бути зовсім інша конфігурація, – підсумовує Ігор Гірчак.
Віталій Попович
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: вибори, вибори 2020, газета "Номер один", новини Тернопільщини
3415