Журналісти нашої газети неодноразово розповідали про реформу децентралізації,
яку розпочали у 2014 році в Україні. Тернопільщина активно включилася у процес, було утворено 53 об’єднані територіальні громади. Однак із приходом нової влади було озвучено намір ліквідувати понад 20 ОТГ – люди категорично проти. Зараз в області є ряд ОТГ, які не згідні з таким рішенням. Детальніше – у матеріалі наших журналістів.
Млиновецька громада
Нещодавно у стінах ТОДА зібралися жителі та депутати Млиновецької громади. Вони хотіли висловитись проти приєднання їхньої громади до Зборівської, а так як керівництво області їх не чує, то зробили це за принципом: якщо гора не йде до Магомета, то Магомет іде до гори.
– Нам дали утворити громаду. Дайте запрацювати, щоби люди на місцях відчули, що таке децентралізація. Проте тієї можливості нам не надають. І це основна із проблем, що не дослухаються до думки самої громади. Громада вся за те, щоби ми запрацювали. Самі жителі хочуть цього. Обласне керівництво нас не бачить і не дослухається до нас. Хотілось би, щоби вони дали чіткий коментар, чому саме ми не можемо існувати далі, – розповів голова Млиновецької громади Василь Пихальський.
Існування Млиновецької громада, яка тільки наприкінці 2019 року створилася, під знаком питання, адже на нараді у Міністерстві розвитку громад та територій України йшлося про те, що Млиновецька ОТГ не відповідає методиці формування спроможних громад, її показники за чисельністю є досить малі, і немає перспектив до розширення цієї громади. У той же час жителів ОТГ дуже обурили слова виконавчого директора Тернопільського регіонального відділення Асоціації міст України Ігоря Гірчака, адже він назвав їхню громаду «плямою» на карті. Врешті-решт представники ОТГ домовились із заступником голови облдержадміністрації Ігорем Гайдуком про те, що він донесе позицію громади до Міністерства розвитку громад та територій України. Щоправда, коли і яким буде результат – не відомо.
Збаразька громада
Свого часу Тернопільська ОДА презентувала два варіанти Перспективного плану області і в обох Збаразький район був поділений на дві громади – Збаразьку та Вишнівецьку. Пропозиції фахівців з ОДА базувалися на економічних, історичних, територіальних, соціальних показниках і зрештою були позитивно сприйняті більшістю присутніх на засіданні міжвідомчої робочої групи включно із народними депутатами від Тернопільщини. Та виявилось, що на робочій групі у Міністерстві розвитку громад та територій України представили зовсім інший перспективний план. У ньому передбачено 4 громади – Вишнівецьку, Колодненську, Збаразьку, Чернихівецьку. А три села під Збаражем взагалі переходять до Байковецької громади з сусіднього району. При цьому на території Стриївської сільради є 16 вулиць Збаража і районна лікарня. Для багатьох збаражчан така ситуація стала просто шоком, як і для багатьох мешканців цих трьох сіл, які історично, ментально і територіально тісно пов’язані зі Збаражем. Люди збурилися, пішли звернення в ОДА і до народних депутатів. Щоправда, у Міністерстві та профільному комітеті Верховної Ради такі «експерименти» над людьми не знайшли підтримки. План завернули з рекомендаціями, які фактично один в один повторювали його початковий варіант.
– Хочеться сподіватися, що на території Збаразького району отримають можливість повноцінного розвитку дві громади – Вишнівецька та Збаразька із включенням Стриївки, Киданців та Романового Села саме до Збаразької ОТГ, – таку надію висловив депутат-мажоритарник Ігор Василів.
Шумська громада
Перспективним планом було передбачено, що до Шумської громади буде включено території Вілійської, Цеценівської і Людвищенської сільрад. Однак на засіданні Мінрегіону розглядали перспективний план, у якому Вілійська сільрада входила до майбутньої Кременецької ОТГ. Представники із Кременця аргументують це тим, що домовились із жителями сіл Вілія, Новосілки, Тетильківці ще у жовтні 2019 року. Нагадаємо, що у 2015 році навколо Шумська об’єдналися 18 сільрад зі спільним бюджетом 1,5 млн. грн. Громада мала певні успіхи, незважаючи на малі бюджети. Якщо говорити про настрої людей, то вони все ж таки схиляються до того, щоби приєднатися до Шумської ОТГ, але що вирішать у Мінрегіоні, не відомо.
Південна громада
Тернопіль спить і бачить, аби включити до свого складу Петриків, Велику Березовицю та Мишковиці. Адже на цих територіях є багато вільної землі, а всі ми знаємо, що «земельними» питаннями живе тернопільська мерія. Однак люди зробили свій вибір і жителі сіл Петриків, Велика Березовиця, Мишковичі, Миролюбівка, Велика Лука, Буцнів та Настасівська ОТГ висловили намір об’єднатися у велику Південну громаду.
У Великій Березовиці взагалі відхилили «запрошення» Тернопільської ОТГ, мотивуючи це тим, що вектор селища направлений на Південну громаду. Адже це виправлення історичної несправедливості, переконані жителі Великої Березовиці. Вони ще досі пам’ятають так звану анексію земель Тернополем у п’ятдесятих роках ХХ ст. від «Ватри» до газопроводу. Тепер рішення, де проходитиме кордон Південної ОТГ, має прийняти робоча група щодо формування перспективного плану територій громад області при Тернопільській ОДА.
Як бачимо, «гарячих» точок у реформі децентралізації на Тернопільщині є достатньо. Одні вже домоглися відповідного реагування від Мінрегіону, інші чекають на доленосне рішення. Та попри це зрозуміло, що найменша область в Україні не може мати найбільшої кількості ОТГ, відповідно комусь поступитися все ж доведеться…
Іван Білий
Джерело: Тижневик "Номер один"
3808