Моральне насилля в сім’ї: чому страждає жінка?
Що ми знаємо про насилля? Напевне, кожен одразу уявив собі картину, де тато лупцює ремінцем дитину або ж п’яний дебошир підіймає руку на жінку. Все це остання стадія насилля. Коли повністю нищиться увесь внутрішній світ жертви. А що ж таке моральне насильство? В сучасному світі доволі часто ми зустрічаємося з такими словами. Що це та як його уникнути?
Непристойні жарти – це теж моральне насильство
Домашнє насильство – це не обов’язково фізичний вплив. Є й психологічні прийоми, які ранять часом навіть більше. У будь-якому випадку не потрібно допускати насильства і припиняти його при перших же проявах. Моральне насильство може бути завуальоване і не показуватись відкрито. Ознаки морального насильства і маніпуляцій можуть починатися майже непомітно.
Від морального насильства більше страждають діти та жінки. Чоловіка, самця важко похитнути зі своєї твердої сторони та наполегливої думки. І саме такому чоловікові, який на порядок вищий та сильніший, дуже просто «зламати» дружину, дівчину й дитину, вказавши їм на «правильне місце».
Психолог Тетяна Білінська запевняє, що моральний тиск іноді наносить болючішу травму, ніж побої. Справді, адже ляпас, який відбувся у пориві емоцій або ж під дією алкоголю, жінки швидше забувають, аніж моральний тиск, слова про те, що ти погана мама та дружина, ти ні на що не здатна, або ж зачіпається питання адекватності жінки.
– У суспільстві існує думка, що насильством слід вважати лише фізичні прояви агресії (штовхання, ляпаси, побої, ґвалтування, нанесення тілесних ушкоджень різного ступеня). У зв’язку з цим люди, які зазнають домашнього насильства іншого характеру, часто навіть не розуміють, що зіткнулися з іншим проявом того ж явища – моральним насильством. Моральне або психологічне насильство над жінкою в сім’ї проявляється у тому, що її зневажають, принижують, знецінюють, ігнорують, маніпулюють, шантажують, звинувачують, змушують сумніватися у власній адекватності тощо. До цього виду насилля також належать постійні погрози, переслідування, контроль. Дискримінація через переконання, віросповідання, національну, расову приналежність чи соціальне походження – це також прояви психологічного насильства, – розповідає психолог.
– Які найчастіші прояви психологічного насильства? – запитали ми у пані Тетяни.
– Їх є дуже багато, все залежить, як жінка сприймає ті чи інші слова та дії. Однак є найпоширеніші. Це словесне цькування (образи, злі та непристойні жарти, у тому числі сексуального забарвлення, погрози, словесні провокації, обзивання, знецінення, приниження тощо), бойкот (мовчання, «свердління» поглядом, уникнення контакту, робити вигляд, що людини не існує, повне ігнорування). А також поширення чуток і пліток серед знайомих, родичів, у соцмережах. Цькування за допомогою мобільних телефонів або в інтернеті. Налаштування дітей проти жінки, залучення різного роду наглядових органів опіки. Обкрадання, вимагання (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей, оформлення проти волі кредитів, недавання грошей на речі навіть першої необхідності, контроль чеків, банківських рахунків тощо).
Не боятися розповідати про проблему – запорука щастя!
– Тетяно, чому так відбувається?
– Передумови психологічного насильства над жінкою – це нерівність сил, повторюваність ситуації, неадекватно висока психоемоційна чутливість жінки, що залежить від особистісних рис, таких як низька самооцінка, сформований комплекс неповноцінності, емоційна неврівноваженість, низький рівень комунікативних навичок, інтроверсія, підозрілість, соціальна залежність, тривожність, чутливість, сором’язливість, песимізм та відсутність почуття гумору. А якщо ж у чоловіка такої жінки ще й яскраво виражені риси психологічного агресора (з високим рівнем емоційної неврівноваженості, ворожості, низьким самоконтролем поведінки, ризикованим та схильним до домінування й тотального контролю), то ситуація, звичайно ж, може стати патовою.
– На Вашу думку, під час карантину моральне насильство загострилося в родинах?
– Під час карантину моральне насильство набуло більш масштабного характеру, оскільки кривдник та жертва знаходяться в постійному контакті, не маючи можливості навіть перепочити один від одного. У сім’ях із «нездоровими» стосунками, де під час карантину продовжує працювати лише один член, також спостерігається загострення психологічного насилля з економічним ухилом (хто від кого залежний, хто кого утримує, хто за що платить, хто не слідкує за побутом, вчасно не подала, не прибрала, не приготувала тощо). Тому не варто чекати, поки словесні погрози переростуть у фізичне насильство. Якщо ви усвідомили, що вже зазнали психологічного насильства та розумієте, що існує загроза більш важких проявів з важчими наслідками, пам’ятайте, що найголовніше правило – не мовчати!
– Що робити у випадку, якщо жінка страждає?
– Розкажіть про такі факти друзям, знайомим, сусідам або родичам. Попередьте близьких вам людей про можливу небезпеку та попросіть звернутися до поліції в разі необхідності. Тримайте постійний контакт із довіреною особою, щоби вона знала, чи все у вас гаразд.
Тетяна Білінська переконує, що треба викинути з голови страхи про те, що коли ви комусь розкажете, вас будуть обговорювати. Пам’ятайте, моральне насильство – це вже голосний дзвінок про те, що вашій родині потрібна допомога. Не можна замовчувати фактів жорстоких «приколів» (як це здається зі сторони). Жарти, які приносять одним задоволення, а іншим біль, хороших емоцій не несуть.
Дорогі жінки! Якщо ви стали жертвою насилля та соромитесь попросити допомоги, можете звернутися у редакцію «Номер один». Вам безкоштовно нададуть контакти хороших психологів та допоможуть звернутися у відповідні інстанції. Ви у себе одна. Цінуйте себе, бережіть себе, любіть себе. Не бійтеся. Ми заслуговуємо кращого!
Соломія Вершигора
КОМЕНТАР
Олена Степанова, адвокат:
– Відповідно до ст.126-1 ККУ, домашнє насильство – умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.
Психологічне насильство – це словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи. За кожен із видів насильства передбачена різна відповідальність. Якщо узагальнити, покарання можуть бути такі: громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, арешт на термін до 6 місяців, обмеження волі на термін до 5 років або позбавлення волі на термін до 2 років. Закон передбачає можливість відокремити кривдника від жертви. Для цього в законодавстві передбачено терміновий заборонний припис й обмежувальний припис. Заборонний припис виноситься Національною поліцією як реакція на факт домашнього насильства, виноситься терміново, діє до 10 днів, але його можна продовжити через суд до півроку. У випадку, якщо ви постраждали від домашнього насильства, необхідно звернутися до правоохоронних органів і написати заяву про вчинення злочину. Після подачі постраждалою особою такої заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, пов’язане з домашнім насильством, вони реєструються в журналі Єдиного обліку в черговій частині підрозділу поліції, оформляється талон-повідомлення і видається заявнику. Якщо ви зазнали фізичного чи сексуального насильства, то неодмінно потрібно звернутися до лікаря для отримання медичної допомоги та документування у медичній картці ознак того, що з вами сталося. Надалі це допоможе притягнути кривдника до відповідальності, якщо ви звернетеся до правоохоронних органів. Домашнє насильство – це кримінально карне діяння. Не замовчуйте цього злочину, адже кожна людина повинна нести відповідальність за свої вчинки та дії.
Джерело: Тижневик "Номер один"
3812