Серіал із продовженням розігрує Тернопільська міськрада щодо багатостраждального приміщення комунальної власності, в якому знаходився кінотеатр «Палац кіно», що в обласному центрі на вулиці Івана Франка. Тернопільська прокуратура намагається повернути частину будівлі у власність громади, а мер Сергій Надал і його підлеглі відмовляються від нього на користь приватника.
Мерія програла суди у трьох інстанціях
Щоби зрозуміти суть і значимість питання, нагадаємо, що ще далекого 21 листопада 2012 року виконком Тернопільської міської ради ухвалив рішення про передачу в оренду приміщення першого поверху «Палацу кіно» за адресою вул. Франка, 8 під заклад громадського харчування. Кому саме віддати майно, як зазначалося, вирішували на основі конкурсу. Тож після усіх «бюрократичних» моментів майже 200 «квадратів» орендував підприємець Андрій Лучка. Разом з приміщенням «Палацу…» він отримав ще й гараж площею 31 кв. м, який мав використовувати як складське приміщення.
Після того, як пана Лучку визнали переможцем конкурсу, з’явився ще один підприємець, який скаржився на те, що також хотів орендувати це приміщення, але міськрада відмовилась розглядати його заяву. Обурений підприємець навіть звернувся до суду в пошуках справедливості, однак, поки тривала судова тяганина, рішенням ТМР від 22 березня 2013 р. оперативно комунальне майно віддали на приватизацію шляхом викупу. Покупцем став той самий підприємець, який орендував площу під заклад громадського харчування, – Андрій Лучка. Йому дозволили викупити і гараж. Тож приміщення продали. І 29 квітня 2013 року між підприємцем і управлінням обліку та контролю за використанням комунального майна ТМР було укладено договір купівлі-продажу щодо приміщення загальною площею 195,2 кв. м. Вартість майна склала 970 тис. 284 гривні.
Тоді здавалося, що попри заяви інших підприємців, які мали види на комунальне майно, попри, здавалось би, мізерну ціну за приміщення дороги назад не буде. Але! В цю історію втрутилась прокуратура, яка подала позов на міську раду Тернополя до Господарського суду, аби останній визнав договір купівлі-продажу недійсним і зобов’язав Андрія Лучку повернути міськраді приміщення. Суд тоді став на бік прокуратури, однак міськрада не погодилася з цим рішенням і подала апеляцію. Та навіть там міськрада не змогла довести своєї правоти, і суд зобов’язав повернути до комунальної власності м. Тернополя приміщення на вул. Івана Франка, 8 (про це свідчить рішення Львівського апеляційного господарського суду від 31 серпня 2015 р.). Але на апеляції ця справа не завершилася. Міська рада в особі управління обліку та контролю за використанням комунального майна, начальником якого є Володимир Мединський, подала ще й касацію. Однак і тут невдача. Постановою Вищого господарського суду України (від 13 травня 2016 року) касаційну скаргу управління залишили без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду (від 31.08.2015 р.) – без змін.
Двічі продають, здають в оренду, щоби заплутати карти
Фактично після цього ті 195,2 кв. м у цивілізованій країні мали б одразу повернути у власність громади. Для цього є всі законні підстави. Однак пан Лучка не те що відмовився повертати приміщення міській раді, а навіть умудрився його продати. Так другим щасливим власником (після пана Лучки) даного приміщення став М. Гумен. Той самий Гумен, який був керівником ПТ «Максима» – відомої охоронної фірми, яку пов’язують безпосередньо з міським головою Тернополя. Та на цьому ланцюжок не закінчився. За паном Гуменом 195,2 кв. м довго не затримались, адже чоловік здав приміщення в оренду. І не будь-кому, а ТОВ «Роял Контракт». Тій самій охоронній фірмі, з якою міська рада Тернополя свого часу уклала договір на охоронну діяльність. Можна тільки припустити, що все це було сплановано від початку. Але погодьтеся, занадто багато пов’язаних між собою прізвищ у цій історії.
Адже, за дивним збігом обставин, засновником цього ТОВ є Тарас Аркуша, який, поза тим, є ще й засновником обласної громадської організації «Федерація панкратіону Тернопільської області». Тієї ж самої ГО, де керівником, згідно зі статутом, офіційно рахується Володимир Камінський – ексзаступник міського голови Сергія Надала, якого свого часу підозрювали в отриманні хабара у розмірі 217 тис. грн. і який вийшов сухим із води, уклавши з прокуратурою угоду про визнання вини та сплативши 25 тис. 550 грн. штрафу. До речі, першого власника тих злощасних 195,2 кв. м (Лучку) також пов’язували з горе-ексзаступником мера, подейкують, вони між собою були кумами. А приміщення чоловік перепродав, аби «заплутати карти» прокуратурі.
Перч – розпочав, Бойко – продовжив. Коли ж буде поставлено крапку?
Тодішній обласний прокурор В’ячеслав Перч заявляв, що Лучка не мав права продавати приміщення під час судової тяганини, адже на момент, коли справа перебувала у суді, діяла заборона на відчуження майна. Та закінчити почате Перчу до звільнення не вдалося, і за «Палац кіно» взялася прокуратура на чолі з новим її очільником Петром Бойком. І ось на восьмому році цієї епопеї «Палац…» знову отримав шанс стати комунальним. На минулому тижні офіційний сайт прокуратури розмістив інформацію про виграний черговий суд.
– У 2013 році Тернопільська міська рада уклала з фізичною особою-підприємцем договір купівлі-продажу частини приміщення «Палацу кіно», порушивши встановлений законодавством порядок приватизації. Прокуратура оскаржила цей договір у суді, вигравши позов. Однак під час розгляду його судами першої та апеляційної інстанцій нежитлове приміщення двічі продавалося іншим фізичним особам. З метою усунення допущених порушень у продажі кінопалацу Тернопільська місцева прокуратура подала відповідний позов до суду про витребування частини приміщення площею 192 кв. м, який задоволено, – повідомила прес-служба прокуратури Тернопільської області.
Там же повідомляється, що вартість цього приміщення становить 2 млн. грн., а це удвічі більше, ніж сума, за яку продали майно.
Пінг-понг мерії і прокуратури
Тепер, щоби повернути у комунальну власність майже 200 «квадратів», потрібно скасовувати одразу два договори купівлі-продажу. Чи дійде справа до цього, поживемо – побачимо, але, однозначно, перепон у цьому процесі буде чимало. Адже озвучене прокуратурою рішення суду – лише першої інстанції. Зважаючи на минулий досвід, міськрада може знову захотіти скасувати рішення, щоби майно, яке могло би бути комунальним, і далі було… приватним. Що саме за таким сценарієм розвиватимуться події, говорить інформація, розповсюджена прес-службою міської ради.
– Намагання прокуратури повернути громаді приміщення кінотеатру керівництво міста назвало «дивною позицією». Це все, що потрібно знати про те, чиї інтереси насправді відстоює очільник міської ради Сергій Надал та його свита.
– На офіційному сайті прокуратури Тернопільської області поширена маніпулятивна інформація щодо передачі частини приміщення кінопалацу. Зазначимо, що ця судова справа жодним чином не стосується приміщень кінопалацу, адже об’єкт, про який ідеться, є окремою будівлею. Не відповідає дійсності площа приміщення. Та навіть більше – об’єкта, який зазначено у позові, станом на момент його пред’явлення до суду, не існувало. Окрім того, рішення суду не набрало законної сили та ще триває строк його оскарження, – йдеться у повідомленні мерії.
Прокурори не залишилися в боргу і у війні з мерією зробили заяву про оціночні судження представників муніципалітету, які не відповідають дійсності.
– Публікуючи подібного роду інформацію, орган місцевого самоврядування вводить в оману жителів міста Тернополя щодо своєї діяльності та роботи органів прокуратури, – резюмують в обласній прокуратурі.
Іван Білий
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: газета "Номер один", корупція міська рада, новини Тернополя, схеми Надала, схеми тернопільської міської ради
3812