У Підгайцях гімназія носить ім’я добровольця батальйону «Донбас»
Україна має своїх героїв. Тих, хто ціною власного життя рятує інших. Тих, хто посмертно удостоєний найвищих звань і нагород, і тих, хто залишиться в нашій пам’яті назавжди…
Події, які відбуваються на сході нашої країни, калічать тіло та травмують душу багатьох людей і одночасно їхніх рідних, залишаючи криваві спогади та рани, біль, який не стихне з часом. Наші захисники з силою волі, затискаючи міцно кулак, згадують події та побратимів, котрі вже ніколи не побачать рідної матері, рідної землі, не відсвяткують День Перемоги над ворогом, не порадіють за кожен метр повернутої української землі.
який ніколи не хотів ним бути
«Про таких людей не хочеться говорити в минулому часі»
2014 рік, Іловайськ. Трагедія, яка забрала не одне життя, ще довго буде тривожити пам’ять українців і тих, хто вболіває за нашу перемогу від самого початку війни. 19 серпня 2014 року від ран, несумісних з життям, загинув американець українського походження, доброволець батальйону НГУ «Донбас» Маркіян Паславський. Чоловікові було 55 років, він прикривав відхід групи і врятував життя своїм побратимам ціною власного. У минулому році в Києві у Національному музеї революції Гідності спільно з Музеєм української діаспори відкрили виставку “Нью-Йорк – Іловайськ: вибір”, присвячену Маркіянові і 5-річчю Іловайських подій. А з 6-го до 30 серпня така ж виставка проходить у Тернополі в Художньому музеї, що на вулиці Крушельницької.
Пам’ять про героя-захисника житиме вічно. У 2015 році Підгаєцькій гімназії присвоїли ім’я Маркіяна Паславського. Про подвиг американця, який генетично і ментально був свідомим українцем, має знати кожен, адже Маркіянова родина родом з Підгаєччини, підкреслює голова Підгаєцької РДА Галина Дуда.
– Маркіян – це людина, яка поставила своє життя на вівтар за волю і незалежність України. Великий фінансовий ресурс він вклав в Українську армію. Лютневі події 2014 року сколихнули всю країну, Маркіян Паславський був активним учасником революції Гідності, брав участь у сумнозвісних подіях на Інститутській. Наступний його крок – запис до добровольчого батальйону. Змінюючи американське громадянство на українське, він не встигає відправитися на схід у складі батальйону «Дніпро». Отримавши паспорт громадянина України, він вирушає з батальйоном «Донбас» на передову. Кадровий військовий американської армії, який побував у «гарячих точках» по цілому світу, мав величезний професійний досвід, тому будь-яка його підказка, моделювання військових дій відповідно до ситуації мали неабияке значення для батальйону. Марко інструктував побратимів, учив їх аналізувати і розбирати бій. Його професійні дії врятували не одне життя, а от своє – не вдалося зберегти. Чомусь складається так, що Бог забирає найкращих… Працюючи на посаді директора гімназії, почувши розповідь від колеги про подвиг уродженця Америки, який був великим сином України, в мене зародилося бажання розповідати про цю славну людину всім. А ім’я Маркіяна Паславського вписати навічно в історію Підгаєччини, – розповідає Галина Дуда.
Маркіян Паславський народився 1959 року в родині емігрантів у Нью-Йорку. Закінчив військову академію у Вест-Пойнті, служив у 75-му полку рейнджерів сил спецоперацій армії США. Після демобілізації з війська здобув освіту економіста, а після проголошення Незалежності України повернувся на історичну батьківщину. Брав участь у Помаранчевій революції, згодом – у революції Гідності.
у революції Гідності, його особисті речі
знаходяться у фотогалереї
– На жаль, особисто Маркіяна я не знала. Адже така неординарна людина з багатою душею та глибоким внутрішнім світом здатна навчити багато чого. Знаєте, не кожен українець, який народився і виріс тут, так вболіває за долю своєї держави, як американець українського походження. Маркіян приїхав в Україну у зрілому віці, маючи колосальні знання не тільки у військовій галузі, а й в галузі економіки, дуже добре володів справами бізнесу, щоби він приносив високі доходи. До пана Паславського неодноразово зверталися за консультаціями брокери Лондонської фондової біржі (зі спогадів побратимів). Він приїхав в Україну будувати бізнес, але насправді став одним із захисників Незалежності України.
Великий патріот, щиросердечний українець, гідний приклад для наслідування. Тому й виникла ідея присвоїти ім’я Маркіяна Паславського Підгаєцькій гімназії.
Проводилась велика попередня робота у даному напрямку. Це питання обговорювалось у педагогічному колективі, на засіданні ради гімназії, батьківських зборах, проводились громадські слухання. Отримавши згоду від Орисі Паславської, матері Маркіяна, дане питання було підтримано сесією районної ради. Згодом у нас зав’язалася тісна дружба з родиною Маркіяна Паславського та його побратимами. Тричі в гімназії побувала мати, пані Орися, та близькі родичі Маркіяна. Щороку 1 вересня на урочисту лінійку приїжджають бойові побратими з батальйону «Донбас». У гімназії також функціонує міні-музей Марка, там зібрано особисті світлини, які нам надали родичі, – додає пані Галина.
«Цей герой виконав свою місію на Землі»
Як розповідає голова Підгаєцької РДА, із їхньою громадою тісно спілкуються побратими Марка. Щирі слова вдячності Вадиму Гайдіну («Майстру»), який щороку організовує бойових побратимів, щоби відвідати Підгаєччину і віддати шану світлій пам’яті Маркіяна Паславського. Після урочистої лінійки діти охоче спілкуються з воїнами батальйону «Донбас».
– 1 вересня 2016 року відкрито пам’ятну меморіальну дошку М. Паславському. У кінці даного заходу гімназисти випускали білі голуби в небо і трапилося щось магічне: п’ятеро з них легко піднялись у вись, а шостий повільно почав опускатися вниз, перекрутився, підлетів до меморіальної дошки, ніби щось хотів уточнити, а тоді почав підійматися в небо. Це був знак, що душа Маркіяна посеред нас. І ми всі чітко зрозуміли, що пора відпустити цього героя у вільний політ, адже він здійснив свою велику місію на цій Землі, – підсумовує Галина Дуда.
Маркіян Паславський із позивним «Франко» на честь Івана Франка ніколи не хизувався, що він уродженець Америки. Не вихвалявся своїми знаннями і вміннями, а навпаки, ділився з побратимами військовими навичками. Його друзі кажуть про нього, що це була звичайна людина, американський військовий, який знав тактику військових дій, умів передбачати їхній хід та міг їх координувати. Інструктував хлопців. Підтримував і добряче лаявся на обставини військового сьогодення.
– Виставка, на якій ми зараз присутні, вражає до глибини душі, адже представлено світлини, які я бачила у родинних фотоальбомах. Тісно спілкувалася з мамою Маркіяна і знаю, що це жінка-герой. Коли всі дізналися з новин, що загинув Маркіян Паславський, я одразу зателефонувала їй до США. Слова, які я почула, не можу досі згадувати без сліз. Пані Орися (мама Маркіяна) каже мені: «Наталю, ти знаєш, я за все дякувала Богові, бо все життя він давав мені те, що я його просила. Прийшов час, і мені треба віддячити Богові». Це слова справжньої жінки-героя, яка з честю прийняла такий удар долі. Маркіян відмовився від громадянства Америки, прийняв українське, щоби піти воювати як українець. Він пішов простим солдатом, без регалій та звання. У нього були колосальні знання у військовій сфері. В Америці у нього була власна справа, яка приносила великі гроші. Покинути все і повернутися в Україну, бо тут він був потрібний, – це великий вчинок. Ми пишаємося тим, що його ім’я знають багато людей, що його світлини побачили міста та країни, – розповідає родичка родини Паславських
Наталія Раїнчук.
Марко Паславський – рядовий резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України. Кавалер ордена Данила Галицького (посмертно). Марк має ще одну високу недержавну нагороду – “Народний герой України” (посмертно) від 2017 року.
Після смерті родина Марка у його робочому комп’ютері знайшла файл, у якому Марко писав про своє ставлення до війни, російського агресора та української економіки. Ці роздуми опублікувались у невеликій книжці під назвою «Заклик діяти». «При житті, – згадують побратими, – «Франко» казав: «Якщо б я був біля стерна української економіки, то викорінив би корупцію за три дні». Друзі зі США пригадують, що Маркіян був принциповою людиною, у нього було достатньо коштів, щоби купити собі новий автомобіль. Однак, будучи в Україні, він говорив, що не може їздити в автівці, бо якщо зупинить поліція, доведеться давати хабара, а я не можу так чинити…»
Маркіян Паславський – герой, який ніколи не хотів ним бути. Коли друзі його питали, чому він пішов на війну, Маркіян жартома відповідав: «Хочу мати пільги – безкоштовно їхати в метро». Бачимо, що особистих благ він не потребував, але почуття обов’язку захищати Україну, яка стала для нього рідною, виявилось найвищою цінністю.
Про нього писатимуть у книгах. Марко увійшов до лав тих, хто вже творить новітню історію. Герої не вмирають!!!
Соломія Вершигора
Джерело: Тижневик "Номер один"
3415