Останні події у Білорусі дали світу чіткий сигнал – так далі в цій країні бути не може. Якщо ще декілька днів тому події у Мінську та інших містах Білорусі не називали революцією, а це були акції протесту, то вже сьогодні мешканці великої держави у центрі Європи запевняють – це таки революція. Чи буде вона Революцією Гідності чи Ганьби – поки не відомо.
«Білорусь сприймають як конфліктну державу на чолі з неадекватним президентом»
2005 рік, травень, Ігорю та Світлані, які родом із Заліщицького району, випадає можливість поїхати заробити гроші за кордон. Пара, довго не думаючи, збирає речі та виїжджає з рідної держави в надії, що невдовзі повернеться. Впливові зв’язки та престижна робота дозволяють їм за декілька років придбати квартиру у столиці Білорусі – Мінську та перебратися туди на постійне місце проживання. Проблем із документами було чимало, однак ті перипетії вже позаду.
– Ви ж розумієте добре, що всі люди, які приїздять до чужої держави, починають сприймати її, як одну з найкращих. Спочатку ти бачиш плюси навіть у тому, що під’їзди не миють, а дають «можливість» це зробити ретельніше жителям цього ж під’їзду. Ми з чоловіком намагалися досконало вивчити історію Білорусі. Для початку скажу, що різні видання пишуть різні речі. І це наштовхнуло на думку, що тут хтось має особливе право переписати те, що вже закарбовано роками та століттями. Тому сьогоднішні події, якщо нічого не зміниться, в історичних книгах не опише ніхто, їм просто цього не дозволять. А білоруські інтернет-видання так і залишаться брехливими ЗМІ, які апелюють одним відео з різних ракурсів з різними коментарями журналістів, – розповідає нам пані Світлана по відеозв’язку.
9 серпня 2020 року у Мінську близько 22-ї години до центральної площі почала з’їжджатися воєнна техніка, хлопців у чорному – силовиків ставало більше. Станції метро були закриті. Аптеки та магазини, які мали працювати цілодобово, також зачинилися. Все виглядало так, ніби ось почнеться велика сутичка, але всі на щось чекали. Небайдужі люди вийшли на вулиці міста та колоною прямували у центр. Ніхто битися та влаштовувати масові заворушення не хотів. На меті у мітингувальників було добитися чесного підрахування виборчих голосів. Адже люди сумнівалися у тому, що вшосте їхнім президентом став Олександр Лукашенко.
– Його поза очі називають «картопляний барон». То він говорить, що імпортуватиме картоплю, то висуває смішні ідеї, як розвинути аграрний бізнес. Звісно, це все жарти, але ви розумієте, що людей «дістало» беззаконня. Лукашенко не сприймає свій народ за людей, для нього ми «сєрая маса», і він не соромиться про це говорити відкрито. Сотні проєктів, про які він говорить, так і не втілюються в життя. Заводи, фабрики – все стоїть. Він не просто закриває виробництва, щоби перепродати, – він їх залишає напризволяще. Це все стоїть, люди від безробіття туди залазять, обкрадають, а потім безвісти зникають. Кілька років тому чула про законопроєкт, який дозволить пришвидшити процедуру усиновлення. Але досі він навіть не розглянутий. І таких прикладів маса. Білорусь сприймають як конфліктну державу на чолі з неадекватним президентом. Коли ми дізналися, що у нього з’явився опонент (Світлана Тихановська, – ред.), то всі чекали, що ближче до виборів її знайдуть повішеною або вона «раптово» кудись поїде. Мешканці нашого будинку в один голос говорили – за вказівкою «бацька» її «приберуть». Ви ж добре розумієте, що це означає. То хіба така людина, яка за п’ять президентських термінів не навчилася сприймати конкуренцію і нормально на неї реагувати, може керувати країною з честю та гідністю? В одному з інтерв’ю Лукашенка я почула: «Да кто такой народ, кто єго будєт спрашивать?» З нашою думкою він не рахується. З нас досить! – емоційно розповідає пані Світлана.
«Постріли, шум, крики та плач дітей… і так щовечора»
За офіційними даними з виборчих дільниць за Лукашенка у Білорусі проголосували 79% виборців, інші 11% – за Світлану Тихановську, головного опонента Лукашенка. На даний час жінка покинула Білорусь і з жахом в очах та слізьми просить людей залишатися вдома і прийняти її поразку, однак білоруси кажуть інше…
– Коли Тихановська записувала відеозвернення, у якому каже про те, що вона складає руки і повноваження та взагалі йде з політики, і просить людей піти додому, розійтися і не відстоювати свої права таким способом, вона перелякана. Її залякали, пригрозили розправою сім’ї. Ми слухали її пів року, ми бачили її особисто, це міцна духом жінка, справжній боєць, вона багато усміхалася і з честю виходила з будь-якої ситуації. Вона ніколи не плакала і казала, що її можуть лише змусити плакати. Коли Тихановська покинула країну, на екранах раптово з’явилося це звернення. Білоруси в один голос кажуть, що вона говорила на камеру під дулом пістолета. Ми не віримо в безальтернативну перемогу Лукашенка і не визнаємо результатів виборів. Відкрийте історії нашої країни – всі опоненти Лукашенка зникали в невідомому напрямку, їх просто вивозили і все. Можна лише уявити, що з ними зробили, – каже наша співрозмовниця.
З під’їзду, де мешкає уродженка Тернопільщини, сусідський хлопчина був присутнім на головній площі країни, додому ледь приповз 10 серпня близько 5-ї ранку – розбитий ніс, поламані ребра.
– Викликали швидку, лікарі приїхали й одразу питають, за кого билися. А батьки відповідають: «Та не був він ніде, випив лишнього та й упав головою на сходи». Біля під’їзду люди винесли вату, бинт, марлеві пов’язки, спирт, перекис, йод – хто що мав удома, все поставили на тротуарі. А все для того, щоби люди, які втікають поранені, могли надати собі допомогу. Коли почалися сутички, нам вимкнули світло, всі сиділи в мертвій тишині. Ми живемо за три кілометри від площі, чули, як гриміло так, що ми сиділи в квартирі і затуляли подушками вуха. Крики були неймовірні. Ми могли лише здогадуватися, що там відбувається. Постріли, шум гранат, хтось кричав сильно, десь плакали діти, і це постійно продовжується, особливо коли приходить ніч. Це справжня революція, така, яка була в Україні, – додає пані Світлана.
«Моя б воля – спалив би живцем»
За останні дні силовики заарештували понад 5 тисяч осіб, зараз вони всі знаходяться у невідомому місці. На журналістів нападають першими. Трощать камери, лупцюють, обзивають нецензурними словами та морально гноблять. Що відстоюють силовики та кого захищають, не відомо. Адже люди вийшли на мирну акцію протесту, а у відповідь до них полетіли шумові гранати та почалося масове затримання. Офіційна влада повідомляє про одну жертву протестів, але очевидці кажуть, що їх вже понад п’ятдесят.
– Куди вони їх везуть? Хто дав право просто так заштовхувати людей в маленьку машину, везти в невідомому напрямку? Про це й мова, що у нас не сприймають людей за людей, для влади ми – скоти, яких можна побити, налякати… Померлих дуже багато, я переконана, у теленовинах нічого чесного не показують. Транслюють один і той же ролик, лише коментарі змінюються. Вчора я вийшла у двір будинку, білий день надворі, а так смердить чи то нафтою, чи бензином, жирні перила та двері квартир – таке враження, ніби хтось їх чимось облив. Вночі того ж дня був сильний шум, чутно було, як хтось утікає, а за ним хтось женеться. Побили молодика прямо на подвір’ї нашого будинку. Я встигла побачити, що це було троє хлопців у чорних костюмах і з касками на обличчях. Коли вони йшли геть, один закричав: «Моя воля, я б вас спалив всіх живцем!» Наступного дня чоловіки з під’їзду полагодили вхідні двері, а ми з жінками вимивали все, але запах бензину залишився. То скажіть, це повага до людей? Спалити живцем, за власну думку?, – зі сльозами каже жінка.
Із білоруських ЗМІ дізнаємося, що на акцію протесту вийшли і в інших містах країни. Люди налякані та стурбовані. Такого у них ще не було, однак дивуватися нічому. Дії силовиків не на жарт обурюють, адже ті застосовують сльозогінний газ, поливають людей водою їх пожежних шлангів, кидають шумові гранати та вистрілюють ґумовими кулями. Мітингувальники, в свою чергу, кидають у силовиків камінням, починають палити шини. Все це нагадує початок Революції Гідності у Києві. Тоді, нагадаємо, загинули і безвісти зникли сотні людей, які вийшли боротися за майбутнє нашої держави.
Іванка Біла
Джерело: Тижневик "Номер один"
3417