Чи бували у вас дні або навіть періоди в житті, коли здається, що відсутня гармонія із собою? На роботі неприємності, в особистому житті – перевороти, часті захворювання, котрі з’являються нізвідки, діти поводять себе не так, як би вам цього хотілося, і ще низка незрозумілих аспектів, яким ви не знаходите причин. Або ж навпаки – все наче добре, однак ваш внутрішній світ знаходиться не на своєму місці. Незрозуміла тривога, яка не лікується сеансами психотерапії, а лікарі запевняють – ці проблеми у вас надумані. Що це за стан і звідкіля «ростуть ноги»?
Сьогодні поговоримо про внутрішньоутробні травми, або їх ще називають «родові сценарії». Це ті речі, котрі при народженні дитини передаються їй від матері, бабусі, прабабусі тощо. Наскільки важливий рід у нашому житті та чи справді такі травми є в кожної людини? Як справитися із негараздами, які передалися нам в утробі та як не допустити повторення цих сценаріїв? Про це ми розмовляли із духовним коучем, спеціалістом із внутрішньоутробних травм, ведучою навчальної гри «Дорога Трансформації» Оксаною Жук.
Пані Оксана запевняє, що внутрішньоутробні травми є в кожного з нас. Немає людини, котра приходить у цей світ без «установок», які передані їй від матері. Іншими словами, родова травма – це не прожитий стан або ж емоція, стан матері, коли вона була вагітною. Все це пояснюється також із медичної точки зору, оскільки на кожну подію наше тіло реагує по-різному.
Під час вагітності тіло жінки виділяє відповідні гормони, абсолютно всі емоції мами відчуває і її дитина – як позитивні, так і негативні. Саме їх називають внутрішьоутробними травмами. Пригадайте, як вагітній жінці всі довкола радять бути позитивною, адже дитина все відчуває. Але не завжди дев’ять місяців проходять у радощах, відповідно, дитина приходить у цей світ уже несвідомо травмованою.
«У свою сім’ю можна потягнути родовий сценарій матері»
Тернополянка Світлана звернулася до Оксани Жук на консультацію зі своїм індивідуальним запитом. Медичні світила запевнили жінку, що її проблеми зі здоров’ям криються у психосоматиці. Постійні проблеми з горлом не давали жінці спокою. Переборовши весь свій скептицизм, вона звернулася за порадою до вузького спеціаліста. За декілька сеансів Оксана зуміла розгледіти, що в той час, коли Світланина матір була нею вагітна, вона потерпала від морального насилля з боку чоловіка. Жінка про це довгий час мовчала, відповідно, всі ці непрожиті емоції передалися й дитині. Працюючи далі, Оксана повідомила, що Світланина матір мала невдалі вагітності. Тому, коли вкотре завагітніла, жінка довгий час нікому про це не говорила, боялася. Це також позначилося на фізичному та психологічному здоров’ї самої Світлани.
– Оксано, чи врешті вдалося Вам допомогти Світлані?
– Так. Нам довелося багато попрацювати, адже запитань клієнтка з кожним разом ставила все більше, і знаходилися нові проблеми. Як виявилося, батько Світлани холодно ставився до її матері. Він не сприймав її вагітність як щось сакральне та духовне. Всі ці емоції Світлана «потягнула» і в свою сім’ю, про свої проблеми вона не розповідала чоловіку та не ділилася з ним. При цьому не могла відповісти, чому. А відповідь проста: вона «потягнула» у свою сім’ю родовий сценарій матері – що про проблеми треба мовчати, аби не одержати морального ляпаса, і все потрібно вирішувати самій та мовчки. Відповідно, горло було спазмоване. Воно боліло від перенапруги. Чоловік Світлани – протилежність її батькові, і вона зуміла це побачити та звільнитися від підсвідомих стереотипів. Через 21 день жінка майже одужала.
– Невже немає людини, яка народилася без родового сценарію, до прикладу, якщо вагітність бажана та повністю щаслива?
– Родовий сценарій – від слова рід. А рід – це не лише мама й тато. Родові травми можуть передаватися під час вагітності, а також від прародичів. Тобто, бабуся носила маму, відчувала одні емоції та стани, передала їх мамі, а та з ними не працювала, відповідно, вони ніде не втратилися. Мама передала їх вам, і якщо ваша вагітність повністю щаслива, це все одно не змінює того, що вже було набуте десятиліттями. І тому треба з цим працювати, щоб не передати чогось поганого своїм дітям і розірвати це коло. Працювати з родовим сценарієм ніколи не пізно. Адже ви очищуєтеся, морально збагачуєтеся, стаєте спокійнішими, знаходите оту гармонію із собою, про яку всі говорять.
– Більшість наших читачів може подумати, що Ви займаєтеся магією. Поясніть різницю між магічним втручання та роботою із внутрішньоутробними травмами.
– Моя робота апріорі не може бути чимось магічним. Це психотерапевтичний метод. Його автор – дипломований психотерапевт і психолог. Цей метод не має жодного відношення до езотерики. Він заснований на проективних психологічних картках, де кожна картка відображає певну травму, яка може критися насправді дуже далеко в підсвідомості. Є зцілюючі установки (афірмації). Ми «витягуємо» травму, розбираємо її, після цього надаємо певні установки (рекомендації), як полегшити людині життя та її стан. Інколи чую, що для цього достатньо піти на прийом до психолога. На навчанні, яке я проходила, були присутні психотерапевти з різних куточків України та навіть світу, з багаторічним досвідом, які розповідали, що ці практикуми є дуже потужними, адже набагато швидше визначають, де саме в людини «болить». Тобто, не потрібні довгі розмови, щоби докопатися до істини, а ти одразу попадаєш в ціль і починаєш працювати з проблемою.
«Народилася ще одна мучениця – це сценарій на все життя»
– Чи відрізняються симптоми родових травм у чоловіків та жінок?
– Оскільки чоловіки також родом із животика, вони можуть передавати родові сценарії від матері своїй дружині. Наприклад, нав’язувати свою волю, щоб вона робила так, а не інакше, при цьому нічого не пояснюючи. А більшість родових травм у жінок – це нав’язана думка матері про те, що народилася ще одна мучениця, їй буде важко народжувати, їй доведеться багато терпіти, мовчати… Про хлопців матері часто думають, що народиться шибеник, буде в школі битися, потім йому доведеться важко працювати, щоб забезпечити сім’ю… Такі невинні, здавалося б, думки завдають згубного впливу на майбутні покоління. Ми часто живемо не своїм життям!
– Як ви працюєте та визначаєте родові травми?
– Людина може звернутися вже із чітко поставленим запитанням, до прикладу просить попрацювати зі своїм страхом. Чи бажає визначити причину, чому в житті складається не так, як би вона хотіла. Під час сеансу людина тягнеться до тієї карти, яка їй близька, ми відкриваємо її і починаємо працювати. Далі шукаємо причину, звідки з’явилися страхи, хто їх нав’язав тощо. Під час роботи назовні «вилазять» багато фактів, з якими треба пропрацювати і відпустити їх, або навчитися з ними жити. Якщо немає конкретного питання, але людина відчуває, що в її житті щось відбувається не так, також застосовується психологічний метод, який допоможе людині сформулювати, що саме її турбує.
– Після того, як проблема чітко сформована, яким чином проводиться робота? Людина працює лише з Вами на консультаціях чи ще й вдома?
– Робота вдома обов’язкова. Наприклад, жінка повинна вибрати час, коли вона знаходиться в чудовому настрої, і прокручувати в своїй голові всі ті зцілюючі установки, які ми з нею визначили під час консультації. Інколи я даю домашнє завдання, коли бачу, що психосоматичний стан погіршується. Наприклад, написати 50 компліментів самій собі і прочитати їх, задуматися над кожним, це неодмінно дасть позитивний відгук психоемоційного стану. Інколи жінці потрібно просто полюбити себе, «піти на побачення» із собою. Можливо, комусь дивно таке чути, але насправді усвідомити, наскільки ти важлива для самої себе – це вже величезна робота. Інколи я рекомендую відповідні молитви, які полегшують прояви душевного неспокою, гармонізують та заспокоюють.
– На завершення, поділіться секретом, як зменшити негативний вплив внутрішньоутробних травм на наших дітей, а особливо, як проживати кожен негативний стан тим, хто зараз в очікуванні або планує мати дітей.
– Для початку варто усвідомити, що кожна емоція, або кожна подія, яка відбувається, має чогось навчити. Треба зрозуміти та до кінця усвідомити, що ви відчуваєте, коли бачите щось нехороше, чому ви це відчуваєте. Не ховати цей страх десь всередині, а прожити його і відпустити, – тоді травми не буде. Потрібно слухати своє тіло: якщо відчуваєте, що вас щось тривожить, не відкладайте цей стан, не махайте на нього рукою. Вмикайте емоційний інтелект, якого, на жаль, нас не навчили вмикати. Дослуховуйтеся до свого внутрішнього світу. Насправді наше тіло підказує нам, що робити. Проблема в тому, що ми не беремо це до уваги і якісь матеріальні речі ставимо вище. В результаті отримуємо проблеми зі здоров’ям і заодно – із матеріальним станом.
Соломія Вершигора
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: газета "Номер один", Духовний коуч Оксана Жук, новини Тернополя
3416