«Креативна індустрія може стати порятунком для депресивного регіону», — каже кандидат на посаду очільника Тернополя від ВО «Батьківщина» Леонід Бицюра – заступник чинного міського голови, керівник ГО «Тернопільська кінокомісія», член Української кіноакадемії, голова Асоціації кінокомісій України, продюсер фільмів «Червоний. Без лінії фронту», «Спрага неба», «Казка», «Течія», «Пакєт», TERRA («Поза зоною»), «Прапори»; засновник Всеукраїнського форуму «КіноХвиля», Всеукраїнського фестивалю дитячого кіно, анімації і телебачення «КіноХвилька».
Тернопільська кінокомісія докладається до виробництва п’яти фільмів із загальним бюджетом сто мільйонів гривень
Лише у 2020 році Тернопільська кінокомісія презентує п’ять фільмів, знятих за своєї участі. Це «Червоний. Без лінії фронту», «Зарваниця», «Джура-королевич», «Тепер я турок, не козак» та «Фортеця Хаджибей» – перший кінофільм, створений у співпраці з легендарною Одеською кіностудією. До речі, саме сьогодні, 14 жовтня, він виходить у прокат.
Бюджет цих стрічок – понад сто мільйонів гривень. Поки Тернопіль з огляду на готовність до кіновиробництва освоїв лише відсоток від цієї суми, надавши організаційну підтримку, локації, провівши кастинги акторів. Але з кожним роком грошей від кіноіндустрії у нашому місті може залишатися все більше. Наші оператори, помічники режисерів, актори, надання певного обладнання, нових локацій – це ще один відсоток від ста мільйонів. Промування і частковий постпродакшн – іще додатковий відсоток. На перспективу в Тернополі реально залишати третину суми, – переконаний Леонід Бицюра.
Нині він опікується семимільйонним суто тернопільським кінопроєктом. Це означає, що 70% бюджету стрічки осяде в нашому місті. 30% від суми піде на оплату специфічних послуг, яких ми поки що не можемо надати. Це озвучення, кольорокорекція, титрування, спецефекти.
Леонід Бицюра дивиться на кінематограф передусім як економіст і управлінець: «Один повнометражний фільм може принести в економіку Тернополя 30 мільйонів гривень. Це величезні гроші для нашого міста, сума, що дорівнює інвестиціям кількох років. А я знаю, як привести до Тернополя людей великого кіно, а разом з ними ці гроші.
Важливо формувати сферу професій кіно та суміжних галузей. Для цього потрібні постійні проєкти. Наприклад, якщо гример, декоратор, костюмер, актор матимуть один проєкт на рік, вони у кіно не затримаються. Тому за моєї ініціативи ми створили гільдію підтримки українського кіно й укладаємо базу всіх виробників, котрі можуть гарантувати ті чи інші сервісні умови. Знаю, як вести переговори з продюсерами, бо завів галузь кінематографу до Тернополя — і вона принесла гроші».
Кіно – це той вид мистецтва, що може закрутити довкола себе галузі будівництва, енергетики, готельно-ресторанного бізнесу, транспорту й інші. До того ж Тернопільщина багата талантами. У нас відбуваються кількатисячні кастинги — і люди без акторської освіти отримують ролі.
«Майбутнє за кінематографом, я усвідомив це, перебуваючи на стажуванні в Італії, – розповідає Леонід Бицюра. – Тому брав активну участь у написанні Закону «Про державну підтримку кінематографії в Україні», виписав засади кінокомісії як інституції, застосував усі формулювання згідно з європейською практикою. Потім очолив Асоціацію кінокомісій України, бо так склалися обставини, що інституційно й організаційно Тернопільська кінокомісія нині найсильніша в державі. Через свої фонди ми провели більше грошей, ніж усі українські кінокомісії разом узяті. Але я усвідомлюю, що нас можуть випередити за пів року, тому зупинятися не можна».
Аби охопити асоціацією Україну від Маріуполя до Ужгорода, Леонід Бицюра сам їздив і вів переговори з різними кінематографічними організаціями та установами: «Я не мистецтвознавець, я – адміністратор і організатор процесів. Мені було важливо дати людям можливість побачити в кінематографії сенс. Внаслідок цього і в Тернополі вже організувалися кілька медіа- та кіношкіл, що навіть конкурують між собою. Процес пішов — і мене це дуже тішить».
Леонід Бицюра мислить як новатор, його управлінська логіка випереджає час. І це дуже важливо для Тернополя, що вже втратив багато часу й дозволив містам-сусідам обігнати себе в розвитку. Нині — час креативних і нестандартних рішень. А кінематограф – частина креативної індустрії, що сьогодні перша у світі за темпом росту, за економічними показниками, кількістю робочих місць тощо. Українці ж — найкреативніша нація, що більшою мірою доклалася до створення Голлівуду. Тож цю креативність треба підтримувати різними шляхами. Через мистецтво, освіту, виховання, побут, управління – через усе, що ми бачимо і чуємо.
Так вважає Леонід Бицюра з посиланням на власні результати розвитку кінобізнесу в Тернополі.
“Вперше за останні три десятиліття знято повнометражний художній фільм за участі тернополян і Тернопільської кінокомісії”
А тим часом 10 жовтня відбулася знакова подія для Тернополя – у Файному місті презентували перший фільм, створений за сприяння Тернопільської кінокомісії, – “Фортеця Хаджибей”. Це історичнопригодницький істерн українськогрузинськотурецького виробництва. У його презентації взяли участь Леонід Бицюра, керівник Одеської кіностудії та генеральний продюсер фільму Андрій Осіпов, режисер і сценарист Костянтин Коновалов та талановита акторка з Києва Катерина Шевченко, котра у фільмі зіграла одну з головних ролей.
– 10 жовтня – це історична подія для Тернополя і всієї нашої області! Вперше за останніх три десятиліття знято повнометражний художній фільм за участі тернополян і Тернопільської кінокомісії. Це подія, до якої ми йшли останніх 5 років. Адже саме 5 років тому спільно з однодумцями мені вдалося створити кінокомісію, а за нею – інфраструктуру і творення середовища не просто популяризації та культивування українських фільмів, продюсерів, режисерів, акторів, творення локаційних і акторських баз, а й саме кіновиробництво. Вже кілька років поспіль у Тернополі проводимо два кінофестивалі, куди з’їжджаються актори та кінотворці зі всього світу, проводимо кастинги та надаємо локації для зйомок. Ми заявили на всю Україну: Тернопіль є кінематографічне місто. Ми побудували фундамент уже для подальших процесів та проєктів. Сьогодні ми є центром творення кінокомісій України. Знаково для Тернополя є те, що фільм “Фортеця Хаджибей” – це перший великий проєкт, виготовлений та профінансований у рамках нашої співпраці з легендарною Одеською кіностудією. Для нас це великий показник, і сьогоднішня презентація, а також наступні прем’єри стрічок “Червоний2” та “Королевич Джура”, які відбудуться теж у жовтні і до зйомок яких ми долучилися, є підсумком нашої роботи упродовж п’яти років, – відзначив Леонід Бицюра.
“Фортеця Хаджибей” – фільм про дружбу і кохання, боротьбу добра і зла та… імперські настрої Росії
Події у фільмі “Фортеця Хаджибей” перегукуються із сьогоденням. Як тоді, у XVII столітті, так і сьогодні Росія має імперські настрої. Якщо нині наш північний сусід намагається захопити частину України, а також вів війну з Грузією, захопивши по великому рахунку Північну Осетію та Абхазію, то в ті далекі часи російські війська воювали з османами на сучасній території України та на Кавказі, зокрема в Грузії.
Так історично склалося, що в період російськотурецької війни за території Північного Причорномор’я задунайські козаки виступали союзниками османів. За сценарієм, коли козакам до рук потрапляє важлива військова інформація, отаман має передати її до Стамбула – султану особисто. У цьому може допомогти комендант останньої турецької фортеці “Хаджибей” – Ахметпаша. Саме йому козак Андрій має передати листа. Але фортецю захоплюють російські війська, Ахметпаша, роль якого грає турок, відомий актор з “Величного століття” Юрдаер Окур, потрапляє до темниці. Уникнути полону вдається його єдиній дочцікрасуні Фатімі. Андрій і Фатіма знайомляться у важких обставинах і мають вирішити, як чинити далі. У цей час до порту “Хаджибей” прибуває грузинський мандрівник Йорам (грає прекрасний актор із Грузії Іраклій Маруашвілі), він привіз унікальну лозу, щоби виростити виноградник. Також він має старовинний келих, який віддав йому дядько Тимош. Цей келих колись належав славетному Д’Артаньяну і, за словами дядька Тимоша, ця річ має врятувати життя Йораму. На чорноморському узбережжі сміливий та чесний Йорам одразу потрапляє в складну ситуацію з російськими солдатами і погоджується допомогти Андрію та Фатімі. У нього є ще одна важлива причина – Йорам знайомиться з українською красунею Катрею, чий батько, пан Данило, теж у російській темниці. Разом молоді люди розробляють і реалізують відчайдушний план…
За словами генпродюсера фільму “Фортеця Хаджибей” Андрія Осіпова, кінострічка для сімейного перегляду про дружбу і кохання, боротьбу добра і зла, шляхетність і підступ, і вона має всі якості, щоб об’єднати покоління молоді та старших. Особливістю картини є те, що турецькі актори, які знімаються у фільмі, говорять… українською. Що ж до бюджету фільму, то, за інформацією пана Осіпов, він склав 28 мільйонів гривень, із них рівно половину виділило Державне агентство України з питань кіно.
Віталій Попович
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: газета "Номер один", Леонід Бицюра, новини Тернополя
3811