Напевне, кожному з нас доводилося чути з уст лікарів: ми робимо все, що в наших силах…
Сідаючи на лікарняну лавку, багато хто бачив, як відділення реанімації закривалося на ключ, а родичам чи знайомим залишалося лише чекати та надіятися на те, що хворому стане краще. Більшість таких випадків стаються через халатне ставлення самого пацієнта до свого здоров’я. Сьогодні поговоримо про інсульти, а саме гострі стани, котрі призводять у багатьох випадках до інвалідності та летальності. Аби врятувати людину, котра стоїть на грані життя і смерті, медики повинні діяти швидко та злагоджено, а арсенал відділення має бути оснащений найновішою діагностичною технікою та медичними препаратами.
На щастя, Тернопільщині пощастило, адже ми маємо кваліфікованих працівників у Тернопільській обласній клінічній психоневрологічній лікарні. Відділення інтенсивної терапії функціонує з 2006 року згідно з наказом УОЗ №365 від 05.10.2004 року «Про відкриття відділення інтенсивної терапії кризових станів у Тернопільській обласній клінічній психоневрологічній лікарні та з метою покращення якості надання медичної допомоги хворим із невідкладними психічними і неврологічними розладами».
Був складний та тривалий шлях повної реконструкції напівзруйнованих приміщень у сучасне відділення інтенсивної терапії європейського зразка. Завідувачем відділення став Андрій Мусієнко, у якого ми й поцікавились деталями його складної роботи та як не допустити до того, щоб інсульт скалічив подальше майбутнє кожного з нас.
– По закінченні інтернатури був прийнятий на посаду лікаря-анестезіолога інсультного відділення, оскільки на той час відділення інтенсивної терапії як такого не було. У 2006 році його відкрили, це велика заслуга керівництва, власне головного лікаря, який добре розумів, що потрібен цілодобовий анестезіологічний пост. З цього часу ми почали готувати персонал. Цілодобовий пост – це команда, яка складається з лікарів, палатної медичної сестри та молодшого персоналу. І кожен повинен бути професіоналом, інакше це не працює. Мають бути дотримані кілька моментів. Перший і найважливіший – люди. Щоби підготувати медичну сестру, яка зможе працювати у відділенні інтенсивної терапії, треба потратити понад два роки, і це після навчання у коледжі. Чому так довго? Тому що ми обираємо не лише спеціалістів, які мають високий інтелектуальний рівень, а ще й персонал, який є досить стресостійкий. Другий – оснащення відділення. Тут використовується складне і високотехнологічне обладнання, котре вимагає освоєння всією командою. Більше того, при виникненні несправності той же персонал має розуміти, як її усунути. Тому й тут дуже важлива технічна підготовка. Третій – правильна побудова приміщення. Відділення інтенсивної терапії вимагає великих площ для вирішення логістичних задач. Не можна будь-яке відділення перепрофілювати під інтенсивну терапію. Його потрібно будувати. Коли всі ці фактори доповнюють одне одного, ми отримуємо відділення, котре працює правильно і злагоджено. Це не робота одного року. На сьогодні цього рівня досягнуто, проте ми продовжуємо вчитися й удосконалюватися – розповідає Андрій Мусієнко.
«Врятувати пацієнта від інсульту це мало, його потрібно відновити та пристосувати до прийнятної якості життя»
Відділення інтенсивної терапії займається лікуванням важкої судинної патології мозку (інсульти), запальних захворювань головного мозку (менінгіт, енцефаліт і т.д.), демінілізуючих захворювань (гостра демілієнізуюча полірадикулонейропатія, міастенія та ін.).
– Чи можете сказати, з яким захворюванням найчастіше поступали пацієнти у 2020 році?
– Важкі інсульти. Їх лікують в кількох відділеннях лікарні. У нас лікуються найважчі випадки, ті, які мають певні розлади, що корегуються лише в умовах реанімації. Прогнозована важкість перебігу інсульту залежить від кількох моментів: від площі ураження мозку (більший тромб блокує більшу судину, відповідно більша частина мозку стає уражена), вихідний стан організму (супутні патології) від часу, коли почали лікування. Для прикладу, лікування ішемічного інсульту включає проведення тромболізису. Це введення спеціального препарату, який розчиняє тромб і відбувається реканалізація (відновлення кровотоку). Але тут є вкрай важлива умова – часове вікно. Якщо пацієнта привозять вчасно, нам потрібно швидко його обстежити, визначити, чи є протипокази. Тому на все є не більше чотирьох з половиною годин від появи перших симптомів. Якщо всі часові норми дотримані, то така допомога дарує повне відновлення або ж значне зменшення неврологічного дефіциту в пацієнта. Вдало проведений тромболізис – простіший процес реабілітації.
– Відомо, що в багатьох випадках пацієнти, котрі перенесли інсульт, мають проблеми з інвалідністю…
– Для розуміння правильного підходу до боротьби з інвалідністю хочу застерегти пацієнтів і їхніх сімейних лікарів від госпіталізацій у непрофільні і непідготовлені лікувальні заклади. Щоби рятувати такого хворого, потрібно мати впроваджений у роботу шлях пацієнта (хто що робить, в якій послідовності), мультидисциплінарну бригаду підготовлених спеціалістів, комп’ютерний томограф, наявність тромболітика (безкоштовно й цілодобово у відділенні, а не в аптеці), цілодобову лабораторію, потужний реабілітаційний центр і т. д. Кінцевий вихід залежить від реабілітації. На сьогоднішній день це також високотехнологічний процес. Під час реабілітації з пацієнтами працюють спеціально навчені спеціалісти, користуючись високопрофесійним і дуже дорогим обладнанням. Зараз це все є в нашому центрі. Врятувати пацієнта від інсульту – це мало, його потрібно відновити та пристосувати до прийнятної якості життя, щоби він міг сам себе обслуговувати. А цим займається саме реабілітація.
«Претендентів на інсульт видно здалека»
– Розкажіть, будь ласка, про профілактику.
– Сучасний рівень розвитку цивілізації, як і прогнозувалося, призвів до гіподинамії (малої рухливості) людини. А як наслідок, так званий метаболічний синдром – надлишкова вага, гіпертензія, цукровий діабет, гіперхолестеринемія. Саме цим людям передусім слід бережно ставитися до свого здоров’я та слідкувати за самопочуттям. Начебто модно стало вести здоровий спосіб життя, але часто лише для самопрезентації в інстаграмі. Цим потрібно жити, сприймати спорт і правильне харчування як норму. Харчування в українців є далеко неправильним. Традиційна кухня, сформована століттями бідності, складається з надлишкових (і некорисних) вуглеводів. Якщо раніше ми могли говорити, що інсульт – це для старших людей, дивувалися, що він наступає у людей, яким 50, то тепер він різко помолодшав і від нього страждають молоді люди. Чому? Кількість стресових чинників різко пішла вгору. Молоді люди звикли проводити час за комп’ютером. Мало рухаються. У наше відділення поступають молоді люди 30-річного віку з інсультами. Вдумайтеся.
– Що ж робити, аби не потрапити до Вас у відділення як у молодому віці, так і в старшому?
– Змінити спосіб життя. Більшість із нас знає, що потрібно правельно харчуватися, займатися спортом, вести активний спосіб життя, не вживати надмірно алкоголю та утриматись від тютюнопаління, правда ж? Але цього не роблять. Хтось думає, що таке трапиться з кимось, а не зі мною, і коли опиняється тут, розуміє, що інсульт не вибирає між жінкою та чоловіком, між старим та молодим. Це хвороба, яка може кардинально змінити ваше життя, яке більше ніколи не буде таким, як раніше.
– Розкажіть про повторні інсульти…
– Інсульти стаються у тих людей, які мають фактори ризику. Якщо людина має хронічні захворювання і перенесла інсульт, то ми маємо добре розуміти, що хронічні хвороби нікуди не ділися. Одні пацієнти ретельно контролюють їхній перебіг, приймають превентивне лікування, не пропускають відвідин до сімейного лікаря, спостерігають за своїм станом. А є ті, котрі ставляться до свого здоров’я легковажно. Ось у таких ризик повторного інсульту різко зростає.
– Стосовно летальності?
– Якщо говоримо про летальні випадки у нашому відділенні саме від інсультів, то це приблизно 20%, і ми повинні розуміти, що тут зосереджені найважчі хворі. А загалом проліковуємо приблизно 500 пацієнтів у рік. Якщо говорити про летальні випадки серед вікової категорії, то це переважно старші люди. Так, інсульт помолодів, але чим молодший організм, тим більше в нього шансів одужати і повноцінно відновитися.
На завершення Андрій Миколайович радить усім підтримувати здоровий стан організму. Частіше робити піші прогулянки. Їсти більше здорової їжі й уникати стресових ситуацій та емоційного перевантаження.
Іванка Біла
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: Андрій Мусієнко, газета "Номер один", новини Тернополя
3418