Нереалізований потенціал України за останні 10 років

Що таке економічний аудит держави?

Один трильйон доларів втратили всі громадяни України через постійні зміни векторів, незавершені реформи, відсутність довгострокової економічної стратегії, корупцію, неефективне управління. Потрібно реалізувати потенціал української економіки, зробити нашу державу успішною, заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Що потрібно, аби Україна перестала нарешті пасти задніх? Коли ми зможемо говорити про те, що бути українцем – це престижно та вигідно, адже держава дбає про кожного свого громадянина? Про економіку та аудит України нам розповів економіст, завідувач кафедри фінансового контролю та аудиту Західноукраїнського національного університету, доктор економічних наук, професор Ольштинської Вищої школи (м. Ольштин, Польська Республіка), сертифікований аудитор Михайло Романович Лучко.

«Проведений економічний аудит – це рахунок державі за роки непродуманої економічної політики»

– Аудит економіки – це перевірка економіки України за останні 30 років. Усі ми є свідками недосконалої державної економічної політики. Реформи плануються, програми пишуться, папір терпить усе, а результатів – жменька. Ми у повсякденному житті відчуваємо відсутність доведених до кінця реформ, постійну підміну понять керівництва у розвитку бачення країни та тотальну безвідповідальність кадрового потенціалу. А головне, що за реформи ніхто не відповідає та не несе покарання за їхній провал чи недосконалість, – каже Михайло Лучко.

Економічний аудит країни отримав назву RE:think. Якщо коротко охарактеризувати значення цього вислову, то це переосмислення наявного потенціалу держави та його можливостей. За результатами економічного аудиту встановлено нереалізований потенціал України за останні 10 років. І це велика сума – 1 трлн. доларів. Про це заявив прем’єр-міністр України на презентації результатів аудиту. Він назвав декілька аспектів, де наша держава не реалізувала свого потенціалу. Назвемо головні з них.

Невикористаний земельний потенціал на 85 млрд. доларів. 29 років вільне розпорядження землею було обмежене, а отже, її цінність було занижено в рази. За цей час у держави зникло понад 5 млн. га землі. Розкрадання землі має національний характер і реалізується через непродуману та безвідповідальну політику, в тому числі місцевих органів влади.
Надра. В Україні є понад 12 000 розвіданих родовищ корисних копалин, близько третини з них (понад чотири тисячі ділянок) сьогодні знаходяться в розробці. Але у більшості випадків розроблені надра приватизовано через недосконале законодавство й виведені з-під державного регулювання.
Водні ресурси – це 12 млрд. доларів. Україна роками ігнорувала розвиток гідроенергетики і цей потенціал ми використовуємо лише на половину.

4 Ліси. Ми мали би збільшувати площу наших лісів та використовувати деревину для розвитку власного меблевого виробництва. Тільки зміна орієнтирів з експорту сировини на виробництво власної продукції дасть Україні 40 млрд. доларів за 10 років. І це додана вартість, це робочі місця, це переробка, а не лише сировинний експорт.

Торговий потенціал. Навіть за існуючої торговельної структури вже укладених торговельно-економічних угод ми втрачаємо 407 млрд. доларів власного потенціалу в міжнародній торгівлі й транзиті.
Заробітні плати держслужбовців та керівництва державних підприємств й організацій є неспіврозмірними з середніми заробітними платами по країні.
Значний прояв корупції в усіх ланках державного управління призвів до відтоку інвестицій та значного погіршення привабливості країни для зовнішніх інвесторів.
Відсутність системного підходу до побудови економіки.

Зі слів економіста Михайла Лучка зрозуміло, що валовий внутрішній продукт країни є на низькому рівні, оскільки держава не створює відповідних умов для досягнення успіху навіть у сфері бізнесу.

– Проведений економічний аудит – це великий рахунок державі за роки проваленої економічної політики, не доведення до кінця розпочатих багатообіцяючих реформ, одностайності державних закладів у баченні розвитку країни в цілому так і окремих галузей чи територій. І якщо встановити причини, що призвели до цього, ми можемо розраховувати на покращення стану економіки, доведення валового внутрішнього продукту (ВВП ) до середньоєвропейських показників. Підтвердженням цього є досвід наших сусідів. Вони після входження до Європейського Союзу, підписання договорів за короткий проміжок часу розробили чітку стратегію й тактику, налагодили попри політичні амбіції чітку роботу державної команди, провели важкі реформи й непопулярні заходи. Чого тільки варта «шокова терапія Бальцеровича» у Польщі! Це дало можливість збільшити національні ВВП, хоча їхній потенціал був значно меншим за потенціал України. Якщо екстраполювати їхні зростання, ми отримаємо можливості для виплати високих заробітних плат, пенсій, збільшення видатків на оборону, медицину, освіту. Тобто наші втрачені в часі можливості ми зобов’язані відновити та розвинути. Аудит української економіки є початковою точкою відліку для рішень, це вирок, який ми повинні виконати для тривалого розвитку держави та перший крок у побудові потужного потенціалу країни, – додає економіст.

«Через Україну проходять 4 із 10 європейських транспортних коридорів»

На основі підрахунків уряд визначив тридцять пріоритетних проєктів до 2030 року. Це вектори, які ляжуть в основу довготермінової стратегії розвитку, зможуть забезпечити відновлення та майбутнє зростання економіки. Серед них спеціаліст визначає ті, що закладені в програму розвитку України.

– Зменшення частки держави в економіці – продовження великої та малої приватизації. Розвиток фінансового сектора – фондовий ринок, ринок страхування, пенсійна реформа. Зменшення регуляторного навантаження на бізнес – топ-30 Doing Business. Значне зростання обсягів розвитку та видобутку корисних власних копалин. Розвиток інфраструктури в сільськогосподарському секторі – зрошення, логістика, цифровізація. Сприятливий податковий та правовий режим для IT та R&D компаній (інноваційних та дослідницьких). Цифрова трансформація економіки – «цифровізація» державного сектора, ліквідація цифрового розриву, зменшення впливу готівкових коштів («безготівкова економіка»). Репутація України в світі – поширення торговельної дипломатії та просування українських брендів. Якість життя – створення економічного підґрунтя для розвитку освіти, медицини, культури та соціальних послуг.

Як сказав Денис Шмигаль: «Це стартові позиції для широкого діалогу із суспільством та для приведення нашої держави в той час, коли Україна буде жити щасливо».

Михайло Романович деталізує сказане прем’єром: «Беззаперечним є той факт, що ми – країна без доріг, 90% українських доріг та більшість залізничної інфраструктури є технічно застарілими та зношеними. У нас велика кількість людей, котрі працюють за кордоном, забезпечуючи своїх близьких людськими умовами життя. Ми не приділяємо належної уваги торгівлі товарами, роботами та послугами з країнами, які є потенційними покупцями та ринками збуту для українських товарів. Для порівняння: країна з майже такою самою кількістю населення, Польща, вкладає в це уп’ятеро більше коштів. У Польщі близько 20% ВВП створено працею українців. Про це вже зі словами подяки говорять можновладці цієї країни. Але чому українець, що працює за кордоном, у середньому створює утричі більшу додану вартість, ніж в Україні. Відповідь проста: умови праці та технології.

– Через територію України проходять 4 із 10 європейських транспортних коридорів, однак ми використовуємо їх для власних вигод лише на 20-30%. Чому? Це запитання до тих можновладців, котрі роками звітували про наші успіхи. А вони виявились лише на папері. Час фінансових ілюзій та постійних запозичень уже минув. Далі або пан, або пропав. Тому що при такій роботі наступного аудиту економіки країни вже не буде, – підсумовує Михайло Лучко.

Іванка Біла

Джерело: Тижневик "Номер один"