У Тернополі молодик через позичені кошти потрапив на лаву підсудних
У підсумку має аж два судових рішення: першим суд зобов’язав боржника повернути кошти разом із відсотками, другим уже горе-кредитора за самоуправство засуджено(!) до 5 років позбавлення волі, щоправда, реальне покарання змінено на випробовування та встановлено один рік іспитового строку. Отож…
Не дарма в народі кажуть: хочеш нажити ворога, позич другу гроші. Народну мудрість перевірив на собі тернополянин Андрій. Ось уже майже рік він намагається повернути позичені знайомому 8 тис. 200 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на початку лютого минулого року становило 226 тис. 74 грн. І хоча знайомий у присутності нотаріуса та двох жінок – власної дружини та дружини Андрія – написав розписку, вказавши, що позичені гроші обіцяє повернути через 15 днів, минуло вже не один раз по п’ятнадцять, але ні валюти з портретами американських президентів, ні вітчизняних гривень чоловік наразі не отримав.
Оскільки боржник почав уникати Андрія, тому нічого не лишалось, як звернутися до суду та заради підсилення своїх юридичних тилів вдатися до послуг адвоката. І от наприкінці серпня 2019-го Тернопільський міськрайонний суд виносить рішення, яким зобов’язує позичальника повернути 226 тис. 74 грн. основного боргу та 282 грн. – відсотків за невиконання основного зобов’язання. Разом з тим суд відхилив прохання кредитора зобов’язати відповідача компенсувати йому 8 тис. грн. гонорару, сплаченого адвокату за юридичну консультацію.
Однак здавалось би, крига скресла і боржник ось-ось розрахується. Зрештою, навіть у власноручно підписаній Декларації про майно та доходи боржника Сергій (так умовно назвемо непорядного позичальника) зазначив, що в середньому «отримує 16 тис. грн. за надання послуг з ремонту автомобілів», тож може щомісяця сплачувати по 20% від свого доходу в рахунок погашення боргу. Насправді не перерахував і копійки.
Більше того, коли вже у січні ц.р. державні виконавці прийшли до боржника додому, його дружина та батько не пустили їх на поріг. Лише згодом вдалося переписати дещо з меблів: – дитяче ліжко, комп’ютерний стіл, тумбочку, диван тощо, однак їхня загальна вартість є дещицею щодо загального розміру отриманого кредиту. Та й у кого підніметься рука забирати ліжечка у дітей?
Також у позичальника не виявили ані рахунків у банках, ані нерухомості.
Щоправда, за даними державного реєстру стало відомо, що Сергій має два недешевих мотоцикли – сірій BMW F650 (за даними платформи онлайн-оголошень ОЛХ, його ціна становить понад 4 тис. доларів) та синій Suzuki Burgman 400 (вартість стартує від 254 тис. грн.). Та коли їх почали шукати, обидва «залізні коні» ніби розчинилися у повітрі. Хоча варто було чоловіку продати один із них, і цих грошей вистачило б, аби розрахуватися за кредит.
Тим часом через своїх знайомих Андрій дізнався, де саме Сергій ремонтує автомобілі, та повідомив про все виконавчу службу. І знову почалася паперова тяганина: чиновники направили запит і чекали на дозвіл.
Розуміючи, що нечесний на руку підприємець знову спробує його обдурити, Андрій вирішив не чекати, а розібратися по-своєму. Тож у середині січня ц. р. він найняв машину з причепом-маніпулятором та автокраном і раненько приїхав до Збаража, де на території колишнього хлібозаводу боржник відкрив СТО і спокійненько ремонтував автомобілі. Скориставшись відсутністю бізнесмена, він наказав завантажити чужий «Мерседес Бенц» із польською реєстрацією та дизельний двигун до автомобіля «MAN» вартістю 78 тис. грн. на маніпулятор, мовляв, це буде в рахунок боргу.
Утім юриспруденція подібних «жартів» не розуміє, і тепер уже Андрій постав перед судом, причому йому інкримінувалося вчинення двох злочинів: тяжкого – незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене з проникненням у сховище (ч.2 ст. 289 КК України) і не дуже – самоправство (ст. 356 КК України). Зважаючи на санкції статтей, служитель Феміди Тернопільського міськрайонного суду призначив нерозважному кредитору 5 років позбавлення волі. Однак, зваживши на ситуацію, замінив реальне покарання випробуванням, встановивши один рік іспитового строку. Відтак бідаці доведеться періодично реєструватися в органах пробації, без дозволу не міняти місця проживання та роботи і не виїжджати за кордон. Та ще й компенсувати державі майже 2 тис. грн. витрат за проведені судові експертизи.
Тим часом, за іронією долі, його кривдник може спокійно виїхати з України, адже всупереч проханню Державної виконавчої служби суд відмовився заборонити Сергію виїжджати за кордон, при цьому зіслався на гарантоване Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод право на вільне пересування! Однак Конституція також гарантує непорушність права приватної власності!
P.S.: Імена героїв публікації змінено з етичних міркувань.
Олекса Чиж
Джерело: Тижневик "Номер один"
3415