З певною періодичністю у тернопільських ЗМІ з’являються публікації про те, яка доля чекає тернопільський аеропорт. На цій темі полюбляють піаритися політики, кандидати в депутати перед виборами і навіть міністри. Однак віз ще досі там. Проходять роки, будівлі летовища занепадають і періодично ширяться чутки про те, що рано чи пізно хтось з олігархів збудує там черговий торговий комплекс. І от нещодавно в області знову заговорили про повний перезапуск аеропорту. Журналісти газети «Номер один» з’ясували всі обставини справи, аби ознайомити читачів з інформацією про те, бути аеропорту в Тернополі чи ні.
Мільярд гривень та кілька років, аби відновити роботу аеропорту
Нещодавно на сесії обласної ради було ухвалено рішення створити ТОВ «Аеропорт», яке власне і має займатися розвитком летовища. Засновниками товариства стали комунальне підприємство облради «Наглядбудінвест» спільно з комунальним підприємством «Підприємство матеріально-технічного забезпечення» Тернопільської міської ради. Повноваження щодо управління товариством та відповідальність за результати його діяльності здійснюватиме спільний орган управління – наглядова рада. Зі слів голови обласної ради Михайла Головка, новостворене підприємство займеться пошуком інвестора. Передбачено також виділення коштів на запуск повноцінної діяльності летовища з обласного та міського бюджетів.
– Тепер ми зможемо просити співфінансування з боку держави аеропорту в Тернополі, що дозволить за державні кошти добудувати злітну смугу. Це не лише відкриє можливість жителям області подорожувати, а й дасть додаткові надходження до бюджету. Робота аеропорту – це стратегічне питання для Тернопільщини, адже без власного летовища повноцінно розвиватися область не може, – повідомив голова обласної ради.
За прогнозами пана Головка, орієнтовно мільярд гривень та два-три роки необхідно для того, аби відновити роботу тернопільського аеропорту.
– Аеропорт – стратегічний об’єкт для нашого краю, адже від нього залежить подальший економічний та соціальний розвиток. Запуск роботи летовища був одним із ключових завдань у моїй програмі, коли мене обирали на посаду голови обласної ради. Тернопіль має дуже вигідне місце розташування, ми знаходимося посередині всіх обласних центрів Західної України. Питання відновлення роботи аеропорту роками турбує нашу громаду. Ми втратили вже багато часу, адже у цьому напрямку не було зроблено нічого. Будучи народним депутатом, я неодноразово звертався до центральної влади, аби консолідувати зусилля та підняти це питання з мертвої точки, але, на жаль, підтримки не отримав. Якщо в нас не буде аеропорту, то перспектив практично немає, це перетворить нас з обласного центру на районний за рівнем розвитку, – зазначив Михайло Головко.
Вірить у перспективи тернопільського аеропорту і голова Тернопільської ОДА.
– Аеропорт – це не школа, не садок, які можна за пів року чи рік збудувати. Я не хочу бути голослівним і казати: «Так, ми відновимо аеропорт!» Насправді ми малюємо дорожню карту. Думаю, що 2021 рік буде присвячений проєктно-кошторисній документації, а потім намагатимемось добудувати злітну смугу, встановити огорожу і хоча б отримати сертифікат для внутрішніх авіарейсів. Якщо ці задуми вдасться втілити, то це буде вже велике досягнення для Тернопільщини, тому що на сьогодні аеропорт просто пустує. Упродовж останнього часу з Кабміном та інвесторами проводились перемовини, розглядаються різні варіанти. Тернопільський аеропорт цікавить багатьох перш за все логістично, адже ми знаходимося практично посередині чотирьох сусідніх обласних центрів – Івано-Франківськ, Львів, Чернівці, Хмельницький. Паралельно із пасажирськими перевезеннями розглядаємо варіант розвитку аеропорту у вантажному плані. Але ми повинні зрозуміти, що цей проєкт точно не на рік, а мінімум на 3-5 років. Головне, щоби цей маховик запустився, аеропорт запрацював, а далі можна його удосконалювати, – розповів Володимир Труш.
В обласній раді сподіваються, що уряд включить тернопільське летовище у Державну цільову програму розвитку аеропортів. Для того, аби тернопільський аеропорт відповідав міжнародним нормам, потрібно добудувати 500 метрів смуги у довжину та розширити її на 3 метри. Тоді він зможе приймати літаки майже всіх категорій. Наразі планується виділення коштів з обласного бюджету на розроблення проєктно-кошторисної документації.
Переконаний у тому, що тернопільський аеропорт має райдужні перспективи, й очільник Тернополя.
– Уже кілька років пропоную відновити аеропорт Тернополя. Наше летовище знаходиться у підпорядкуванні обласної ради. Нарешті обласна рада, коли її очолив «свободівець», вирішила підтримати нашу ініціативу. Це спільне підприємство має бути ефективним. Я впевнений, що невдовзі тернополяни подорожуватимуть з відновленого тернопільського аеропорту, – повідомив мер Сергій Надал.
«Проблема аеропортів не в разових інвестиціях на їхнє будівництво чи дорогий ремонт, а в їхньому поточному утриманні»
Від слів до справ перейшов депутат Тернопільської міської ради Іван Сороколіт і навіть зробив економічні розрахунки щодо діяльності аеропортів, схожих на наш.
– Проблема аеропортів не в разових інвестиціях на їхнє будівництво чи дорогий ремонт, а в їхньому поточному утриманні. Щоб аеропорт повноцінно працював та був конкурентоспроможний (поряд Львів), то його щорічний бюджет – це не мільйони і не десятки мільйонів гривень. Це сотні мільйонів. А щоб їх заробити, за рік треба перевозити сотні тисяч пасажирів чи тисячі рейсів вантажних перевезень. Це надскладне завдання не лише для українських міст-мільйонників, а й для європейських міст. Звідки Тернопіль візьме 1000 чи хоча б 300-500 пасажирів щодня, поки не розумію. Якщо ж аеропорт планується дотаційним на постійній основі, то хто надаватиме сотні мільйонів щорічної підтримки? – логічно запитує Іван Сороколіт.
За інформацією пана Сороколіта, навіть під час COVIDу близько 40% європейських аеропортів були збитковими, а окремі з них після чималих інвестицій банкрутували (приклад польського Радом у 2018 р.) і зараз же проблема стала ще гострішою.
– Кілька цифр і фактів про відновлений і дуже сучасний аеропорт у Любліні (Польща), модернізований в 2012 році. Понад 200 млн. євро капіталовкладень, з яких 80 млн. надав Євросоюз. Разом це понад 7 млрд. грн. Очікуваний пасажиропотік (необхідний для рівня беззбитковості) 1 мільйон чоловік на рік, фактично поки що не досягнутий (у 2018-му – 450 тис., у 2019-му – 360 тис., у 2020-му – 125 тис.). У 2018 році при річному пасажиропотоку 450 тис. осіб аеропорт задекларував збиток у розмірі 30 млн. злотих (понад 200 млн. грн.), а сумарно з часу відкриття вже поніс збитків понад 200 млн. злотих (1,5 млрд. грн.). Агентство міжнародних новин і фінансової інформації «Рейтер» віднесло Люблінський аеропорт (поряд з аеропортами імені Владислава Реймонта в Лодзі і Ряшева) до переліку неефективних субсидій ЄС через замалий пасажирообіг. З аналогічної причини в 2016 році «Lufthansa» оголосила про закриття свого маршруту з аеропорту Франкфурта в Люблін. Місто Люблін є найбільшим акціонером аеропорту (51,7%), 45,7% належать Люблінському воєводству, решта акцій – комуні Свідник (2,6%) та Свідницькому повіту (0,005%), – ділиться своїми міркуваннями Іван Сороколіт.
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: аеропорт, тернопіль
3811