У листопаді 2020 року минув рік з того часу, коли виявили першого пацієнта з COVID-19, проте якщо на початку пандемії вважалося, що 80% людей переносять захворювання легко, то теперішні прогнози вже не такі оптимістичні. Адже згідно з проведеними дослідженнями, у 20% перехворілих на коронавірусну інфекцію розвивається так званий постковідний синдром (Long-Covid), який у даний час активно вивчається лікарями різних спеціальностей, оскільки маніфестує він патологією багатьох систем і органів. Детальніше про вплив коронавірусної інфекції на нервову систему та можливі ускладнення розповіла лікар-невролог другого неврологічного відділення Тернопільської обласної клінічної психоневрологічної лікарні Ірина Бортвінова.
«Коронавірусна інфекція здатна впливати на нервову систему через чотири потенційних механізми»
– COVID-19 не обмежується інфекцією дихальних органів. Згідно з практичними дослідженнями, у значної кількості пацієнтів вірус уражає також і нервову систему. Крім того, із носоглотки він здатен проникати напряму до головного мозку, а це у свою чергу може спровокувати цілу низку ускладнень, змінивши нормальне функціонування будь-якого органа. Тобто банальна втрата нюху вказує на початок інфікування і подальше поширення вірусу організмом. Список можливих ускладнень величезний – від проблем із травною системою та тромбування судин до інсультів та енцефаліту. В зоні особливого ризику є пацієнти з захворюваннями нервової системи, серцево-судинної та ендокринною патологією, які доволі часто стають мішенями цього смертоносного вірусу, – розповідає лікар.
– Ірино Борисівно, розкажіть детальніше про вплив вірусу на наш організм.
– Наразі відомо, що коронавірусна інфекція здатна впливати на нервову систему через чотири потенційних механізми. Перший — безпосереднє пряме вірусне пошкодження нервової тканини, яке відбувається як при герпетичному енцефаліті, що викликає схильність до геморагій. COVID-19, навпаки, спричиняє тромбоз. Другий тип механізму є результатом надсильної імунної відповіді у вигляді «цитокінового шторму». Цитокіни можуть проникати крізь гематоенцефалічний бар’єр. Це пов’язується із гострою некротичною енцефалопатією. Третій механізм пошкодження нервової тканини є результатом опосередкованої дії імунної відповіді господаря після гострої інфекції. Прикладом такого типу непрямого пошкодження центральної нервової системи (ЦНС) є синдром Гієна — Барре. І, зрештою, останній механізм вірусного втручання є наслідком системного захворювання. Неврологами багатьох країн зазначено, що у тяжкохворих у відділеннях інтенсивної терапії розвиваються неврологічні симптоми, такі як енцефалопатія, аутоімунні енцефаліти, міопатія критичних станів та невропатії.
Це не якась унікальна, надприродна, суперсильна здатність нового коронавірусу. Аналогічну ситуацію в мозку можуть викликати ще й деякі інші віруси, зокрема грипу та кору, що також ведуть до неврологічних захворювань, хоч і досить рідко. Щоправда, у випадку з COVID-19 справа трохи складніша. Якщо вірус усе ж потрапив у мозок, подальше зараження практично неминуче: на поверхні мозкових клітин є той же мембранний рецептор АПФ2, через який вірус легко проникає всередину, викликаючи запалення. Цей же рецептор є і у клітин, що вистилають внутрішню поверхню кровоносних судин (ендотелії) – тому в тяжких випадках вірус проникає з дихальних органів у загальний кровотік. У результаті тромботичні ускладнення виникають майже у кожного третього хворого на коронавірусну пневмонію. З кров’ю вірус може потрапити вже у будь-які органи, в тому числі і в мозок.
Віддалені ускладнення: нейрокогнітивні та нейропсихологічні стани.
– Що відбувається з нервовою системою після хвороби?
– Нейрони у великій кількості містять рецептори АПФ2, тому SARS-Cov2 здатний проникати в них і порушувати важливі внутрішньоклітинні процеси, такі як продукування енергії у мітохондріях та конформація білків. SARS-Cov2, як, зокрема, й інші коронавіруси, може лишатися всередині деяких нервових клітин, не завдаючи їм значної шкоди, або вести до порушення конформації та агрегації білків у пацієнтів, які вижили й одужали після гострої інфекції, і теоретично можуть призводити до дегенерації мозку впродовж наступних років. Виникають порушення когнітивної сфери (важкість при запам’ятовуванні і відтворенні інформації, утруднення адаптації у повсякденному житті, до звичайної роботи, яку елементарно виконували до захворювання), афективні і поведінкові розлади (епізоди немотивованої дратівливості, депресії, аж до ідей самогубства і втілення їх у життя). На сьогодні пандемія не зупинена і лікарі концентрують зусилля на лікуванні гострих загрозливих життю наслідків COVID‑19, таких як легенева емболія, порушення мозкового кровообігу, інфаркт міокарда, енцефаліт, ниркова недостатність, параліч, кома тощо. Однак існує висока імовірність того, що аутоімунні процеси, великі й малі інсульти, ушкодження ГЕБ та високий рівень запалення у мозковій речовині спричинять довготривалі нейропсихіатричні розлади. В усьому світі системи охорони здооров’я вже перевантажені напливом осіб із розладами вегетативної нервової системи, депресією, тривогою, інсомнією, психозами, когнітивними порушеннями. Коронавірусна інфекція спричиняє серію дрібних інсультів без відчутного неврологічного дефіциту, але це в подальшому веде до розладів адаптації, запам’ятовування. Ці незначні ураження мозку мають ефект накопичення, що інколи проявляється вже після виписки з лікарні порушеннями пам’яті, уваги, сповільненням обробки інформації й унеможливлення виконувати звичну роботу, тобто зменшується працездатність, ефективність на робочому місці. Тому таким пацієнтам доцільно звернутися до невролога для проведення нейрокогнітивного обстеження і лікування повторно через 6‑8 місяців після виписки з лікарні, якщо зберігаються скарги та відповідні порушення, і пройти реабілітацію.
– Як можна допомогти пацієнтам?
– У КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР ведеться прийом професорсько-викладацьким складом Тернопільського національного медичного університету та неврологами лікарні. Це дає можливість вчасно виявити людей із наслідками перенесеної коронавірусної інфекції, провести необхідні обстеження і надати допомогу, спрямовану на попередження прогресування нейрокогнітивних і нейропсихіатричних розладів внаслідок COVID‑19. Ведення реєстрів хворих, які перенесли коронавірусну інфекцію із неврологічними ускладненнями, допоможе встановити зв’язки з нейродегенеративними патологіями, як-от хвороба Паркінсона. Це цілком можливо, оскільки раніше було виявлено зв’язок між SARS-Cov1 і підвищеним ризиком розвитку хвороби Паркінсона та розсіяного склерозу.
Часто спостерігаються прояви когнітивного дисонансу, а саме втрата уваги, здатності до концентрації думок, виконання послідовних спрямованих дій у хворих із постковідним синдромом. Саме ці пацієнти проходять лікування у відділенні когнітивних розладів. Немов наперед передбачивши виникнення нейрокогнітивних і нейропсихіатричних розладів внаслідок COVID‑19, цей підрозділ було створено чотири роки тому на базі Тернопільської обласної клінічної психоневрологічної лікарні. Оскільки деякі ефекти SARS-Cov2 проявляються через місяці або й роки після інфікування, важливо організувати подальше спостереження за реконвалесцентами. На базі КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР створено унікальні умови для лікування пацієнтів із наслідками коронавірусної хвороби. Адже лише в цьому медичному закладі злагоджено співпрацюють спеціалісти-невропатологи, психіатри, психологи та реабілітологи, що дозволяє виявляти і вчасно боротися з наслідками COVID-19. А завдяки сучасному, обладнаному високотехнічною апаратурою фізіотерапевтичному комплексу поєднується медикаментозне, психотерапевтичне та реабілітаційне лікування. Команда кваліфікованих спеціалістів Тернопільської обласної клінічної психоневрологічної лікарні спрямовує всі свої знання, сили і можливості для забезпечення високоякісної медичної допомоги своїм пацієнтам.
На завершення Ірина Борисівна бажає бути усім здоровими або потрапити у відсоток тих щасливчиків, які перенесли інфікування безсимптомно та без віддалених ускладнень. Міцного всім здоров’я.
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: COVID-19, інфекція, Ірина Бортвінова, вірус, ковід, мозок, нейрони
3811