На минулому тижні у Тернополі відбулася знакова подія – вперше у нашому місті було проведено півфінал кубка України між волочиським «Агробізнесом» та київським «Динамо». На жаль, сценарії цього дійства були розіграні аж ніяк не за участю тернополян, адже на полі грали команди, які не мали відношення до Файного міста чи нашої області, та й усе, що супроводжувало це неймовірне футбольне свято, мало лише опосередковане відношення до нас.
Майже 10 тисяч вболівальників заміть 3800
Більшість футбольних матчів в Україні відбуваються без глядачів. Виною всьому коронавірус. У Тернополі не такий суворий карантин, як загалом в інших містах України, тому міська влада дозволила бути присутніми на стадіоні 25% вболівальників від загальної кількості глядачів, яких може помістити спортивна арена імені Романа Шухевича. При вмістимості 15 500 глядачів їх мало бути не більше 3 800. Насправді, за скромними підрахунками, вболівальників прийшло не менше 10 тисяч (у протоколі вписано 4 020). Як це сталося, напевно, краще запитати в організаторів матчу – представників ФК «Агробізнес» із Волочиська, котрі вибрали Тернопіль як домашню арену для поєдинку проти київського «Динамо». Керівництво волочиського клубу вирішило зробити вхід на півфінал кубка України безкоштовним для учасників АТО та медиків. Свою квоту також отримали фанати «Динамо». Не без того, що щасливими власниками квитків стали вболівальники «Агробізнесу» як із самого Волочиська, так їхніх фарм-клубів з Підволочиська та Чорткова. За два дні до матчу квитки потрапили також у вільний продаж через мережу інтернет, але розкупили їх десь за 35 хвилин. Не без того, що квитки спритники могли підробити, бо ж сучасні технології пішли вперед. Також через неякісний інтернет прилади сканування не могли як слід розпізнати електронні квитки, тому біля входу на стадіон сталася тиснява і частина вболівальників цим скористалися й потрапили у середину чаші стадіону. У підсумку замість заявлених 3 800 глядачів на трибунах було у рази більше, що не дуже добре для карантинних умов, в яких ми нині живемо. Але бажання побачити у грі гранда українського футболу і на той момент без п’яти хвилин чемпіона України виявилось більшим, ніж підхопити коронавірус. Про соціальну дистанцію тут вже мова не йшла. Маски теж носили далеко не всі. А коли диктор попросив присутніх дотримуватись заходів безпеки, всі лише посміялися. І справді – як тут розсістися, якщо майже всі місця зайняті.
Ультраси «Динамо» вимагали звільнення Луческу
Чималий загін ультрасів столичного клубу потрапив на тернопільський стадіон. Під час першого тайму вони вигукували образливі слова на адресу румунського наставника «Динамо» Мірча Луческу та власників клубу – братів Суркісів. Фанати вивісили банери «Lucescu go away» («Луческу, йди геть») і «Суркіси – ганьба «Динамо». Вони так і не можуть пробачити президенту ФК Ігорю Суркісу, що той запросив на тренерську роботу в «Динамо» румунського наступника, котрий довгі роки трудився в стані найзапеклішого ворога – донецького «Шахтаря». І не дивлячись на успішні спортивні результати «біло-синіх» під керівництвом румуна, ті не змінили своєї позиції.
Але фанати у 45-хвилинці розміщувались дуже далеко від тренерської лавки і VІP-ложі, тому особливо на них ніхто не реагував. Однак десь у середині другого тайму протистояння набуло нових обрисів. Фанати скористалися ситуацією та можливістю вільно ходити трибунами, і група людей у масках перемістилася до тренерської лави і звідти вигукувала все, що про нього думає, – від «Lucescu go away» до «Луческу – г####н». Цього разу Луческу не витримав і кілька разів прокричав фанатам, що вони не «Динамо» – «You’re not Dynamo». За тренера вписалися вболівальники, більшість з яких були саме з Тернополя і які просто прийшли подивитися на красивий футбол. Після їхнього скандування «Луческу!», коуч високо оцінив підтримку і віддячив глядачам оплесками. Але на цьому ситуація не розрядилася. Коли ультраси почали тикати Луческу середні пальці, у конфлікт втрутився воротар «Динамо» Бущан. Він намагався пояснити агресивно налаштованій публіці, що такими діями вони у першу чергу виступають проти команди і «тільки дурні не міняють своєї думки». Але тим самим Бущан тільки розпалив опонентів. Коли ситуація була на межі вибуху, біля тренерської лавки «Динамо» з’явився начальник обласної поліції Олександр Богомол у супроводі щонайменше 40-50 спецпризначенців у повній амуніції. Вони взяли у кільце ультрасів, ті трішки заспокоїлись, а коли прозвучав фінальний свисток, правоохоронці по одному випускали їх зі стадіону.
Кияни показали високий клас
Що стосується самої гри, то неозброєним оком було видно, що клас футболістів київського «Динамо» був значно вищий за суперника, який виступає не у Прем’єр-лізі, а в першій. Плюс через перебір карток велика група гравців основного складу волочиського колективу не змогла вийти на футбольне поле тернопільського стадіону. Однак хлопцям з «Агробізнесу», п’ятеро з яких є вихованцями тернопільського футболу (капітан Ігор Курило, півзахисники Іван та Микола Когути, оборонець Арсен Слотюк та нападник Богдан Семенець), потрібно сказати велике дякую, вони трималися практично весь перший тайм, однак кинджальний постріл киянина Леднєва на 45-й хвилині став вирішальним у цій зустрічі. На другий тайм волочиська команда вийшла практично приреченою. І голи Бесєдіна (постріл з-під захисника у ближній кут) та Буяльського (результативно завершив швидку контратаку) довершили впевнену перемогу «Динамо».
Про цей матч ще довго пам’ятатимуть у Тернополі, адже люди на дві години забули про війну, політику, важке життя і переключилися на футбол, побачивши в реальності тих, за ким раніше спостерігали лише з екранів телевізора. Але історія, я впевнений, матиме продовження, адже вже 13 травня у Файному місті відбудеться не менш, а можливо і більш значуща подія, адже Тернопіль теж вперше (дай Боже, не востаннє) прийматиме фінал кубка України. У головному матчі року зустрінуться київське «Динамо» та луганська «Зоря». Знову буде ажіотаж навколо зайвого квиточка, лише одне прикро, що на цьому святі знову буде мало тернополян, яким дістануться щасливі перепустки, очевидно, за залишковим принципом. Адже як хочеться, щоби місцеві вболівальники мали змогу «фанатіти» від гри своїх земляків, а не приїжджих, хоча й зіркових за українськими мірками футболістів…
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: «Динамо», Агробізнес, кубок України з футболу, спорт, футбол