У 60-тих роках минулого століття в Коропецькій школі-інтернаті для сиріт навчався Василь Васильович Михайлюк, нині покійний. Його батьки, Василь Тимофійович та Катерина Федорівна Михайлюки повмирали рано, мати в 1953 році – невдовзі після народження сина від отруєння, батько – на початку 60-тих від хвороби легень. В початковій школі маленький Василь потрапив до інтернату. До того він, можливо, був у іншому дитбудинку.
Як розповіла місцева мешканці Світлана Дрозд, Василь Михайлюк прожив цікаве змістовне життя, був вчителем, викладачем, методистом. Але у важкі дев’яності був змушений поїхати до США. Там він і помер, а урна з прахом була пізніше захоронена на кладовищі Коропця за його бажанням. Василь Михайлюк так і не встиг дізнатися історію свого родоводу, не знав ніяких родичів. Все життя був сиротою і всього добивався сам. Але синові Василь залишив зворушливого листа про спогади дитинства, стареньку хату в мальвах біля старого кладовища. В листі згадані гора Федір, річка Стрипа. Можливо, ще Жизномир. Але місце народження в свідоцтві -Коропець. Багато загадок у листі про палац Бадені.
Син Василя Нік Михайлюк зараз в Коропці, шукає відомості про родовід. Хотів би поговорити з тими, хто пам’ятає його батька. Можливо, хтось знає родичів його діда Михайлюк Василя Тимофійович, бабусі Катерини Федорівни.
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: Василь Михайлюк, Нік Михайлюк