Цікаво і тривожно, що майже кожен восьмий законопроєкт, поданий народними депутатами на затвердження Верховною Радою, містить корупційні ризики. Інформація точна, адже ґрунтується на дослідженні Інституту законодавчих ідей (ІЗІ). Це своєрідний аналітичний центр, заснований у 2017 році на базі Ради громадських експертиз, що функціонувала при комітеті з питань запобігання та протидії корупції Верховної Ради України 8 скликання. Виконавчим директором інституту є наша землячка і моя тернопільська сусідка Мартина Богуславець.
– Мартино, висновки інституту про корупційні ризики грунтуються на дослідженнях. Яких? Можна про це детальніше?
– За останні 5 років ми дали висновки на понад 6000 законопроєктів. Сподіваюся, після цього ніхто не запідозрить нас в упередженості. Тим паче, що наш незалежний аналітичний центр якраз і працює заради недопущення прийняття законодавства з корупційними, дискримінаційними та неефективними нормами. Ми мало говорили про свою роботу в засобах масової інформації. Можливо, це було помилкою, але без перебільшення зауважу, що наші експерти знаходять корупційні ризики в законопроєктах кожного дня, ми надсилаємо висновки усім народним депутатам і просимо змінити трактування відповідних статей.
– Ви працювали з народними депутатами і попереднього скликання, тепер – з «новими обличчями». Щось змінилося у їхньому ставленні до роботи над законами?
– Ще влітку 2019-го в рамках коаліції громадських організацій ми зустрічалися з кандидатами у президенти, практично з усіма крупними політичними партіями, які перед виборами обіцяли брати до уваги наші експертизи, писати закони без корупції і не бути такими, як народні депутати 8 скликання. Два роки тому Верховна Рада відкрила двері для новообраних депутатів, справді так званих нових облич. І цього разу їх дійсно можна назвати такими, адже 342 народних депутати отримали мандат уперше, а з ним – і величезний кредит довіри від українців. Виборці, своєю чергою, очікували від них «нульової толерантності до корупції» та якісної роботи. Однак аналіз 2278 законодавчих ініціатив на вміст корупційних ризиків виявив 257 корупційних законопроєктів.
– Давайте принагідно уточнимо, що таке корупційні фактори, ризики?
– Корупціогенний фактор – це здатність норми чи положення законопроєкту сприяти виникненню корупції. До таких факторів належать: надмірні повноваження органів влади, нечіткість адміністративних процедур, недоліки конкурсних і тендерних процедур, юридичні колізії, прогалини, оціночні судження тощо. Присутність таких ризиків у законопроєкті містить загрозу, що в разі ухвалення вони будуть створювати можливості для виникнення корупції в реальному житті.
– Якою може бути хоч приблизна ціна однієї «ненавмисної» помилки, поправки?
– Скажімо, цікава ситуація склалася з законопроєктом №4278 «Про внесення змін до Податкового кодексу (щодо оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях)». Голова фракції партії «Слуга народу» Давид Арахамія запропонував поправку №55, яка передбачає зниження на 30 відсотків акцизу на сигарети для iqos і glo (так звані електронні сигарети) з 1 квітня 2021 року. Беручи до уваги розрахунки Київської школи економіки та кількість проданих сигарет, зниження акцизу призвело б до втрати державним бюджетом близько 3 мільярдів гривень. Арахамію звинуватили в лобіюванні інтересів тютюнових компаній Philip Morris International та British American Tobacco, бо пропозиція знизити акциз на сигарети подана до законопроєкту №4278 про міжнародні відправлення. Звісно, жодних обґрунтувань, чому саме ця категорія товарів потребує зниженої ставки акцизного податку, не було надано. Наразі законопроєкт доопрацьований комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики і готується до розгляду в другому читанні. Сподіваємось, поправка не буде підтримана депутатами.
– А як самі народні обранці реагують на роботу і висновки Інституту законодавчих ідей?
– Я усвідомлюю, що ми робимо явно некомпліментарну роботу. І це природно: ніхто не хоче, аби в його законопроєктах шукали корупційні фактори. Але, знаєте, після того, як ми презентували проєкт #НЕ_хочу_в_рейтинг, багато хто почув про нас уперше. Багато депутатів написали, що хочуть відкликати підписи під корупціогенними законопроєктами. Як не прикро, але є й такі, хто просить надати їм наші висновки і зізнається, що читатиме їх… уперше. Але я тішуся і з такої позиції, бо головної мети досягнуто – ми привернули увагу до якості того, під чим народні депутати ставлять свої підписи. Тепер вони не будуть ігнорувати і нашої роботи.
– Які ж основні цифри і висновки проєкту #НЕ_хочу_в_рейтинг?
– Законопроєкти з корупційними ризиками не оминули жодної парламентської фракції. Свідомо чи несвідомо представники всіх депутатських фракцій та груп закладають в ініціативи корупційні ризики. Найбільше таких законопроєктів подає депутатська група «Довіра» – 19 відсотків від загальної кількості законопроєктів, поданих її представниками. Найменше – «Європейська солідарність» – 12 відсотків.
Що стосується рейтингу народних депутатів за кількістю поданих корупційних законопроєктів, то важливо розуміти, що Верховна Рада 9 скликання працює в умовах монобільшості. Кількість депутатів від фракції «Слуга народу» (243) у 6 разів більша за фракцію ОПЗЖ (44 депутати), яка є другою за представництвом у Раді. Саме тому рейтинг (ТОП-10) депутатів сформований за двома показниками: кількісним та якісним. Кількісний включає корупційні законопроєкти, подані народним депутатом. Якісний – відсоток корупційних від загальної кількості поданих. Так от, найбільше законопроєктів з корупціогенними факторами (за кількісним показником) подав Данило Гетманцев від «Слуги народу» – 30. Примітно, що і ТОП-10 кількісного рейтингу складають представники монобільшості. За якісним показником у першу десятку потрапили позафракційні депутати, а також представники групи «Довіра» та фракції ОПЗЖ.
– Хотілося б дізнатися про рейтинги тернопільських депутатів…
– Народні депутати, які представлять Тернопільську область, також увійшли до рейтингу авторів корупційних законопроєктів. Але аналіз цих документів вказує на ненавмисну, випадкову присутність у них корупційних ризиків. Скажімо, серед земляків найгірші позиції займає Андрій Богданець – 227 місце в рейтингу. Із 31 поданого ним законопроєкту 4 містять корупційні ризики. Наприклад, він є автором законопроєкту 2178-10 «Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення», за яким встановлюється нечітка процедура отримання землі та створюються можливості для самовільної зміни цільового призначення земель сільськогосподарського призначення. Також надається іноземцям та особам без громадянства набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення в порядку успадкування. Отже, законопроєкт знімає застереження та вимоги щодо осіб, які можуть отримувати земельні ділянки, та виникають ризики, що ці ділянки можуть використовуватись суб’єктами на власний розсуд. А це матиме негативні наслідки для сільського господарства.
Інші представники тернопільського краю перебувають у цьому антирейтингу ще віддаленіше. Так Ігор Василів займає у ньому 350 місце (1 законопроєкт з корупційними ризиками із 29 поданих), Іван Чайківський – 370 місце (1 корупційний законопроєкт із 9 поданих), Володимир Гевко – 380 місце (1 законопроєкт з корупційними ризиками з 9 поданих), Микола Люшняк – 382 місце (1 корупційний законопроєкт із 8 поданих).
– Чи є такі народні обранці, які не подали жодного законопроєту з корупційними ризиками?
– З усіх народних депутатів таких лише 23. Причому хочу звернути увагу, що всі вони подали по 10 і більше законопроєктів. Адже несправедливо було б говорити, що депутат якісно виконує законотворчу функцію, якщо він взагалі не подає законопроєктів або їх дуже мала кількість. Цікаво, що в даному списку відсутні народні депутати з групи «Довіра» та фракції «Голос».
– ІЗІ не боїться, що представники пропрезидентської фракції звинуватять експертів у необ’єктивності й тенденційності?
– Ми не маємо на меті «підігравати» жодній із політичних сил, а навпаки, закликаємо всіх депутатів доопрацьовувати законопроєкти, зокрема до другого читання, та усувати корупційні ризики.
Записав
Василь Томин
Джерело: Тижневик "Номер один"
3811