Наприкінці минулого тижня у Тернополі під міською радою відбувся пікет ошуканих пайовиків. Близько 20 людей, у тому числі з дітьми, прийшли під мерію, щоби шукати шляхи вирішення конфлікту, який стався між ними та забудовниками. Люди вклали значні кошти в новобудову на вулиці Михалевича, що на масиві «Дружба», але не можуть отримати квадратні метри. І не відомо, коли це станеться, бо на сьогодні всі дозвільні документи на проведення будівельних робіт скасовані.
Квартири-двійники та 7 поверхів замість чотирьох
Цю історію варто почати ще з 2015 року. Власники кількох земельних ділянок вирішили на своїй землі збудувати будинок і після його здачі мати певний зиск у вигляді квадратних метрів у новобудові. Для цього вони провели велику підготовчу роботу, зібрали цілий пакет дозвільних документів, зокрема в січні 2015-го отримали від управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради містобудівні умови та обмеження. З усім цим подали документи в управління Державної будівельно-архітектурної інспекції у Тернопільській області на видачу декларації на початок виконання будівельних робіт з будівництва 8-квартирного житлового будинку на чотири поверхи і мансардою. І відповідну декларацію було отримано. Тобто всі підготовчі кроки було зроблено, щоби почати будівництво.
Зрозуміло, що досвіду такої роботи у власників землі не було, тому вони вирішили шукати підрядника. Через деякий час такий знайшовся. Ним стало обласне виробниче об’єднання сільського комунального господарства в особі його керівника Олександра Соколюка. Останній за договором зобов’язався власним коштом здійснити будівельні роботи і після їхнього завершення передати власникам землі по одній квартирі й одному гаражу. Підрядник, як це роблять більшість тернопільських будівельників, швидко знайшов пайовиків, адже ціну за квадратний метр поставив значно нижчу за ринкову. Робота почалася, і на старті всі були задоволені. Але так тривало не довго. Чи то підрядник вирішив заробити більше грошей, чи щось йому пішло не так, однак у підсумку він відійшов від початкового проєкту.
– Коли ми вступали в дольову участь, перевіряли наявність дозвільних документів, а саме: декларації на початок будівельних робіт, містобудівні та технічні умови, укладання угоди на використання земельної ділянки тощо. Все було в межах чинного законодавства. Тому ми вкладали гроші в забудову, дехто продавав свою існуючу нерухомість, щоби поселитися в новобудові. У липні 2020 року виявили, що в будинку збільшено поверховість, адже за проєктом планувалося збудувати будинок на 4 поверхи плюс мансарду, а тут уже шість, а потім сім поверхів. І виявилося, що замість 8-ми квартир там запланували набагато більше. Вже згодом зясувалося, що були квартири-двійники. При спілкуванні з іншими пайовиками стало відомо, що підрядник Олександр Соколюк продавав одну квартиру кільком людям, про що було заявлено в поліцію. А в один прекрасний десь роботи повністю зупинилися. Це сталося після того, як відділ державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради подав до суду позов щодо скасування декларації про початок будівельних робіт, і це при тому, що вона вступила до виконання, адже будинок почав будуватися. Після відповідного скасування будівельник фактично втік, і ми залишилися один на один з цією проблемою. Для чого було скасовувати, можна було приписом заставити забудовники привести у відповідність і все, – розповів на пікеті під мерією представник пайовиків Степан Луцишин.
Подача документів мала декларативний характер
Начальник міського відділу ДАБІ Михайло Горішний, який вийшов до ошуканих пайовиків, повідомив, що його відомство подало до суду після скарг сусідів на те, що будівництво ведеться з порушенням будівельних норм, і його відомство хотіло призупинити роботи до вияснення всіх обставин.
– Утвореною по цій ситуації комісією опитувальними листами було встановлено, що проєктна документація на цей будинок не розроблялася й експертизи він не проходив. На нього через ЦНАП було подано документи на отримання містобудівних умов та обмежень, і в 2015 році через обласне управління ДАБІ було подано декларацію для початку виконання будівельних робіт, яка передбачає декларативний метод подачі документів. Враховуючи те, що під час роботи комісії перевірки були заборонені і нами неможливо було вжити заходів щодо зупинки цього будівництва, ми подали позов до суду, враховуючи, що в декларації подано недостовірні дані, що підтверджували проєктант та експерт. Під час слухання справи сторона, яка захищалася, а саме адвокат О. Степанова, представила документ, в якому сказано, що ми не можемо провести перевірку, бо на сьогодні один із замовників будівництва помер. Із РАЦу нам надали документ, що М. Волянюк помер ще в 2012 році, тобто до того часу, як видавалися містобудівні умови та обмеження. У підсумку було скасовано декларацію на початок будівельних робіт. Я розумію розпач пайовиків, адже вони вкладали свої гроші. Нині, щоби продовжити будівництво, необхідно привести до законності дозвільні документи. Насамперед потрібно щоби власник земельної ділянки звернувся за отриманням містобудівних умов, після чого проводиться технічна експертиза збудованого. З боку міської ради буде повне сприяння, – розповів про цю ситуацію та шляхи виходу з неї Михайло Горішний.
Степан Луцишин обурився на слова чиновника (Горішний у той час працював в обласному ДАБІ), адже як так могло статися, що документи від замовників будівництва приймали не перевіривши їх. На що пан Горішний відповів, що подача документів мала декларативний характер, люди, заповнюючи документи, підписувались, що несуть відповідальність за правильність їхнього заповнення, тому власне й були видані відповідні погодження.
Степан Луцишин зауважив, коли мало місце недопрацювання відповідних служб, то вони мали би понести за це відповідальність, бо через їхню нефаховість постраждали ні в чому невинні пайовики. Більше того, пан Луцишин повідомив, що нині власники землі сказали, що готові її продати за 200 тисяч доларів, а це непідйомна сума для пайовиків, майже всі з яких (близько 80%) вже оплатили повну вартість квартир. На сьогодні, за інформацією пана Степана, люди понесли збитки в сумі 400-500 тисяч доларів. І вони добре розуміють, що навіть коли й отримають дану земельну ділянку, то змушені будуть знову ж таки власним коштом добудувати будинок (на сьогодні «коробка» вибудувана, але сама будівля не накрита), а це чергове для них фінансове навантаження. Тому пайовики і прийшли до міської ради, щоби спільно знайти шляхи вирішення ситуації, адже нині вона зайшла у глухий кут, виходу з якого вони не бачать. Вони просять владу міста втрутитися у цей конфлікт та бачать два виходи із ситуації: допомогти вирішити питання з даною земельною ділянкою (придбання її за прийнятною ціною), щоби вони могли добудувати будинок власними силами, або виділення іншої земельної ділянки, більшої за площею, для того, щоби якийсь забудовник міг збудувати там більший будинок і надати їм у ньому їхні метри квадратні.
«Якщо вам складно викликати на допит Соколюка, то ми допоможемо»
Після перепалки пайовиків із начальником міського ДАБІ, розгорілися в них дебати і з поліцією. Люди, які вклали гроші в будову, ще в листопаді минулого 2020 року подали відповідну заяву щодо шахрайських дій добродія Соколюка.
– Він собі ходить по Тернополі, а правоохоронні органи реальних кроків щодо притягнення його до відповідальності не роблять. Якщо вам складно викликати його на допит, то ми допоможемо, – сказав, звернувшись до слідчого, який теж був присутнім на акції протесту, Степан Луцишин.
Старший слідчий Тернопільського районного управління поліції Владислав Вакіряк пробував щось пояснити, мовляв, для того, щоби довести факт шахрайства Соколюка, потрібно мати обґрунтовану підозру. Але його мало хто слухав, бо більшість вважали, що в нього було достатньо часу, щоби показати свою роботу. Безпосередньо під міською радою слідчий записав телефони в ошуканих пайовиків і пообіцяв пришвидшити слідство. Начальник Тернопільського районного відділку Нацполіції Сергій Осадца був більш конструктивний за свого підлеглого. Він попросив пайовиків, аби вони виконали прохання слідчого та надали оригінали договорів на квартири і квитанції про сплату коштів, щоби можна було зробити почеркознавчу експертизу Соколюка.
– Не виключається факт продажу квартир кільком особам. Тоді ми можемо дати правову оцінку його діям за ст. 190 (шахрайство). Також є питання щодо подачі самої декларації. Зробимо аналогічну експертизу підписів, які ставилися від імені померлого власника земельної ділянки Миколи Волянюка. І дамо оцінку діям за ст. 358 (підроблення документів). Із зібраними матеріалами йдемо в прокуратуру. Коли двоє осіб, можливо, відчуватимуть, що їхнім діям можуть дати правову оцінку, що вони безпосередні учасники ситуації, яка склалася, що люди не отримали квартири, ці особи будуть більш лояльні до співпраці з пайовиками і конфлікт вдасться врегулювати, – зазначив полковник поліції Сергій Осадца.
Хоча й тут усе вилами по воді писано, адже навіть якщо й буде доведено провину Соколюка та Волянюка-молодшого, за строком давності їм навряд чи варто боятися реального покарання. Але повіримо у цьому випадку поліцейським, можливо, вони щось знають більше.
«Пайовики мали би добре подумати, наскільки надійним є забудовник»
Адвокат Олена Степанова, яка представляє одну із власниць земельної ділянки, на якій ведеться будівництво, розповіла історію, чому виникла власне дана ситуація:
– Коли був підписаний договір між моєю клієнткою та підрядником, певний час вона була за кордоном. Після повернення з подивом побачила, як замість чотирьох поверхів будується значно більше. Вона хотіла отримати пояснення, але підрядник уникав зустрічі. Що ж до суду, то на ньому я представляла інтереси своєї клієнтки, і в процесі розгляду справи саме мною було виявлено, що інший власник землі помер раніше, ніж була видана декларація про початок будівельних робіт. Моя клієнтка цього ніяк знати не могла, адже власники землі мешкали в селі одного з районів Тернопільської області. Від власника за дорученням діяв його син. Суд закрив провадження стосовно померлого і не залучив спадкоємців. Було оголошено перерву в судовому засіданні. Зобов’язано надати суду копії проекту та експертизи і представити оригінали, оскільки вказані документи були у моєї клієнтки. Коли з оригіналами і копіями документів я з’явилася до суду, то дізналася, що від позивача відділу ДАБК надійшла заява про залишення позову без розгляду в зв’язку із тим, що виконавчим комітетом ТМР було скасовано містобудівні умови й обмеження, а вже безпосередньо самим ВДАБК було скасовано декларацію про початок будівельних робіт. Таким чином події розвивалися трішки не так, як говорить Михайло Горішний.
Моєю клієнткою підряднику було виставлено претензію привести будову у відповідність до проекту. Однак останній наших вимог не виконав. Що стосується пайовиків, то моя клієнтка ніяких коштів від них не отримувала, а тому й не може нести відповідальність за те, що хтось їх ошукав. Наскільки мені відомо, між моєю клієнткою та пайовиками було досягнуто домовленостей щодо відчуження земельної ділянки, на якій знаходиться недобудований об’єкт. Однак озвучена на пікеті вартість не відповідає дійсності. Вона в половину менша, ніж заявив пан Степан.
Пані Степанова по-людськи співчуває людям, які виявились ошуканими, але й добре розуміє свою клієнтку, яка дарувати свою власну землю не збирається, адже це її актив. Юрист також дорікнула пайовикам, які «повелися» на низьку вартість житла і понесли свої кровно зароблені гроші невідомому забудовнику.
– Пайовики вносили значні кошти за квадратні метри не на рахунок фірми-забудовника, а готівкою, їм видавали всього лише касовий ордер. Уже тоді вони мали би добре подумати, наскільки надійним є забудовник і чи не є це чергова будівельна афера, яка вже неодноразово траплялася у Тернополі. Нині у них є фінансові претензії до забудовника, але чи може він їх задовольнити, статутний капітал якого лише 33 200 гривень? – каже юрист.
Як би там не було, пайовики впевнені, що їхні дії були правильними та послідовними, а якщо й хтось робив з порушенням закону, то вони до цього не причетні. І якщо з боку правоохоронних органів та місцевого самоврядування не буде реальних кроків щодо вирішення цього будівельного конфлікту, через місяць, 26 серпня, готові вдатися до більш радикальних кроків – перекрити одну з міських доріг, щоби привернути увагу на їхню проблему не лише перших осіб міста, а всієї країни…
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: Вакіряк, Горішний, Луцишин, Осадца, Степанова