Уже декілька років Завадівський та Марківський ставки, що на Монастирищині, знаходились в оренді підприємця Романа Михайловича Мацькевича. Нині ж Монастириська міська рада вирішила дати дозвіл цьому чоловікові приватизувати гідроспоруди, які знаходяться на цих ставках. Більше того, пропонується зарахувати кошти в сумі 81,2 тисячі гривень, які вже сплачені Мацькевичем у 2020 році на рахунок колишньої Завадівської сільської ради як оплата за приватизацію комунальної власності шляхом викупу. Не всі з місцевих мешканців задоволені процесами, які відбуваються навколо водойм. На їхню думку, гідроспоруди також належать до водних ресурсів, а 59 стаття Земельного кодексу України передбачає, що всі водні ресурси належать громаді й можуть тільки передаватися в оренду. Наші журналісти дослідили проблему, взявши до уваги різні думки людей. Офіційне ж рішення щодо продажу гідроспоруд буде ухвалюватись тільки 9 листопада. До цього часу депутати вивчатимуть це питання.
«Із депутатів ще ніхто не бачив офіційних документів щодо надання дозволу на викуп»
Коли на сайті Монастириської міської ради з’явився проєкт про затвердження переліку об’єктів комунальної власності Монастириської МТГ, які підлягають приватизації у 2021 році, і в ньому з’явилися гідроспоруди, люди забідкались.
– Наша громада не велика. Потрібно думати про її розвиток. Але на сайті Монастириської міської ради постійно читаю інформацію, що тут усе продається. Яка мета? Що за ці кошти фінансується? Зі слів людей, пан Мацькевич орендує Завадівський та Марківський ставки вже декілька років. Використовує їх для вирощування та продажу риби. Це добре, що є такі люди, які займаються підприємницькою діяльністю, але хтось має розвивати громаду! Говорячи про продаж, то у законодавстві є, що ставок продавати не можна. Замість нього вирішили продати гідровузол? Але ж він без ставка ніяк… Нещодавно я дізналася, що такі водойми мають приносити бюджету громади близько 80 тис. за оренду в рік. Не знаю, чи такі кошти надходили. Важливо дізнатися й те, чи є паспорти на ці ставки, чи підприємець уклав відповідні договори з Державним агентством водних ресурсів, оскільки ставки на їхньому балансі. Я дізналася про договори, але, як виявилось, в агентстві уперше про таке чують. Тоді виходить, що продаж відбувається не зовсім законно? – поділилася з нами громадська активістка Монастирищини Світлана Безділь.
Журналісти «Номер один» спілкувалися з депутатом Монастириської міської ради Вірою Гнатишин щодо можливого продажу даних гідроспоруд, але вона не володіє повною інформацією щодо даного питання. З її слів, ніхто не знає, який порядок надання рішення, хто є укладачем, яка підстава викупу.
– На даному етапі я нічого не можу сказати, тому що не знаю підґрунтя даної проблеми. Коли буде відповідна комісія, то на ній ми розглянемо всі документи: хто надавав цей проєкт, яка підстава для викупу водних ресурсів, чи є якісь попередні рішення щодо цього. Не переглянувши офіційних документів, важко щось стверджувати. Якщо кошти, які надіслав пан Мацькевич, перейшли на рахунок Завадівської сільської ради, то вона повинна була ухвалити рішення про надання дозволу щодо продажу гідровузла. Стверджують, що ті кошти поступили. Але якщо вони й поступили, то для чого їх затверджувати заднім числом? Щодо самого проєкту рішення деякі нюанси потрібно з’ясувати. З депутатів ще ніхто не бачив офіційних документів з надання дозволу на викуп, – повідомила адвокат і депутат Монастириської міської громади Віра Гнатишин.
Гідроспоруда – це складна конструкція, яка допомагає здійснювати певні водогосподарські заходи як щодо використання водних ресурсів, так і для захисту від шкідливої дії води. Власне її і планують продати, але якщо подумати, ставок без гідроспоруди не існуватиме. Зі слів активістів Монастирищини ми дізналися, що дуже давно біля Завадівського й Марківського ставків зробили велику греблю, куди поставили бетонну опору і провели рухомий шлюз, який можна відкривати, й звідти повільно витікатиме вода.
Гортаючи мережеві сторінки, журналісти «Номер один» знайшли цікаву інформацію, яка підтверджує заборону продавати водні ресурси, що належать громаді: «Ні ставок, ні інші водні об’єкти приватизувати не можна. Їх можна тільки взяти в оренду. Про це йдеться у статті 59 Земельного кодексу України. Вона передбачає, що органи місцевої виконавчої влади або місцевого самоврядування можуть здати в оренду прибережні захисні ділянки, смуги відведення й берегові смуги водних шляхів, а також озера, водосховища, болота та острови. Але це тільки для сінокосу, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей. Якщо ж ідеться про ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, то їх можуть надавати водокористувачам лише для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, у лікувальних та оздоровчих цілях. А за табличку про те, що ставок знаходиться у приватній власності, орендаря можуть притягнути до адміністративної відповідальності», – розповідається на сторінці Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області.
«Гідроспоруди належать до водних ресурсів, які за законом продавати не можна, лише здавати в оренду»
– Я не компетентна у тому питанні, що Завадівську і Марківську гідроспоруди мають продати. З того рішення, яке оприлюднено, зрозуміла, що це просто приватизація із правом викупу. Але там не вказано, що 9 листопада Мацькевич їх має купувати, – розповіла староста округу Завадіївка – Маркова – Коржова Марія Балацька.
– З проєкту я зрозуміла, що ці гідроспоруди хочуть приватизувати. За ті кошти, які Мацькевич надіслав у жовтні минулого року, хочуть прийняти сплату за їхню приватизацію. Але гідроспоруди належать до водних ресурсів, які за законом продавати не можна, лише здавати в оренду. Цим питанням повинні зацікавитись правоохоронні органи. Приблизна вартість орендної плати за гідроспоруди становить близько 60 тис. грн. на рік, тоді для чого їх продавати за 81 200 грн. і потім не отримувати жодних надходжень? Я не розумію логіки укладачів, – сказала активістка Монастирищини Ольга Венгринович.
Журналістам «Номер один» один із місцевих землевпорядників розповів, що підприємець мав би мати три договори: на землю, на ставок і на гідровузли. Але у нього був лише один, який підписали ще 20 років тому. Протягом усього часу умови оплати навіть не змінювались. Крім цього, нам стало відомо від колишнього начальника фінансового відділу Монастириського району, що він взагалі не пам’ятає надходжень на рахунок колишньої Завадівської сільської ради у розмірі 81200 грн. (так зазначалося в рішенні Монастириської міськради від 9 березня 2021 року, – авт.). Якби вони були, то він би знав, оскільки операція мала відбуватися, коли він обіймав посаду головного фінансиста району.
Наразі депутати Монастирищини після розголосу мали би детально вивчити це питання, перед тим як 9 листопада за нього голосуватии на сесії. Зауважимо, що при голосуванні даного питання як мінімум у трьох депутатів може виникнути конфлікт інтересів, адже йдеться про кумівство та бізнес-партнерство.
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: гідроспоруди, Завадівка, Маркова, монастирищина, продаж
3812