На 82 році відійшов у вічність поет, громадський діяч, патріот і співець Коропеччини Петро Петрович Шмігельський.
Петро Шмігельський народився в смт. Коропець 5 жовтня 1939 року. Його батько Шмігельський Петро Якимович працював на власному господарстві, був членом ОУН. Мати Шмігельська Степанія Андріївна, працювала на власному господарстві, потім в колгоспі.
Після закінчення 7 класів Коропецької середньої школи, навчався в м. Бучач в школі десятників-будівельників, яку закінчив в 1955 році. В 1956 р. переїхав м. Херсон, там же до армії працював на заводі «Докстрой». З м. Херсон був призваний на службу в армію. Служив в м. Сталінграді (пізніше Волгоград) і м. Камишин. В Херсоні закінчив 11 клас середньої школи. Після армії в м. Херсон до 1970 р. працював прорабом на будівництві в різних організаціях. Закінчив технікум в м. Львів по спеціальності промислове і цивільне будівництво. Навчався в технологічному інституті м. Херсона на факультеті промислове і цивільне будівництво, який з незалежних від мене причин не закінчив.
Після приїзду в 1970 р. додому в с. Коропець, працював в м. Бучач в Бучацькій міжколгоспній раді комунального господарства, інженером-будівельником до 1975 р.
З 1975 р. працював в смт. Коропець прорабом на Івано-Франківському заводі «Індуктор» . З 1991 р.- громадська робота, прораб на будівництві церкви св. Миколая в смт Коропець.
Писати і друкуватись почав при здобутті Україною незалежності.
Після закінчення 7 класів Коропецької середньої школи, навчався в м. Бучач в школі десятників-будівельників, яку закінчив в 1955 році. В 1956 р. переїхав м. Херсон, там же до армії працював на заводі «Докстрой». З м. Херсон був призваний на службу в армію. Служив в м. Сталінграді (пізніше Волгоград) і м. Камишин. В Херсоні закінчив 11 клас середньої школи. Після армії в м. Херсон до 1970 р. працював прорабом на будівництві в різних організаціях. Закінчив технікум в м. Львів по спеціальності промислове і цивільне будівництво. Навчався в технологічному інституті м. Херсона на факультеті промислове і цивільне будівництво, який з незалежних від мене причин не закінчив.
Після приїзду в 1970 р. додому в с. Коропець, працював в м. Бучач в Бучацькій міжколгоспній раді комунального господарства, інженером-будівельником до 1975 р.
З 1975 р. працював в смт. Коропець прорабом на Івано-Франківському заводі «Індуктор» . З 1991 р.- громадська робота, прораб на будівництві церкви св. Миколая в смт Коропець.
Писати і друкуватись почав при здобутті Україною незалежності.
За кілька тижнів до смерті Петро Петрович передав в Коропецька селищна рада свої рукописи віршів. Зараз це велика цінність. Деякі з них будуть видані в наступному випуску альманаху “Каньйон”. Але творчість Петра Петровича заслуговує окремої книжки
Дякуємо, Петро Петровичу за Ваше світло, відданість, творчість, патріотизм, за “Коропець, Коропець. Наддністрянська долина чудова”…
Спочивайте в мирі… Вічна пам’ять…
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: Коропець, Петро Петрович Шмігельський, помер
3809