У неділю, 21 листопада, громадськість області відзначила День працівника сільського господарства. Сільськогосподарська галузь завжди була пріоритетною для Тернопільщини. Господь наділив наш край багатими на чорнозем родючими землями, крім того, аграрний сектор отримав доступ до найбільш ефективних закордонних технологій і методів обробки землі. Це дозволило організувати агропромислову галузь як один з найбільш важливих стратегічних напрямів не тільки в економічному відношенні, а й активною складовою життєдіяльності місцевих громад. У професійне свято журналісти «Номер один» приєднуються до привітань на адресу всіх, хто пов’язує свою трудову діяльність з роботою на землі, збиранням, переробкою та заготовленням її плодів, здійснюючи цю важливу для всіх нас роботу! Низький Вам уклін! Поваги, здоров’я і благополуччя Вам і Вашим родинам, дорогі наші земляки! Незважаючи на свято, «Номер один» не могла не запитати лідерів сільськогосподарського ринку Тернопільщини, яким для них видався 2021 рік. Отож…
Микола Пилипів: «В «Аркадії» найкраще вродили пшениця, кукурудза та ріпак»
Неповних чотири тисячі гектарів землі обробляє одне з провідних на Тернопільщині агропідприємств «Аркадія». Його керівник, а за сумісництвом ще й голова Ради сільськогосподарських виробників Тернопільщини Микола Пилипів, підсумовуючи виробничий 2021 рік, зазначив, що врожай вдалося зібрати хороший, але як працюватимуть аграрії в майбутньому, нині важко спрогнозувати. Насамперед через високі ціни на газ та мінеральні добрива.
– Цей виробничий рік був успішним і за показниками врожайності кращий, ніж минулий. Найкраще вродили пшениця, кукурудза та ріпак. Загалом у 2021 році основними культурами в структурі наших посівних площ були: озима пшениця – 25%, кукурудза – 20%, соя – 20%, озимий ріпак – 15%, цукровий буряк – 12%, озимий ячмінь – 5%. Щодо ранніх зернових, то фактична залікова врожайність пшениці цього року становить 90 центнерів з гектара, ячменю – 65 ц/га, ріпаку – 40 ц/га. Пізні зернові культури показали такі результати: кукурудза – 130 ц/га та соя – 40 ц/га. А цукровий буряк дав у заліковій вазі 550 ц/г, – розповів Микола Пилипів.
Погодні умови, звичайно, мали вплив на ріст і дозрівання сільськогосподарських культур, однак місцеві аграрії вже звикли до примх погоди останніми роками.
– З весни після посіву і перших сходів був холодний період і кукурудза, ячмінь та цукровий буряк добре не росли. Але якщо на кукурудзі ці кліматичні умови не відбилися, то цукровий буряк і ячмінь таку погоду сприйняли негативно. Також весною трохи забагато в ґрунті було вологи, але вона не заважала розвиватися, навпаки – сприяла. Загалом з погодними умовами цьогоріч можна миритися, аби не гірше, – мовив Микола Іванович.
Що ж до цін на вирощену продукцію, то, як повідомив досвідчений аграрій, вони приблизно тримаються на рівні минулорічних, підросли ціни на цукровий буряк, адже його собівартість значно пішла вгору. Також очікується ріст ціни і на кукурудзу.
– Зважаючи на вартість газу, мінеральних добрив і паливно-мастильних матеріалів, ціни зростуть на наступний виробничий сезон. До прикладу, якщо на початку минулого року закуповували газ за ціною 4600 грн. за тисячу кубометрів, а закінчували рік з ціною 7000 грн. за тисячу куб. м, то сьогодні купуємо газ для сушіння кукурудзи за 35 тис. грн. плюс ціна на транспорт. Газ для аграріїв нині став ледь не золотий! Азотні добрива також подорожчали майже у п’ять разів. Восени минулого року наше господарство карбамід-аміачну суміш (КАС) купувало за ціною 5400 грн., а зараз купуємо за 23 тис. грн. Вартість добрива на наступний рік відіб’ється на вартості виробленої продукції. І аграрії задумаються, чи варто сіяти високозатратні кукурудзу та пшеницю, на які найбільше йде азотного добрива, – підсумував Микола Пилипів.
Джерело: Тижневик "Номер один"
3811