У неділю, 21 листопада, громадськість області відзначила День працівника сільського господарства. Сільськогосподарська галузь завжди була пріоритетною для Тернопільщини. Господь наділив наш край багатими на чорнозем родючими землями, крім того, аграрний сектор отримав доступ до найбільш ефективних закордонних технологій і методів обробки землі. Це дозволило організувати агропромислову галузь як один з найбільш важливих стратегічних напрямів не тільки в економічному відношенні, а й активною складовою життєдіяльності місцевих громад. У професійне свято журналісти «Номер один» приєднуються до привітань на адресу всіх, хто пов’язує свою трудову діяльність з роботою на землі, збиранням, переробкою та заготовленням її плодів, здійснюючи цю важливу для всіх нас роботу! Низький Вам уклін! Поваги, здоров’я і благополуччя Вам і Вашим родинам, дорогі наші земляки! Незважаючи на свято, «Номер один» не могла не запитати лідерів сільськогосподарського ринку Тернопільщини, яким для них видався 2021 рік. Отож…
Борис Довгаль: «У «Славутичі» прекрасно провели жнива, тепла осінь дозволила вчасно і без втрат зібрати кукурудзу»
У СТОВ «Славутич» в даний час сіють сільгоспкультури і займаються виробництвом продуктів харчування на 2200 гектарах землі, яку орендують у 1300 пайовиків. Результатами роботи у році, що минає, керівник агрофірми Борис Микитович Довгаль задоволений.
– Роботи у полі вже завершили, зібрали всі культури, в тому числі цукровий буряк, кукурудзу, соняшник, пшеницю, ячмінь. Також зорали все, на сьогодні ще возимо гній на поля, готуючись до наступного сезону. Загалом виробничий рік був позитивним, щодо урожайності кращий, ніж минулий. Кукурудза дала гарний урожай – 145 центнерів з гектара, нормальний показник цукрового буряка – 600 і більше ц/га та ріпаку – 43 ц/га. Пізня весна трішки вплинула на ранні зернові, а саме пшеницю. Ніби і врожай є, клейковина – також, усе зерно підходить під другий клас, але натури (ваги, – авт.) немає, якої б хотілося. Має бути показник ваги тисячі зерен 750 г і більше, натомість маємо 730-740 г. Це означає, що коли квітувало зерно, були дощі чи інші погодні катаклізми, які вплинули на те, що воно у підсумку отримало меншу вагу. Однак у загальному нічого Бога гнівити, прекрасно провели жнива, тепла осінь дозволила вчасно і без втрат зібрати кукурудзу. А те, що зараз трішки бракує вологи під озимину, думаю, погода своє надолужить, – каже Борис Довгаль.
Відзначає Борис Микитович певні зміни у сторону зменшення деяких культур.
– Ціна дещо знизилась у порівнянні з минулим роком. На кукурудзу впала, хоча минулого року за цю культуру платили навіть більше, ніж за пшеницю, в середньому 8 тисяч гривень за тонну проти семи, тобто майже на одну тисячу гривень більше. Зараз усе навпаки. Хоча вважаю, що пшениця й повинна більше вартувати. Зараз пшениця кошту є близько 8 тис., а кукурудза – 6,5-6,7 тис. за тонну. Але, дай Боже, щоби не гірше. Ми весь зібраний урожай зберігаємо, нічого не продаємо, лише коли буде більш-менш сформована ціна, тоді виходимо на ринок, – мовить аграрій зі Збаражчини.
Не лише рослинництвом займаються у «Славутичі», велику роль приділяють і тваринництву.
– Маємо 700 голів ВРХ і 500-600 свиней. Чисельність корів хочемо збільшити, адже при теперішніх затратах молоко, якщо порівнювати з відгодівлею на м’ясо бичків та свиней, дає найбільшу віддачу в тваринництві. Молоко у нас залюбки бере тернопільський завод «Молокія», – говорить Борис Микитович.
Вкладають значні кошти у «Славутичі» в матеріально-технічну базу.
– На фермі збудували молокопровід, кормові столи. Придбали комбайн «Jaguar», трактор «John Deere», прес для тюкування соломи. Тобто дивимося в майбутнє, – зазначив аграрій.
На сьогодні у «Славутичі» також не відчувають кадрових проблем.
– Щоби я відчував нестачу спеціалістів, такого у мене немає. У нас вистачає механізаторів, шоферів, доярок. Наприклад, на 2300 га землі маємо 70 працюючих, це досить багато. Однак люди у нас працьовиті, тому й забезпечуємо їх добре оплачуваною роботою, щоби вони не виїжджали за кордон, – підсумував Борис Довгаль.
Джерело: Тижневик "Номер один"