Продовжуємо підбивати підсумки футбольного сезону 2021 року. На черзі – команда «Поділля» з Васильківців (Чортківський район), яка посіла п’яте місце у вищій лізі. До розмови ми запросили головного тренера команди Володимира Пушкаренка.
– Пане Володимире, які завдання ставилися на сезон перед «Поділлям» і чи були вони виконані?
– Як історично вже склалося, наші вболівальники протягом багатьох років звикли, що наша команда має бути завжди на вершині й добиватися максимальних результатів. Не був винятком для нашої футбольної сім’ї і сезон-2021. Знали і прогнозували, що буде дуже складно, але задача була одна – бути у призерах вищої ліги чемпіонату Тернопільської області з футболу 2021 року.
– Оцініть виступ «Поділля» у дебютному для нього сезоні у вищій обласній лізі.
– Аналізуючи виступ СК «Поділля» у дебютному для нас сезоні у вищій лізі чемпіонату Тернопільської області, враховуючи усі складнощі, через які пройшла наша команда, можна поставити оцінку «дуже добре», трішки не дотягнувши до відмітки «відмінно».
– Старт сезону виявився невдалим, після кількох поразок команду залишили ряд гравців основи, чи не було насамперед психологічно важко саме в той період?
– Так, згідний, старт виявився, м’яко кажучи, невдалим. По-перше, важкий календар, по-друге – ви правильно замітили, що після 2-х турів нас залишили четверо гравців основи, на яких ми покладали великі надії. Це вперше за моєї тренерської робити моя команда була у такій непростій ситуації. Психологічно було дуже важко як мені, так і всій команді. Нас, по суті, залишилося 14 футболістів на ціле перше коло чемпіонату. Потрібно було вирішувати дану проблему. Як ми не намагалися доукомплектуватися ще у першому колі, у нас нічого не вийшло. Ті потенційні гравці, з якими ми вели перемовини, виявились не тільки хорошими футболістами, а й хорошими людьми, які не підводять свої команди під час сезону, на відміну від «наших» 4-х.
– Який чинник став переломним, що команда повірила у свої сили, зуміла не лише покинути підвалини турнірної таблиці, а й боротися за високі позиції?
– Я завжди говорю своїй команді, що ми вибрали вас кращих із кращих не тільки футболістів, а й людей. Що вони грають за хороший футбольний клуб з історією, що тільки разом ми зможемо перебороти ті труднощі, з якими зіштовхнулися. Потрібно закачувати рукави і боротися у кожному матчі, як у фіналі. І, напевне, переломним чинником була нічия 1:1 із чинним чемпіоном – «Нивою» з Теребовлі на їхньому полі. Для нас це була, звісно, перемога, але не за результатом, а психологічно. Ми повірили, що з обмеженим складом, але завдяки самовіддачі та силі волі, зможемо покращувати своє турнірне становище. Ми багато спілкуємось, обговорюємо різні ситуації у колективі, перед всією командою, не за спинами. Повірте, це також зближує і надихає всю команду.
– Кажучи відверто, чи можна було замахнутися на бронзові нагороди, на які націлювали команду на старті сезону?
– Звісно, після першого кола було важко навіть думати про «бронзу» (ми реалісти), але провівши хороші трансфери у перерві чемпіонату, знову наша мрія, ціль і завдання стали реальними.
– Для виконання цієї задачі, мабуть, не вистачило головної ударної сили «Поділля» – її кращого бомбардира Романа Мельника, котрий між першим і другим колом залишив команду?
– Роман Мельник був єдиним нашим нападником, і те, що він вирішив покинути нас після першого кола, для нас стало несподіванкою, та аж ніяк не трагедією. На той момент ми вже домовилися з групою 6-ти гравців, які підсилять нашу команду. Так, його досвід би допоміг, але вся команда, а особливо молоді наші гравці, тільки виграли з цього.
– Якщо аналізувати зіграні матчі, то які б із них виділили з кращого боку (на мій погляд, це програний матч «Агрону» на його полі, – авт.), а в яких команда зіграла не так, як би того хотілося?
– 100% з тобою погоджуюсь, що матч з «Агроном» (на той момент лідером аматорської ліги) був одним із кращих, якщо не найкращий у сезоні. Той поєдинок ще раз довів, що ми можемо на рівних грати проти таких футбольних грандів Тернопільщини. Тоді я побачив і зрозумів, що у нас велике майбутнє і великий потенціал. У тому матчі я отримав велике захоплення та гордість за свою команду. Провальний матч – це, однозначно, поразка (0:2) на своєму полі від «Кристал-U19» (Чортків). Забув і не хочу згадувати той матч, як і всі гравці.
– Цьогоріч Ви пішли на сміливий крок, значно омолодивши склад команди, при цьому підвищившись у класі. Чи виправдало це себе?
– Ми тверезо оцінили цей крок і спільно дійшли до висновку, що без молодих гравців немає майбутнього у будь-якій команді. А ми належимо до команди, яка дивиться у далеке майбутнє. Не хочемо бути командами-«однорічками», які хочуть за один чи два роки побудувати колектив. Так не буває у футболі, має бути вироблений чіткий план і розвиток клубу. Нам просто дуже повезло з нашим меценатом, який розуміє нас і говорить з нами на одній мові. Так, ми йшли на ризик – вища ліга, а тут молоді гравці, однак ні на мить не пошкодували про своє рішення.
– Хто із футболістів «Поділля» упродовж сезону показав себе з кращого боку, а на кого більше розраховували?
– Не можу когось виділити окремо. Кожен гравець, тренерський штаб і персонал по-своєму вніс свій вклад у нашу команду. Ми так бачимо розвиток нашої футбольної сім’ї. Кожен є лідер і кожен важливий для нас.
– Проаналізуйте виступ команди у кубку області. Чи робилася ставка на цей турнір і чи були засмучені, коли програли теребовлянській «Ниві» у чвертьфіналі?
– Ми не робили ставки на цей турнір. Головною метою було зіграти максимальну кількість ігор, щоби більше награвати різні схеми. І це нам вдалося. Із кожної поразки беремо новий урок. І те, що цього року з теребовлянською «Нивою» ми зіграли 4 матчі, пішло тільки на користь команді. Це неоціненний досвід!
– Якщо минулого сезону в «Поділлі» був тренерський тандем Пушкаренко – Козелко, то цьогоріч – Пушкаренко – Андрієшин. Чи можна їх порівняти?
– Рівність була у тому, що ми як цього року, так і в минулі роки мали велике бажання перемагати в кожному матчі. Ігор активно брав безпосередню участь у матчах, він був лідером на футбольному полі і поза його межами. У Дмитра була трохи інша роль. Він був поруч зі мною на лаві запасних. Різні тактичні схеми, проведення тренувань, медіа – за це все він відповідав. Усе, що йде на користь команді, ми аналізуємо і беремо у всьому обсязі.
– Назвіть символічну збірну «Поділля» зразка 2021 року.
– У більшості матчів ми грали за схемою 1х4х1х4х1:
голкіпер – Зянько Юрій;
центральні захисники – Наталюк Назар, Дитиняк Володимир;
лівий захисник – Іванців Богдан-капітан;
правий захисник – Вітерук Михайло;
опорний півзахисник – Гришак Ростислав;
центральні атакувальні півзахисники – Зубик Олег, Гриб Володимир;
правий півзахисник – Цимбалістий Іван;
лівий півзахисник – Тимущук Владислав;
нападник – Грінько Олександр.
– Як оціните загалом цьогорічний чемпіонат Тернопільської області у вищій лізі – його плюси й мінуси?
– Як завжди, усе пройшло на високому рівні. Медіа-висвітлення, оперативність – усе супер. Нарешті почало вирішуватись питання із «недобросовісними» арбітрами, але ще багато у цьому напрямку потрібно зробити як АФТ, так і командам. Це плюси. Мінуси – я би піднімав питання інфраструктури клубів (якість газону, розмітки, роздягальні, проведення прямих трансляцій тощо). Команди та їхні президенти мають розуміти, що вони виступають на найвищому рівні Тернопільської області і що на них дивляться всі обласні команди і беруть приклад. Ми разом повинні їм показувати, як має бути все організовано. На жаль, багато команд вищого дивізіону не можуть у багатьох цих аспектах бути прикладом.
– «Поділля» велику увагу приділяло покращенню інфраструктури й іміджевій складовій. У цьому плані Ви були лідерами всього тернопільського футболу. Наскільки вони важливі для васильківського футболу?
– Цього року, дійсно, щодо інфраструктури та іміджу ми попрацювали на «відмінно». У жодному разі не хочу, щоби ви це сприйняли як самохвальство. Ми маємо чітку ціль та план подальшого розвитку як інфраструктури, так іміджу команди. Крок за кроком рухаємось. Є вже великі досягнення і ще багато чого потрібно зробити. Ми гордимося, що на нашому полі у минулому році був зіграний товариський матч «Епіцентр» (Дунаївці) – «Агробізнес» (Волочиськ). Цього року наш газон приймав матч між «Буковиною» (Чернівці) та «Волинню» (Луцьк). І в обох випадках було відзначено газон та якість підготовки до цих зустрічей. На нашому полі свої домашні матчі проводить і жіноча команда «Рух-Чемпіон» (Тернопіль), яка бере участь у першій лізі чемпіонату України. Це все йде на користь нашому маленькому селу, про яке дізнаються все більше і більше людей по всій Україні. І ми хочемо своїм прикладом довести, що це все, що ми збудували і ще збудуємо, можна зробити в нас, в Україні, в маленькому селі. Потрібно тільки велике бажання зростати і розвиватися!
– Окрім футболістів і тренерів, мабуть, однозначно команді допомагали й інші люди, які заслуговують на відзначення. Хто вони і яка їхня роль у футбольних Васильківцях?
– Хочу подякувати всім гравцям за цей нелегкий футбольний рік, а особливо президенту Ковалю Михайлу Олеговичу, головним меценатам (сім’ї Коваль) та спонсорам, людям, які готують до матчів, мабуть, найкраще футбольне поле у Тернопільській області. Людям, які прибирають стадіон та роздягальні, всім, хто приходить на матчі у Васильківцях і щиро вболіває за наш клуб. Повірте, те, що Ви робите, неоціненне! Велике усім дякую! Разом ми велика футбольна сім’я, яку неодмінно чекають перемоги та трофеї.
***
Вища ліга. «Поділля» (Васильківці) – 5 місце
18 матчів:+8=4-6, м’ячі – 27:27, очки – 28
***
Статистика виступів футболістів «Поділля» у чемпіонаті області 2021 р.
|
№ |
ПІБ |
Дата нар. |
Матчі |
Хв. |
Голи |
ЖК |
ЧК |
|
1 |
Амуго Чуквуебука |
09.07.1998 |
2 |
4 |
|
|
|
|
2 |
Андрієшин Дмитро |
05.04.1992 |
0 |
0 |
|
1 |
|
|
3 |
Білик Іван |
18.08.2002 |
13 |
663 |
|
5 |
|
|
4 |
Бондарук Назар |
14.06.1996 |
17 |
975 |
|
1 |
|
|
5 |
Вітерук Михайло |
25.06.1994 |
15 |
1376 |
3 |
5 |
1 |
|
6 |
Грабчак Володимир |
02.09.1994 |
9 |
711 |
|
2 |
|
|
7 |
Гриб Володимир |
18.07.1992 |
17 |
1427 |
3 |
3 |
|
|
8 |
Гришак Ростислав |
14.03.1995 |
8 |
753 |
|
2 |
|
|
9 |
Грінько Олександр |
29.01.1998 |
8 |
695 |
3 |
2 |
|
|
10 |
Дитиняк Володимир |
25.05.1991 |
7 |
624 |
|
1 |
1 |
|
11 |
Жига Роман |
11.12.1995 |
1 |
73 |
|
|
|
|
12 |
Зубик Олег |
13.07.1992 |
8 |
724 |
1 |
2 |
|
|
13 |
Зянько Юрій |
08.04.1982 |
17 |
1624 |
|
1 |
|
|
14 |
Іванців Богдан |
05.09.1979 |
17 |
1097 |
|
1 |
|
|
15 |
Мельник Роман |
26.01.1990 |
9 |
806 |
6 |
3 |
|
|
16 |
Муравський Ігор |
02.02.1990 |
12 |
583 |
|
3 |
|
|
17 |
Наталюк Назар |
13.01.1991 |
8 |
766 |
1 |
2 |
|
|
18 |
Німаш Тарас |
17.10.2000 |
16 |
941 |
1 |
4 |
|
|
19 |
Новачинський Андрій |
25.08.2001 |
1 |
93 |
|
|
|
|
20 |
Опоку Фелікс |
06.02.1997 |
5 |
48 |
|
|
|
|
22 |
Тимощук Владислав |
09.02.1998 |
16 |
1492 |
3 |
4 |
|
|
23 |
Тригуба Віталій |
18.01.2001 |
17 |
774 |
1 |
4 |
|
|
24 |
Трух Андрій |
11.12.2003 |
9 |
346 |
|
|
|
|
25 |
Филипенко Віктор |
29.05.2000 |
2 |
22 |
|
|
|
|
26 |
Цимбалістий Іван |
18.02.2002 |
16 |
1249 |
1 |
|
|
|
Павелко Михайло (ФК «Нараїв») |
1а/г |
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: Васильківці, Володимир Пушкаренко, Поділля, футбол
3811