Асоціація футболу Тернопільщини завершує підбиття підсумків футбольного сезону 2021 року. На черзі – команда «Агрон» з Великогаївської громади, яка стала чемпіоном у вищій лізі. До розмови ми запросили головного тренера команди Олега Ярославовича Лівіцького.
– Пане Олеже, відомо, що перед «Агроном» завжди ставляться найвищі цілі. Цьогоріч великогаївська команда повернула собі звання чемпіона області. Яким був цей чемпіонський сезон для Вашої команди?
– Чемпіонат для «Агрону» був доволі непростий, мали місце чимало матчів, де ми вигравали на останніх хвилинах на характері, за рахунок кращої фізичної підготовки. Приємно, що цього року одразу чотири команди боролися за чемпіонство, конкуренція – це завжди добре, подвійно приємно, що нам у боротьбі з достойними опонентами вдалося святкувати перемогу.
– «Агрон» провів два різних кола, чи не так?
– У першому колі нам було складно через те, що мали серйозні кадрові проблеми, останні матчі перед перервою догравала маючи в обоймі 12-13 футболістів. Андрій Капелян та Ігор Кохман серйозно травмувалися (розрив хрестоподібних зв’язок), Богдан Слоневський постійно був травмований, відігравши у кількох матчах незначну кількість ігрового часу. Роман Кухарський поїхав за кордон. У літній перерві добрали футболістів, прийшли два наших колишніх гравці з професійного футболу – Тарас Червонецький і Назар Процик, запросили оборонців: із «Медоборів» Євгена Щербатюка та із «Зорі» Петра Сокола і нападника з «Поділля» Романа Мельника. Із лазарету повернувся Тарас Гром’як. У другому колі були такі матчі, коли по 2-3 гравці не потрапляли до 18-ки. Могли експериментувати зі складом, причому на заміну виходили гравці, які підсилювали команду, тому, власне, значно легше пройшли другу частину сезону.
– Якщо аналізувати зіграні матчі, то які б із них виділили з кращого боку, а в яких команда зіграла не так, як би того хотілося?
– Провальним у чемпіонаті області був виїзний поєдинок у Хоросткові. Поступилися місцевій «Зорі» (0:1) виключно через власну розслабленість, адже на той момент достроково стали чемпіонами. Практично в усіх решта матчах ми домінували, не сказав би, що мали велику ігрову перевагу, але вдавалося дотиснути суперника. Пригадаю непростий домашній матч з командою із Зеленого, коли Роман Мельник забив двічі і ми перемогли серйозного опонента, чи той же гол Тараса Червонецького у компенсований час «Поділлю» з Васильківців приніс нам три очки. Дався взнаки індивідуальний клас кожного футболіста. Як би там не було, індивідуальна майстерність має велике значення.
– Після якого матчу особисто Ви зрозуміли, що «Агрон» стане чемпіоном?
– Ключовим у цьому плані був виїзний поєдинок проти теребовлянської «Ниви». Той матч завершився внічию – 0:0. Супернику потрібно було вигравати, але він не був готовий ризикувати, команда діяла у п’ять захисників та від оборони. Після тієї нічиєї для мене стало зрозуміло, що ми будемо кращими. Хоча й «Нива» за кадрами була дуже сильна, однак їхня проблема в тому, що вони кожних пів року кардинально змінюють склад, а коли немає зіграності, важко досягати результату навіть із хорошими виконавцями.
– Хто із футболістів «Агрону» упродовж сезону показав себе з кращого боку, а на кого більше розраховували?
– У нас був хороший колектив однодумців, керівництво клубу повірило мені, а футболісти на полі діяли навіть краще, ніж я собі планував. Найбільш стабільну гру демонстрували Володимир Лема і Юрій Соколовський, хто з ними на позиціях був конкурентом, не витримав її. А на всіх інших позиціях часто була ротація, всім давав можливість грати й показати себе. І навіть якщо хтось через різні причини випадав, того Луцика чи Червонецького замінювали, то на їхні місця виходили інші виконавці, і для команди ці зміни були безболісними.
– Минулоріч «Агрон» не виграв чемпіонату, зате закрив сезон перемогою в суперкубку над теребовлянською «Нивою». Цього року ситуація змінилася до навпаки…
– Для нас перемога в суперкубку минулого року була набагато важливішою, адже ми тоді нічого не виграли, хлопцям потрібні були емоції. І цього року ми були близькі до перемоги в суперкубку, але футболісти з Теребовлі – молодці, терпіли-терпіли і знайшли свій шанс. Вважаю, що в тому матчі були і мої помилки, адже не потрібно було деяких замін робити, я ж хотів, щоби всі зіграли. Але це футбол, ніхто не застрахований від таких невдач, на набагато вищому рівні, виграючи в два м’ячі, допускають помилки і програють. Тим більше ми поступилися хорошій команді з кваліфікованими виконавцями. Та й після цієї перемоги у президента ФК «Нива» Степана Никурея буде стимул і на наступний рік зібрати сильну команду. Звичайно, приємніше було б, якби ми святкували перемогу, але вважаю, те, що виграла суперкубок саме «Нива», не є найгіршим варіантом.
– Назвіть символічну збірну «Агрону» зразка 2021 року (за схемою, якою команда грала у більшості матчах сезону).
– У нас важко виокремити основну 11-ку. Скажімо, у воротах на «аматори» більше грав Руслан Мазур, а в чемпіонаті області – Іван Рогаль. Зліва в обороні спершу грав Віктор Ковалик, потім добавився Петро Сокіл, хоча він теж не завжди надійно діяв. Напевно, не перелаштувався із «Зорі», новий колектив дався йому взнаки, сподіваюся, на наступний рік буде легше. У центрі оборони більшість матчів грали Роман Андрієшин та Євген Щербатюк. Правий захисник Юрій Соколовський та опорний півзахисник Володимир Лема відіграли десь 90% усіх матчів «Агрону». Атакувальний півзахисник Валентин Білик спершу турів 4-5-ть не грав в основі, а потім уже міцно зайняв цю позицію. В атаці справа діяв Тарас Червонецький, зліва – Назар Процик і в центрі – Роман Мельник. Але всі вони відіграли лише пів сезону. У першому колі Руслан Луцик (справа) і Тарас Семенець (зліва) були гравцями основи та відзначилися кількома важливими м’ячами, тому їх теж варто виділити.
– «Агрон» – єдина команда в чемпіонаті області, яка грала у три нападники…
– Під наш вибір гравців ця схема була оптимальна. Якщо пригадувати, то ми лише один матч у сезоні грали за іншою схемою, а всі решта – з трьома нападниками. І вона себе виправдала, хоча в деяких матчах її потрібно було змінити, але результат був (можливо, і десь на фарті), тому продовжували так грати до кінця сезону. Загалом на такому рівні для досягнення поставлених завдань важливі три складові: колектив, виконавці й тренерські рішення.
– Окрім футболістів і тренерів, мабуть, команді допомагали й інші люди, які заслуговують на відзначення у цьому успішному для «Агрону» сезоні. Хто вони і яка їхня роль у великогаївському футболі?
– Звичайно, це керівники клубу Юрій Березовський та Олег Кохман, котрі люблять футбол і вкладають у нього душу. Також слів вдячності заслуговують наші вболівальники, які постійно нас підтримують. Хоча коли команда грає, показує якісний футбол, то для глядача це завжди було лакмусовим папірцем.
– Як оціните загалом цьогорічний чемпіонат Тернопільської області – його плюси й мінуси?
– Конкурентний, і це дуже добре. Також позитивний момент, що якість арбітражу покращилась, особливо в другому колі. А от щодо полів, то тут є питання. Для нашої команди чим гіршої якості футбольний газон, тим важче нам грати. До прикладу, у Зеленому нас «повозили», там нашим технічним футболістам завжди важко грати. Хоча зауважу, що у В. Гаях на нашому домашньому стадіоні теж неідеальний газон, минулоріч його стан був значно кращий. Тому ми кілька поєдинків просили провести у Товстолузі. У Гаях виконано певні роботи – підсіяли траву, підсипали піском, вирізали проблемні ділянки, тому на наступний рік газон має бути хорошим. Приємно цьогоріч було грати у Васильківцях у фіналі кубка чи у Тернополі на центральному стадіоні, коли м’яч котиться, хлопці отримують задоволення. Бо якщо поле поганої якості, то клас футболістів нівелюється, вони мучаться, а не грають. Я розумію, що в наш час непросто покращувати спортивну інфраструктуру, але в цьому напрямку треба рухатися, ми граємо в аматорській лізі України, то там практично всюди поля хорошої якості, на яких можна показувати класну гру. Також хочеться, щоби було більше команд у чемпіонаті, хоча б на рівні 12-ти у вищій лізі. Можна залишити дві ліги по 12-14 команд, бо цьогоріч на початку жовтня закінчили сезон, два тижні мали паузу і аж наприкінці жовтня догравали «аматори». Погодні умови в нас останніми роками змінилися, можна спокійно грати офіційні матчі до середини чи до кінця листопада.
***
Вища ліга. «Агрон» (В. Гаї) – 1 місце
18 матчів:+14=1-3, м’ячі – 40:10, очки – 43
Статистика виступів футболістів «Агрона» у чемпіонаті області 2021 р.
| № | ПІБ | Дата нар. | Матчі | Хв. | Голи | ЖК | ЧК |
| 1 | Андрієшин Роман | 02.08.1996 | 15 | 1336 | 3 | 1 | |
| 2 | Білик Валентин | 29.07.1996 | 17 | 1371 | 5 | 1 | 1 |
| 3 | Гром’як Тарас | 19.03.1993 | 9 | 421 | 2 | 1 | |
| 4 | Капелян Андрій | 26.01.1997 | 2 | 48 | 1 | 1 | |
| 5 | Ковалик Віктор | 19.10.1984 | 16 | 1036 | 1 | 1 | |
| 6 | Коник Дмитро | 07.11.1999 | 14 | 750 | 3 | 3 | 1 |
| 7 | Кухарський Роман | 05.03.1995 | 3 | 131 | 1 | 1 | |
| 8 | Лема Володимир | 04.08.1993 | 16 | 1502 | 3 | 4 | |
| 9 | Лук’янов Сергій | 10.01.1985 | 13 | 782 | 3 | ||
| 10 | Луцик Руслан | 09.04.1996 | 17 | 1273 | 5 | 3 | |
| 12 | Мазур Руслан | 02.10.1991 | 4 | 379 | 1 | ||
| 13 | Мельник Роман | 26.01.1990 | 8 | 530 | 4 | ||
| 14 | Павлусь Олександр | 18.06.2001 | 11 | 518 | 2 | 1 | |
| 15 | Пришнівський Володимир | 05.02.1993 | 18 | 924 | 1 | 2 | |
| 16 | Процик Назар | 06.07.1994 | 9 | 677 | 1 | ||
| 17 | Рогаль Іван | 20.01.1998 | 14 | 1323 | |||
| 18 | Семенець Тарас | 30.10.1995 | 16 | 830 | 3 | ||
| 19 | Скобляк Петро | 15.01.1996 | 14 | 820 | 2 | ||
| 20 | Слоневський Богдан | 29.03.1994 | 3 | 51 | |||
| 21 | Соколовський Юрій | 11.04.1995 | 16 | 1312 | 2 | ||
| 22 | Сокіл Петро | 27.01.1990 | 6 | 408 | 1 | 3 | |
| 23 | Стриєшин Дмитро | 07.11.1997 | 18 | 913 | 1 | ||
| 24 | Червонецький Тарас | 10.06.1995 | 9 | 709 | 4 | 1 | |
| 25 | Швець Ігор | 14.03.1985 | 1 | 92 | 2 | ||
| 26 | Щербатюк Євген | 20.11.1997 | 7 | 537 |
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: Олег Лівіцький), ФК "Агрон" (В. Гаї), футбол
3811