За обставинами справи встановлено, що дворічний хлопчик забрався під нерухомий автомобіль “УАЗ-3909” у проміжок між його заднім колесом та заднім крилом і коли цей автомобіль рушив вперед, то тіло малолітнього затягнуло колесом під арку автомобіля, де дитина загинула.
Сторона обвинувачення стверджувала, що з-під автомобіля було видно частину тіла хлопчика, а тому водій автомобіля міг його побачити, однак не зробив цього, чим порушив Правила дорожнього руху і тому винен у вчиненні смертельного ДТП.
Однак Шумський районний суд і Тернопільський апеляційний за результатами судового і апеляційного розгляду прийшли до переконання, що надані стороною обвинувачення докази не підтверджують того факту, що перед початком руху водій автомобіля об’єктивно міг побачити (через дзеркало заднього огляду або шляхом відкриття вікна чи дверей автомобіля) малолітнього потерпілого, а тому в діях водія відсутні порушення Правил дорожнього руху.
З такими висновками погодився і Верховний Суд, який колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду, розглянувши касаційну скаргу прокурора, залишив без змін ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 16 червня 2023 року щодо Володимира Ш., якого суд першої інстанції інстанцій визнав невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 286 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого) та виправдано за відсутністю в його діях складу даного кримінального правопорушення.
Органом досудового розслідування Володимир Ш. обвинувачувався в тому, що 14 липня 2021 року, приблизно о 13 год. 35 хв., керуючи службовим автомобілем ВАТ “Тернопільобленерго” – “УАЗ-3909”, він привіз до с.Цеценівка Кременецького району працівників підприємства зняти показники електролічильників. Водій зупинив автомобіль біля дитячого садочка та вимкнув двигун.
У цей час із двору розташованого навпроти домогосподарства вийшов хлопчик віком 2 роки 5 місяців. Дитина перейшла дорогу, підійшла до автомобіля та, нахилившись, пролізла під арку заднього лівого колеса і стала за ним. Невдовзі до “УАУ-3909” повернулись працівники ВАТ “Тернопільобленерго”, водій запустив двигун і рушив з місця вперед, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження малолітньому потерпілому, від яких той помер на місці дорожньої аварії.
Не погодившись із рішенням Тернопільського апеляційного суду від 16 червня 2023 року, прокурор подав касаційну скаргу та, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону України про кримінальну відповідальність, просив дану ухвалу скасувати і призначити новий розгляд кримінального провадження у суді апеляційної інстанції.
Верховний Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах доводів касаційної скарги, прийшов до висновку, що винесена Тернопільським апеляційним судом ухвала – обґрунтована та вмотивована і відповідала вимогам статей 370, 419 КПК України.
Перш за все, Суд перевірив доводи прокурора стосовно наявності у діях Володимира Ш. складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та погодився з висновком апеляційного суду, що водій не порушив вимог Закону України “Про дорожній рух” та Правила дорожнього руху.
В ході перегляду кримінального провадження апеляційний суд частково провів судове слідство та допитав свідка Г. (безпосередню очевидицю події), яка вказала, що не бачила, щоб перед початком руху автомобіля “УАУ-3909” дитина перетинала дорогу чи знаходилася поряд із транспортним засобом.
Також апеляційний суд дослідив протоколи огляду місця події, висновки судово-медичної експертизи, допитав експертів й на підставі цих та інших доказів в їх сукупності правильно визнав безпідставними доводи прокурора, що в момент, коли дитина підійшла до автомобіля та, нахилившись, залізла під його днище, Володимир Ш. не порушив Правила дорожнього руху, оскільки в цей час автомобіль стояв нерухомо, тому водій не міг створити небезпеку чи перешкоду іншим учасникам дорожнього руху або становити загрозу життю та здоров’ю громадян.
Крім того, керуючись висновком судово-медичної експертизи, апеляційний суд встановив, що перед початком руху “УАЗ-3909” дитина стояла між колесом та кузовом автомобіля спиною до колеса. Коли автомобіль рушив з місця, задня частина арки кузова штовхнула дитину на заднє ліве колесо, тіло хлопчика затягнуло на колесо та затиснуло між колесом і кузовом автомобіля, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, від яких він помер на місці пригоди.
Твердження сторони обвинувачення, що перед початком руху водій міг виявити небезпеку, зокрема у дзеркалі заднього огляду або якщо би відкрив вікно чи двері автомобіля він міг побачити плече дитини, суд визнав припущеннями, на яких не може ґрунтуватись обвинувачення. Верховний Суд погодився з висновкам апеляційного суду про те, що така версія прокурора не підтверджена наявними доказами та встановленими обставинами події.
З огляду на викладене Верховний Суд повністю погодився з висновком Тернопільського апеляційного суду, що водій перед початком руху не мав об’єктивної можливості побачити дитину в лівому дзеркалі заднього огляду, через вікно дверей чи через відчинені двері, а тому в його діях відсутні порушення Правил дорожнього руху, повідомляє пресслужба Тернопільського апеляційного суду.
Джерело: ПЕРШИЙ онлайн
Мітки: дтп, Шумськ
3811