Кабінет Міністрів України підготував і вніс на розгляд Верховної Ради України проєкт Закону «Про працю», яким скасовується діючий Кодекс законів про працю, закони про оплату праці та про відпустки. По країні прокотилися численні акції протесту під назвою «STOP трудовому рабству». До «Хвилі гніву» долучилися й місцеві профспілки. Про те, чим небезпечний новий закон та якими можуть бути його наслідки, нам розповів голова обласної ради профспілок Андрій Присяжний.
Робота за договорами
Центром відносин між роботодавцем і працівником, на думку чиновників, має стати трудовий договір.
– Що ми маємо сьогодні? Людина закінчила навчальний заклад і йде працевлаштовуватись на перше робоче місце чи змінює роботу. Вона приходить на підприємство, де є вакантне робоче місце, пише заяву про прийом на посаду з такого-то числа. Заява іде в кадри, де готують наказ про прийняття на роботу з певним посадовим окладом згідно зі штатним розписом і функціональними обов’язками. Людина приступає до роботи, на неї поширюється система колективного договірного регулювання соціально-трудових відносин. Є закон про оплату праці, який визначає мінімальні трудові параметри чи їхній діапазон, а в колективному договорі йдуть уточнення посадових окладів, надбавок, премій тощо. Тепер же законодавець пропонує виключно письмовий індивідуальний трудовий договір незалежно від того, чи це прибиральниця, чи заступник директора з фінансових питань. Саме в ньому мають бути прописані права та обов’язки сторін, їхня відповідальність, опис роботи, тривалість робочого часу, відпочинку та оплачуваної відпустки, умови роботи, наявність колективного договору, строки повідомлення про припинення договору, компенсація при звільненні за ініціативою роботодавця. Тобто як роботодавець із працівником домовиться, такі між ними будуть трудові відносини. Зрозуміло, що перевага буде на боці роботодавця, тому що він формує цей договір, у нього є кадрова та юридична служба. Уявіть, юнак із профтехучилища приходить працевлаштовуватись, а йому кажуть підписати папірець, бо так закон вимагає. Хіба він буде його читати? Поставить підпис і піде працювати, а далі під час роботи у нього виникатимуть запитання, але що він зможе вчинити, якщо документ підписано, – мовить Андрій Присяжний.
Нині існують лише три види договорів: безстроковий, строковий та на час виконання робіт. У новому проєкті їх набагато більше: безстроковий, строковий (до 5-ти років), короткостроковий (до 2-х місяців), сезонний (щонайбільше до 8-ми місяців), із нефіксованим робочим часом, учнівський (до 6-ти місяців), з домашнім працівником (прибирання, догляд за дітьми, садівництво тощо).
– Так, можна погодитися із сезонним трудовим договором, адже у нас є сезонні види робіт (кар’єри, сільське господарство, цукрові заводи), чи учнівським. Але немає обмежень застосування сфери строкового договору. Зараз у Кодексі законів про працю чітко записано, що застосування контракту можливе тільки у випадках, прямо передбачених законом. Тобто якщо є закон про якусь галузь. Зокрема, викладачі вищих навчальних закладів, у них передбачена форма укладання контракту, відповідно він і застосовується. Якщо немає прямого посилання на закон, контракту укладати не можна! Тому мають бути безстрокові трудові договори. У новому законі це хочуть скасувати. Хоча законодавці кажуть, що вони залишають можливість безстрокового контракту, але побачимо, що із плином часу безстрокові контракти будуть витіснені і всі люди перейдуть на строкову форму договорів, – каже Андрій Володимирович.
Ще один цікавий договір – із нефіксованим робочим часом. Що це означає?
– Якщо людина уклала такий договір, то її можуть викликати на роботу тоді, коли в ній буде потреба. Попрацювала, скажімо, 8 годин, пішла додому і знову чекає, коли її покличуть. Можуть викликати щодня, а можуть – раз на місяць. В останньому випадку заплатять за цей один день, натомість така людина вважатиметься працевлаштованою, бо у неї є трудовий договір. На мій погляд, це вже є приховане безробіття. Крім того, такий договір дає можливість для широкого маневру недобросовісним роботодавцям. Нині, якщо інспектори праці виявлять на виробництві нелегальних працівників, таким роботодавцям доводиться сплачувати великий штраф. А тепер пропонують укладати договір із нефіксованим робочим часом. Закрив працівнику один день на місяць, а решту все він отримує у «конверті». Зрозуміло, якщо б у нас були сумлінні й соціально відповідальні роботодавці, тоді такого не було б, але на практиці маємо іншу картину, – стверджує голова обласної профспілки.
Скільки працювати і скільки заробляти
У новому Законі «Про працю» тривалість робочого часу, як і раніше, не може перевищувати 40 годин, але не на тиждень, а “протягом кожного семиденного періоду”.
– Розробники закону передбачили таке поняття, як нормальна тривалість робочої зміни, яка становить 8 годин, а робочого тижня – не більше 40 годин. Однак в індивідуальному трудовому договорі можна зазначити тривалість щоденної зміни й інші більшими – 10-12 годин. Перерва між робочими змінами не повинна бути меншою за 12 годин, але обов’язковий період вихідних скорочується до 24-х годин замість нинішніх 48-ми. Тобто у рамках 40 робочих годин може існувати і шестиденний робочий тиждень, – наголосив Андрій Володимирович.
Законодавці пропонують внести зміни і в оплату праці, зокрема понаднормової.
– У діючому Кодексі законів про працю зазначено, що надурочних годин може бути не більше 120-ти на рік. У новому законопроєкті цих обмежень немає. Окрім того, якщо нині понаднормова робота оплачується у подвійному розмірі, то у проєкті закону пропонується оплачувати таку роботу лише у підвищеному розмірі, але лише на 20% вище за ставку. Тобто у 5(!) разів зменшується оплата цих годин. Так само пропонується доплачувати за роботу в нічний час та у вихідні й святкові, – повідомив Андрій Володимирович.
Розробники нового закону про працю також мають упереджене ставлення до жінок.
– У проєкті закону скасовано заборону залучати вагітних жінок до роботи в нічний час та у багатозмінний режим роботи. Хоче роботодавець «позбутися» вагітної жінки – поставив у багатозмінний режим роботи, і вона сама напише заяву на звільнення, адже їй важливіше виносити дитину. Загалом такого розділу, як охорона праці жінок, немає взагалі. Коли жінка перебуває по догляду за дитиною до 3-х років, теперішнє законодавство забороняє її звільняти, а за новим законом вона може бути звільнена і під час того періоду, – каже Андрій Присяжний.
|
КОМЕНТАР
Ігор Гайдук, заступник голови ТОДА: – На сьогодні ми маємо лише проєкт закону. Я розумію занепокоєння людей, але якщо ми не будемо спілкуватися, навіть сперечатися, то не знайдемо істини. У ТОДА зберемо всі зауваження і пропозиції, а голова обласної адміністрації доведе думку людей та профспілок до вищого керівництва. Маю надію, що у частині найбільшого занепокоєння будуть прийняті відповідні зміни.
Олег Караванський, голова організації роботодавців Тернопільської області: – Переконаний, що більшість свідомих роботодавців на Тернопільщині не підтримують нового закону, який спрямований проти людей, котрі хочуть чесно та добросовісно працювати. Це питання ми повинні піднімати перед народними депутатами, яких ми обрали і яким довірили захищати наші права. Спільно маємо засудити цей закон, який сьогодні працює проти робітника, натомість наполягати на захисті соціальних гарантій, прав і законів, які має виконувати держава і роботодавець. |
За рік борги по зарплаті анулюються
Оплата праці – річ вразлива й індивідуальна, але вона завжди була захищена, особливо для робітників, які працюють у шкідливих та важких умовах праці. Нині й ці категорії ущемляють.
– За теперішнім законодавством люди, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, в залежності від результатів атестації робочих місць отримують доплату від 4-х до 24-х відсотків. Ті ж шахтарі, металурги отримують максимальну доплату, тепер же їм пропонують її зменшити до 4-х відсотків. Можна спрогнозувати, що така ситуація викличе хвилю невдоволення у великих промислових регіонах і там відчуватимуть брак робітничих рук, – прогнозує голова тернопільських профспілок.
Часто на засіданнях державних мужів піднімається питання заборгованості з виплати заробітної плати. Борг по зарплаті строку давності не має, але й це може змінитися.
– Людина може вимагати зафіксований борг по зарплаті, поки вона жива. За новим законом строк давності обмежують одним роком. Скажімо, у нас є підприємства, особливо банкрути («Текстерно», санаторій «Збруч» тощо), які боргують своїм колишнім працівникам значні суми. І коли буде прийнято цей закон – борги через рік просто зникають, – каже пан Присяжний.
Кількість видів відпусток удвічі зменшують
Мінімальна тривалість щорічної оплачуваної відпустки залишиться незмінною – 24 календарні дні. Проте вимога про безперервний 14-денний період скасовується.
– Розробники закону ставлять собі в заслугу, що мінімальна тривалість відпустки збереглася на попередньому рівні. У цьому плані може бути багато суб’єктивізму. В нас роботодавець прийняв на роботу племінника – ось тобі висока зарплата і тривала відпустка, а оформив простого хлопця, то можна припустити, що в нього буде все по мінімуму. Це, звичайно, моя суб’єктивна точка зору, але я у своїх словах спираюся на досвід і добре обізнаний із ситуацією на ринку праці. Також би відзначив, що в новому законопроєкті вдвічі зменшується кількість видів відпусток. Якщо діючий закон про відпустки визначав додаткові відпустки за інтенсивність роботи, роботу в шкідливих умовах праці, соціальні відпустки для матерів із дітьми, інвалідів тощо, то нині їх ріжуть під корінь. Більше того, закон про відпустки хочуть скасувати, – заявив керівник профспілки Тернопільщини.
Звільнення по СМС
Епітет “рабський” новий законопроєкт про працю отримав, напевне, через те, що він передбачає, що роботодавець може звільнити працівника “день у день”, надіславши йому навіть СМС-повідомлення.
– Раніше, коли у роботодавця виникала потреба звільнити працівника, в нього були певні інструменти: реорганізація підприємства, фактичне скорочення чисельності, порушення працівником трудової чи виробничої дисципліни тощо. За новим законом про працю, коли у роботодавця виникне бажання звільнити працівника (в тому числі й без будь-яких підстав), він зможе реалізувати його негайно, заплативши… компенсацію. Якщо працівник пропрацював понад 10 років, строк попередження про звільнення має становити не менше 90 днів, якщо понад 5 років – не менше 60 днів, понад пів року – не менше 30 днів, менше 6 місяців – не менше 15 днів. Якщо строк попередження був меншим, за кожен день різниці працівник має отримати компенсацію вдвічі більшу, ніж середній заробіток. Причому працівник не має права вибору і жоден суд його не поновить на роботі, – наголошує Андрій Присяжний.
Як відзначають експерти, відносини роботодавець-працівник не є повністю “дзеркальними”. Наприклад, працівника можуть звільнити, якщо він двічі упродовж року порушив трудовий договір. А от скільки разів може порушити договір роботодавець, перш ніж працівник розірве цей договір, не згадується.
Підсумовуючи, Андрій Присяжний зауважив, що в новому законі про працю від початку трудової діяльності і завершуючи звільненням усе йде на догоду роботодавцям і в ньому немає жодної норми, яка би покращила становище найманого працівника.
Віталій Попович
Джерело: Тижневик "Номер один"
3415