Українські виробники отримають можливість постачати більше своїх товарів до країн Євросоюзу. В Україні почала роботу експертна місія, яка перевірить готовність до підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів. Або, як її ще називають, «промисловий безвіз».
Українські товари з європейським маркуванням
Сутність «промислового безвізу» в тому, що виробники не повинні будуть проходити додаткову сертифікацію своєї продукції. Наприклад, сьогодні, щоби вийти на європейський ринок із верстатом вартістю 10 тис. євро, на його сертифікацію потрібно витратити втричі більшу суму.
Після приєднання України до угоди ACAA (Agreement on Conformity Assessment and Acceptance of Industrial Products) достатньо буде українського сертифікату. Водночас вітчизняні експортери зможуть маркувати продукцію знаком СЕ та вільно продавати її. Таким чином знімається один з бар’єрів доступу наших товарів на зовнішні ринки.
За словами заступниці голови парламентської фракції «Слуга Народу» Євгенії Кравчук, наближення «промислового безвізу» — справжній прорив року, який дозволить вітчизняним підприємцям суттєво економити й підвищить їхню конкурентоспроможність.
«Промисловий безвіз» дуже спростить доступ українського бізнесу на ринки ЄС, зробить процес виходу на експорт швидшим і дешевшим, збільшить конкурентоспроможність наших виробників. І нехай вас не заплутує слово «промисловий». Ідеться не лише про промислові, а й про всі нехарчові товари. І не про підприємства-гіганти, а переважно про малий та середній бізнес», — пояснила вона.
За останні роки Євросоюз вийшов на перші позиції серед торгових партнерів України. За даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, на ЄС припадає понад 36% усього експорту. Навіть у складних економічних умовах, викликаних пандемією коронавірусу, в першому півріччі 2020 року експорт товарів і послуг до країн Євросоюзу перевищив 10 млрд. доларів. Це втричі більше, ніж експорт до другого найбільшого торгового партнера України — Китаю.
|
ТОП-10 імпортерів української продукції Європейський Союз – 36,6% Китай – 11% Російська Федерація – 9,4% Туреччина – 4,45 США – 4% Єгипет – 3,6% Індія – 3,3% Білорусь – 2,5% Об’єднані Арабські Емірати – 1,5% Ізраїль – 1,4% За даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, перше півріччя 2020 р. |
Уже сьогодні Євросоюз купує українські електродвигуни, генератори, трансформатори, акумулятори, кабельну продукцію і навіть трамваї. Втім у структурі експорту перше місце стабільно посідає продукція сільського господарства й харчової промисловості — понад 34%. А наприклад, машинобудування складає тільки 15,6%. «Промисловий безвіз» повинен змінити таке співвідношення. За даними Кабінету Міністрів, ACAA може охопити до п’ятої частини українського експорту до ЄС, і передусім це стосуватиметься продукції машинобудування.
«Промисловий безвіз» означає, що ЄС визнає українську промисловість такою ж розвиненою, як і європейську. Це також є стимулом до залучення капітальних інвестицій і розміщення виробництва на території України», — переконана заступниця голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку, народний депутат від фракції «Слуга Народу» Роксолана Підласа.
|
Структура експорту товарів з України до ЄС Продукція АПК і харчової промисловості – 34,1% Продукція металургійного комплексу – 19% Продукція машинобудування – 15,6% Мінеральні продукти – 10,9% Деревина та паперова маса – 6,2% Різні промислові товари – 5,4% Продукція легкої промисловості – 4,8% Продукція хімічної промисловості – 4,1% За даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, перше півріччя 2020 р. |
Перспектива укладання «промислового безвізу» передбачена Угодою про асоціацію з ЄС. Спершу АСАА може охопити один або кілька напрямків. Поступово угоду розширять на всі передбачені в ній 27 секторів. Вона сприятиме й розширенню торгівлі з іншими, неєвропейськими країнами, адже підвищить імідж української продукції на глобальних ринках.
Україна вже провела чималу підготовчу роботу. Це гармонізація законодавства, інфраструктури якості та ринкового нагляду з нормами ЄС. Крім того, Верховна Рада ухвалила важливі закони: про остаточну необов’язковість стандартів (колишній законопроєкт №1068) і про ринковий нагляд (колишній законопроєкт №2172). Обидва документи — результат «турборежиму» «Слуги Народу» наприкінці 2019 року.
Однак дорога до європейського ринку ще довга. За словами міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігоря Петрашка, відповідність стандартам якості Євросоюзу залежить від оновлення та модернізації українських лабораторій, підвищення кваліфікації персоналу, надання якісних послуг виробникам і споживачам промислової продукції. Домашнє завдання повинні виконати й місцеві органи влади в Україні. Саме від них залежить бізнес-клімат у кожній області. А отже, й здатність місцевих виробників забезпечити гідну якість товарів.
«Введення «промислового безвізу» є надзвичайно важливим, адже підвищить конкурентоспроможність української продукції і відкриє експортерам нові ринки збуту. Адаптація технічних регламентів і впровадження європейських гармонізованих стандартів забезпечить високу якість і безпечність промислових товарів для покупців, а в перспективі — збільшення українського експорту товарів з високою доданою вартістю не тільки до Європейського Союзу, а й до інших країн», — підкреслила кандидатка в депутати Тернопільської обласної ради Ірина Крамар.
Вона додала, що Угода про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції (ACAA, або так званий «промисловий безвіз») спершу може охоплювати один або кілька секторів із перспективою розширення на всі передбачені 27 секторів. Відтак ACAA охопить до п’ятої частини українського експорту до ЄС, передусім продукцію машинобудування, що полегшить торгівлю й підвищить імідж української продукції на глобальних ринках.
Дружні стосунки України та ЄС
«Промисловий безвіз» — один із сигналів позитивної співпраці, які Європейський Союз подав нашій країні під час Саміту Україна — ЄС, що відбувся на початку жовтня. Це розвіяло міфи про нібито погіршення відносин між Києвом і Брюсселем. Крім домовленостей про роботу експертної місії в межах АСАА, на Саміті погодили ще кілька важливих взаємних кроків.
Так уже в 2021 році має набути чинності Угода про відкритий авіаційний простір, текст якої погодили ще 7 років тому. Однак робота над документом зупинилася через внутрішні технічні проблеми в самому Євросоюзі.
Брюссель погодився оновити Угоду про асоціацію, що було одним із головних завдань команди президента Зеленського в питаннях зовнішньої політики. Наступного року оцінюватимуть досягнення цілей Угоди. На думку Києва, відносини між Україною та ЄС уже значно ширші за прописані в документі, ухваленому 2014 року.
Євросоюз підтвердив роль України як транзитної держави, що підвищує гарантії нашої енергетичної безпеки та безпеки всього європейського континенту. Крім того, ЄС підтримуватиме реформи в Україні, зокрема й фінансово. А також надасть 190 млн. євро на боротьбу з коронакризою.
Незмінною залишається й підтримка Брюсселем територіальної цілісності України. Країни ЄС ніколи не визнають незаконну анексію Криму, зберігатимуть і поновлюватимуть санкції проти Росії. Водночас Євросоюз підтримує підхід України до переговорів у Нормандському форматі й Тристоронній контактній групі.
Також Саміт показав, що жодних підстав для скасування безвізу немає. Україна відповідає всім необхідним для вільних подорожей критеріям. Отже, розмови про запровадження жорсткіших умов в’їзду для українців — безпідставні.
«Ми маємо повне порозуміння, довіру — що дуже важливо — та надію, що вже незабаром ми відзначимо позитивні результати досягнутих сьогодні домовленостей», — сказав президент Володимир Зеленський, підсумовуючи Саміт Україна — ЄС.
Україна, ЄС та Брекзит
Одночасно з домовленостями про «промисловий безвіз» Україна відкрила для вітчизняних виробників і ринок Великої Британії, яка перебуває в процесі виходу з Євросоюзу. На початку жовтня Київ і Лондон підписали Угоду про політичне співробітництво, вільну торгівлю та стратегічне партнерство. За оцінками Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, це відкриє доступ до британського ринку для майже 98% українських товарів.
«Підписання цієї Угоди гарантує Україні преференційний доступ до ринку Британії, що є важливою складовою розвитку взаємовигідних відносин між країнами. Зокрема, квотування за деякими товарами збільшиться від 13% до 20%, що стимулюватиме український експорт. Крім того, умови доступу до ринку Британії та ЄС будуть швидко розширені, адже її перегляд відбудеться вже у 2022 році», — сказав заступник міністра економіки — торговий представник України Тарас Качка.
Торгові відносини активізуються після перехідного періоду, необхідного Великій Британії для виходу з ЄС. Починаючи з 2023 року, розшириться перелік товарів, на які розповсюджується лібералізація. Також Лондон зможе встановити додаткові нульові тарифні квоти до наданих у межах Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Цікаво, що одночасно у Великій Британії з’явиться посада спеціального посланника прем’єр-міністра з питань торгівлі з Україною.
Успіхи України на зовнішньополітичній арені, підписання стратегічних угод, важливих для розвитку економіки, підтверджують готовність команди президента Зеленського виконувати передвиборчі обіцянки. Позитивні наслідки цієї роботи відчує кожен українець, але для цього потрібно, щоби свою частину роботи виконали регіональні лідери. Адже часто реформи гальмуються саме на рівні місцевих органів влади. Свій внесок у продовження реформ в Україні зможе зробити кожен, хто прийде на виборчі дільниці 25 жовтня.
Олена Панченко і Олег Сиваш
Джерело: Тижневик "Номер один"
3812