Раніше було прийнято вважати, що гра в більярд притаманна лише чоловікам, однак динаміка розвитку різноманітних видів спорту вносить свої корективи і зараз за столом можна побачити й жінок. Тернопільщину в світі професійного спортивного більярду представляє Юлія Малахова. Ця тендітна, стримана і виважена 17-річна дівчина, незважаючи на свій юний вік, уже є кандидатом у майстри спорту та чемпіоном України з більярду. Її жіноча грація, пластичність прекрасно поєднуються з більярдним артистизмом, а гра – захоплююча, у вищій мірі динамічна і красива. Трохи більше про такий незвичний вид спорту молода більярдистка розповіла читачам нашої газети.
«Однокласники насміхалися, казали, ну подумаєш, паличкою кульку в лузу заганяти»
– Коли вперше взяли в руки кий і що до цього підштовхнуло?
– Це трапилося 4 роки тому завдяки моєму батькові. Він – великий любитель цього виду спорту і часто грає з друзями. Саме тато запропонував мені зіграти і став моїм першим тренером.
– Зрозуміло, що батько був зацікавлений у тому, аби Ви розвивалися як спортсмен. А як відреагувала мама?
– Спочатку вона була налаштована не дуже оптимістично, думала, що я закину це заняття через деякий час, але потім зрозуміла, що мені це дійсно приносить задоволення, і тепер всіляко підтримує мене.
– Як до Вашого хобі ставляться оточуючі?
– Ще до мого вступу в коледж однокласники, в основному хлопці, насміхалися. Казали, ну подумаєш, паличкою кульку в лузу заганяти. Хоча насправді мало хто розуміє, що це важко і більярд – справжнє мистецтво. Для того, щоби його опанувати, необхідне велике бажання і багато практики.
– Більярд змінює життя?
– Для когось це хобі, для інших – досить активне проведення часу, форма спілкування, комунікацій. Для багатьох найбільш важлива його спортивна складова. Для декого це пристрасть, друге «я», а хтось вибирає більярд як свою професію. Але так чи інакше він вчить багато чого, в тому числі й холоднокровно сприймати певні ситуації, що в нашому житті дуже важливо.
– Як проходять Ваші тренування?
– Тренує мене Ростислав Петрович Лящук. З ним ми зустрічаємося по можливості, але не менше одного разу на тиждень. Спочатку в нас протягом двох годин проходить розминка, під час неї виконую різноманітні вправи, і після цього ми граємо стільки, скільки вистачає часу та сил. Інколи тренування можуть затягнутись і на кілька годин. Також, окрім практичних занять, читаю спеціалізовану літературу та переглядаю навчальне відео.
– Вам вистачає часу на навчання?
– Звісно, я добре планую свій час і вмію розставляти пріоритети, тому встигаю і вчитися, і займатися спортом.
«Більярд – це шахи в русі, сильний супротивник прораховує свою гру на багато ходів уперед»
– Наскільки мені відомо, у більярді в основному є дві техніки – вичікувальна та атакуюча…
– Це такий умовний розподіл. Кожен гравець випрацьовує свою індивідуальну й притаманну тільки йому техніку, поєднуючи дві основні, але вносячи корективи. Це як шахи в русі, сильний супротивник прораховує свою гру на багато ходів уперед. Цим даний спорт і цікавий, ти ніколи не знаєш, чого очікувати, і ситуація на ігровому столі може змінитися в будь-який момент.
– Манера гри дівчат та хлопців відрізняється?
– Звісно. Але тут не можна говорити ствердно про всіх. Кожен гравець – індивідуальний. Не можна сказати, що дівчата грають так, а хлопці зовсім по-іншому.
Мені, наприклад, цікавіше грати з хлопцями.
– Чи є у Вас спаринг-партнери по тренуваннях? Чи потрібні вони взагалі?
– Спаринг – це дуже важливо, він дає можливість рости у спортивних досягненнях. Але якщо немає можливості з кимось спарингувати, завжди є можливість уявляти собі суперника. Та мені поталанило, як уже говорила, дівчата в Тернополі не займаються цим спортом, мабуть, я одна на все місто, тому в спарингах мої суперники – чоловіки.
– З батьком часто за одним столом граєте, хто в кого виграє?
– Трапляється і таке. Люблю так проводити з ним час. Раніше він часто в мене вигравав, тепер же ми помінялися ролями (посміхається, – авт.).
– Який вид більярду Ви практикуєте?
– Російський, пул та снукер. Російський більярд є найскладнішим з цього списку, він вимагає добре відточеної майстерності і чіткого логічного мислення. Столи для російського більярду виготовляються з деякими особливостями конструкції: лузи тут вузькі, борти мають середню пружність. Це тягне за собою неможливість розіграшу куль уздовж борту в кут. З’являється багато “мертвих зон”, звідки можна зіграти прицільну кулю прямим ударом у кут. Це спонукає до неквапливої і тонкої позиційної гри. Наявність великої кількості правил і штрафів також робить цю гру складною і одночасно захоплюючою. Пул є більш простішим, ніж гра в російський більярд, так як столи тут мають ширші лузи. Внаслідок цього “мертвих зон” практично не існує. Та попри це, деякі різновиди американського пулу досить складні і комбінаторні.
– Чи буває нечесна гра між суперниками?
– Насправді таке трапляється, однак не так, як в інших видах спорту. Справа в тому, що в більярді всі ігри проходять під відеозапис, тому, так би мовити, на самому столі погрішностей немає. Цей спорт вимагає абсолютної концентрації. Досвідчені гравці вміють застосовувати її дозовано, безпосередньо в момент підходу до столу. Менш досвідчені перебувають у постійному емоційному напруженні. Відповідно це вимотує і ускладнює кінцівку відповідальної зустрічі. Гравцям можна зашкодити в будь-який ігровий момент, вивести їх зі стану внутрішньої душевної рівноваги або відволікаючи в момент виконання ударів. Шкідливими факторами є галаслива поведінка уболівальників, некоректна поведінка суперника, невиправдане затягування часу на підготовку удару, технічні несправності зі світлом, столом або києм. Якось у мене був випадок, коли суперниця мене відволікала голосними звуками, постукуваннями, покашлюванням. У принципі така поведінка заборонена і за таке можуть навіть дискваліфікувати.
– Коли Ви берете в руки кий і починаєте гру, які відчуття в це момент?
– Я розслабляюся і просто граю.
– Дуже часто у спортсменів є певні ритуали перед початком змагань, Ви таке практикуєте?
– У мене таких ритуалів немає. Головне, щоби поряд був батько. Мені дуже важлива його підтримка та присутність, навіть якщо я його не бачу, але знаю, що він є в залі. Це додає мені сил і стимулу.
«Суддя з Росії непомітно для мене й інших глядачів додавав суперниці балів»
– Наскільки мені відомо, Ви здобули звання кандидата в майстри спорту?
– Так, тепер ще потрібно стати майстром (посміхається, – авт.). Для цього необхідно брати участь у дорослих змаганнях. Наполегливо готуюся до цього.
– А яку найбільш вольову перемогу Ви можете згадати? Коли все було проти Вас і довелося докласти максимум зусиль для перемоги.
– Якщо суперник потрапив на чемпіонат, то це означає, що у нього є відповідний рівень. Знаєте, це ж спорт, тут завжди необхідно прикладати максимум зусиль. Можна вважати, що я вдало виступила на чемпіонаті України, це дало мені можливість виступити на чемпіонаті світу в Молдові.
– Можете пригадати найбільш прикру поразку?
– В 1/8 фіналу чемпіонату світу мене відверто засудили в матчі з росіянкою. Суддя, до речі, теж із Росії, непомітно для мене й інших глядачів додавав суперниці балів. Хоча в першій партії вигравала за очками в два рази, дії судді призвели до того, що вже росіянка вийшла вперед. Коли я зауважила це, підійшла шукати справедливості до головного судді чемпіонату, але і той нічого не зміг зробити. Ця ситуація вивела мене психологічно із рівноваги, вже не думала про гру, тобто провалила другу партію і загалом матч. Однак зуміла потрапити до десятки кращих на світовому чемпіонаті.
– На даному етапі чого би Ви хотіли досягти?
– Прикладу максимум зусиль, щоби стати чемпіоном світу, а далі – час покаже.
– Яких рис характеру Ви набули завдяки улюбленому виду спорту?
– Передусім поваги. Потрібно поважати суперника, а також бути чесним і справедливим як до себе, так і до суперника.
– Якби не більярд, то який вид спорту би обрали?
– Ніколи не задавала собі такого запитання. Але можу сказати із впевненістю, що тільки більярд, не можу уявити себе в якомусь іншому виді спорту. Зараз це велика частина мого життя.
– Від себе і всіх наших читачів бажаємо Юлії Малаховій отримувати приголомшливо позитивні результати і щиро сподіваємось, що вона виведе більярд на новий рівень не лише у Тернополі, а й у всій Україні.
Вікторія Ушакова
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: більярд, газета "Номер один", новини Тернополя, спорт, Юлія Малахова
3812