На сьогоднішній день набуло популярності шукати причину хвороби не лише у поганому самопочутті або супутніх захворюваннях, а й у… своїй голові, точніше – у думках. Усім добре відома фраза «усі хвороби від нервів», проте не лише від них. Донедавна поняття психосоматика навіть не мало права на існування, а вже сьогодні до неї звертаються навіть деякі медики, які не хотіли б афішувати своїх прізвищ, адже це не доказова медицина, а лише медичний напрямок.
«Якщо людина зіткнулася зі стресом – негативна емоція застряє в її тілі»
У мережі інтернет ви натрапите на твердження, що біль, якого не «вихлюпнула» або ж не прожила наша душа, осідає в нашому тілі і згодом може потривожити нас, тим самим нагадати про себе. Саме у психології давно вже існує обґрунтування такого твердження і пояснюється вого так: психосоматика – це напрямок у психології та медицині, який займається вивченням впливу психологічних факторів на виникнення і подальшу динаміку соматичних захворювань.
Для людини, яка не цікавиться або ж відкидає дану теорію, важко зрозуміти, як ожиріння може бути пов’язане не із вживанням шкідливої їжі, а з образою на батьків. А проблеми чоловічої статевої системи можуть сигналізувати про сильну непропрацьовану образу. Дивно звучить, правда ж? Однак, як кажуть психологи, інколи людина переживає настільки сильні емоції, що сама достеменно не може зрозуміти, що це за емоція, відповідно неспроможна розпізнати її. Сильні емоційні напруження, такі як страждання, конфлікти, страх, агресія, лють тощо, викликають у нашому тілі фізичне навантаження, внаслідок цього з’являються захворювання, про які раніше людина могла й не знати.
На одному із психологічних інтернет-порталів зустрічається публікація, в якій вказано, що психосоматична медицина з’явилася завдяки конверсійній концепції Зігмунда Фрейда, де конверсія – це зміщення психічного конфлікту і спроба вирішити його через різні симптоми. Незважаючи на те, що психосоматика затребувана в медицині і представляє науковий інтерес, поки немає єдиної теорії, що називає причини виникнення психосоматичних захворювань. Цікаво й те, що згідно з однією із теорій, якщо людина зіткнулася зі стресом, тобто не змогла адаптуватися до змін протягом 40 годин, негативна емоція застряє в її тілі. Через 40 годин починається захисна реакція тіла – затиснення зв’язок, м’язів, відчуття важкості. Потім проблема посилюється і виникає збій, наприклад, у гормональній системі або якийсь інший, у залежності від індивідуальних особливостей.
«Проблеми з горлом були спровоковані постійним… мовчанням»
Зробивши невеличке опитування серед молодих жителів Тернопільщини, про психосоматичні розлади чула більшість, так само й зіткнулися з даним питанням. Можливо, не всі надають цьому великого значення, адже психосоматика відносно недавно з’явилася у нашому світі. Молоді люди стверджують, що не до кінця довіряють такому «феномену», але з фактом, що не всі хвороби можна вилікувати за допомогою ліків, погоджуються.
– Проблеми почалися близько семи років тому, коли я переїхала в інше місто. Спочатку на постійну ангіну не звертала уваги. Антибіотики, постійно слідкуєш, щоби десь не переохолодитися, не змерзнути. Проблеми з горлом стали для мене хронічними, це було жахливо. Змінивши свій раціон харчування, натрапила на цікаву публікацію про психосоматичні розлади, і чесно кажучи, мені вона дуже знадобилася. Почала досліджувати дану тему і навіть знайшла психолога, яка мені допомогла розібратися з цим питанням. Було складно усвідомити, що робота над своїми внутрішніми проблемами позбавить мене від постійного надокучливого лікування, але спробувала. Близько двох років я працювала над своїм психо -емоційним станом. Намагалася прийняти події, які були вкрай неприємними для мене, психолог віднайшов мої дитячі проблеми і травми, які також потрібно було відпустити, пробачити. Висновки для себе зробила: мої проблеми з горлом були спровоковані постійним… мовчанням, скажімо так, замовчуванням своєї думки. З дитинства мене вчили, що дівчинка має бути тиха і скромна, не зважати на образи, не відповідати на них, не огризатися, не намагатися висловити, довести свою думку тощо. Я не можу сказати, що мене виховали погано, але більшості не пояснюють, чому має бути так, а не інакше. У моєму випадку постійне мовчання відобразилося на моєму тілі. На одній із консультацій мені згадалася шкільна ситуація, коли мене викликали до директора і повідомили, що через крадіжку викликають поліцію і батьків, а я лише опинилася на місці події випадково. Пригадую свої емоції, коли батьки на мене кричали і били по руках, а я не могла нічого пояснити. Я плакала і тихенько казала: це не я, я не робила цього. Але хто ж із дорослих, авторитетних людей слухав би сопливу дівчинку, яку начебто впіймали на «гарячому». Ще в дитинстві мені заклали думку про те, що дорослий завжди правий, коли він говорить – ти мовчиш і слухаєш. А що робити з емоціями, які вириваються назовні через це слухання, не пояснили, – поділилася історією зі свого життя тернополянка Анна Смаковус.
«Онкологію можна порівняти із самознищенням, коли організм працює проти себе»
Енергетик Оксана Жук розповідає, що коли психосоматику розглядати з іншої сторони, то наше фізично тіло не єдине, яке є в людини, і якщо вже воно відчуває дискомфорт, то можна говорити про енергетичний дисбаланс. Зі слів жінки стає зрозуміло, що інколи цілий букет хвороб сигналізує людині, що потрібно звернути увагу на свій духовний розвиток або ж як мінімум на психіку, а саме, чи все добре зі мною на психологічному рівні?
– Давайте розберемося з найчастішими психосоматичними розладами, про що вони можуть свідчити. Часті головні болі говорять, звісно ж, про перевантаження енергетичне, психічне, фізичне. Також це може бути свідченням того, що людина мислить у неправильному руслі, потрібно зупинитися і переналаштуватися. Мігрені говорять про пробоїни в енергетиці. Кардіологічні сердечні хвороби – це проблеми з емоціями. Якщо дитину недолюбили в дитинстві або вона відчувала тиск з боку батьків, ровесників, замикалася в собі, проживала всі емоції всередині, в дорослому віці вони можуть показати себе у вигляді захворювань серця. Часто ми чуємо: серце розривається – це непрожиті емоції, образи. Онкологію можна порівняти із самознищенням, коли організм працює проти себе. Велику роль відіграє, де саме є ракова клітина. Якщо це кров, то існує думка в голові: я не хочу жити, бо саме в крові є життя, сила, енергія. Якщо онкологія жіночих органів, то це про неприйняття жіночності, проблеми зі статевим життям. Рак легень – це хвороба горя та суму. Цироз печінки – свідчення сильного гніву. Проблеми з ногами, варикоз, плоскостопість можуть повідомити нам про проблеми з родом, тобто в роду є ситуації, пов’язані з негативом. Також проблеми з ногами мають насторожити, можливо, ви йдете у неправильному напрямку. Якщо брати в загальному інвалідність, то це про неприйняття свого життя, про те, що я так не хочу жити, а отже, я не буду функціонувати. Також інвалідність можна розглядати і вторинно. Тобто я не хочу брати на себе відповідальність, я хочу більше уваги, піклування і послуху. Загалом кожну хворобу можна розбирати на маленькі часточки і все ж таки знайти ту першу причину, від чого вона з’явилася. Звідси й випливає, що коли можна знайти причину цього, то й можна позбутися хвороби, – розповідає Оксана Жук.
Коментар
Марина Орап, доктор психологічних наук, професор кафедри психології Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка:
– Думка – матеріальна! Ця фраза не нова і досить банальна. Про це знали ще у стародавній Греції. І зараз люди поділяються на два табори – ті, які в це “вірять”, і ті, які в це “не вірять”. Психологи і медики (на даному етапі) мають стосовно цього чітку наукову позицію. Багато (а психологи кажуть, що всі) хвороб мають психологічне підгрунтя. Виділилась в окрему галузь пізнання наука психосоматика, яка, власне, і вивчає психологічні передумови виникнення хвороб, вплив психологічного ставлення до себе, хвороби і лікування, на перебіг і успіх процесу лікування й багато супутніх питань. У цій науці виокремлено так звану «золоту сімку» – перелік хвороб, у яких психосоматичний фактор є переважаючим. Бронхіальна астма, гіпертонія, язва дванадцятипалого кишківника, язвений коліт, тиреотоксикоз, ревматоїдний артрит і нейродерміт викликаються саме психологічними факторами. Якими? Незадоволенням власним життям, неможливістю жити так, як хочеться, нереалізацією бажань і можливостей, постійним роздратуванням, страхом, злістю, ненавистю, обуренням, заздрістю, ревністю і так далі.
Згадайте, як часто ви говорите: вони мені всі печінки виїли, сидить мені на шиї або то можна померти, як смішно. А ось такі ніби невинні фразеологічні звороти – це вимовлені думки. А кожна думка, хочемо ми чи не хочемо, викликає емоцію (яку ми часто в плині життя не помічаємо). А кожна емоція обов’язково відображається в нашому тілі (цього ми зазвичай теж не усвідомлюємо). І що виходить? Часте повторення певних мовленнєвих зворотів призводить до повторюваних емоцій, які викликають ті ж реакції тіла (скорочення м’язів, десь запекло, десь затремтіло). І таким чином ми самі своїми промовленими або непромовленими думками спричинюємо зміни в організмі. І виникає дисфункція, яку медики називають хворобою. Тому думка психологів тут однозначна: позитивне й адекватне мислення – запорука соматичного і психічного здоров’я!
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: здоров’я, Марина Орап, Оксана Жук, онкологія, психіка, стрес
3811