Дотримання правил дорожнього руху громадянами України турбує мене вже давно. Навіть з огляду на те, що я перманентно перебуваю то у статусі водія, то пішохода і розумію проблеми одних та інших. За 2019 рік по всій країні було зафіксовано 160675 ДТП, з них із летальними наслідками 3454.
Звісно, у ДТП завжди є потерпіла сторона, але не завжди вона несе відповідальність за свої, часом смертельні помилки. Україна тільки розпочинає свою боротьбу з тотальним і безконтрольним свавіллям на дорогах. І хочеться вірити, що така ініціатива буде продуктивною, однак марно сподіватися, що великі штрафи змусять наших учасників дорожнього руху змінити звички, які формувалися в людей не одне десятиліття.
Нещодавно мені довелося побувати в Німеччині. Маючи без перебільшення хороші дороги, просто гріх не розслабитись під гуркіт мотора і не пролетіти на швидкості понад 100 кілометрів на годину по рівнесенькому асфальтному покриттю. Зрештою і в Україні так грішать, і подекуди на дорогах, де здавалось би це неможливо. Так от, у Німеччині дуже багато знаків, які обмежують швидкість, причому в населених пунктах до 30 км на годину. Підкріплюють такі обмеження ще й встановленням фотокамер і спеціальних світлових панелей, які фіксують швидкість автівки і миготять червоним, якщо водій перевищує швидкість, або зеленим – якщо поводиться за кермом чемно. Однак і цього інколи виявляється замало. Одного дня, прогулюючись містечком, я зауважила, що прямо на дорогах ростуть дерева, причому висаджені вони у шаховому порядку. Я по наївності своїй подумала, що це зроблено з великої любові до дерев. Та як же ж я помилялася! Насправді влада, знаючи, що люди переважно законослухняні лише на словах, таким чином досягла зниження швидкості на дорогах. І така ініціатива дійсно працює. Взагалі у німців із правилами все дуже строго. Найстрашніший сон німця – «ідіотентест». Цим тестом тут лякають ще в автошколі, аби у кожного на рівні підсвідомості відклалася думка, що простіше і дешевше не порушувати правил ПДР, ніж порушувати. Адже проходження цього тесту може за часом тривати і рік. Звісно, від нього можна відмовитись, однак тоді вже посвідчення водія не повернеш. Найцікавіше, що цей тест потрібно проходити не лише у випадку, коли ти сів за кермо напідпитку, а навіть тоді, коли назбирав певну кількість штрафних балів, і для того, щоб обнулити їх, потрібно підтвердити свою адекватність за кермом. Вартість такого тесту – від 300 євро, ще додати сюди послуги психолога, який тебе готує, медогляд і загалом набігає сума понад 1000 євро. Та й, зрештою, доводити суспільству, що ти не ідіот, – вже образливо і впливає на репутацію. Запитання у тесті – специфічні, схитрити не вийде, і навіть одна помилка – причина нездачі. До речі, «ідіотентест» розповсюджується на всіх учасників дорожнього руху і пішоходів також.
Власне із пішоходами як таких проблем немає. Вони добре знають, що, ступивши ногою на пішохідний перехід, автівка зупиниться. Вони поводяться дуже впевнено, адже в цьому випадку у них пріоритет, і самим водіям це не створює жодного дискомфорту. Однак варто зазначити, що там пішоходи в більшості своїй переходять дорогу лише у визначеному для цього місці, що, звісно, знижує ризик ДТП.
Мабуть, ще варто додати кілька слів і про те, що пішоходи там розуміють, як це їхати в темну пору доби. Майже у кожного з них є світловідбиваючий елемент на одязі, і не важливо, кросівки це, шапка чи куртка, а у дітей – обов’язково. Це не є вимогою на законодавчому рівні, просто самі німці вважають, що так безпечніше.
Взагалі німецька толерантність на дорогах між учасниками дорожнього руху вражає. Тарас Шевченко писав: «І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь». Я щиро переконана, що нам не обов’язково бути Європою, бо Європа різна, але завжди можна підходити з позиції здорового глузду і запозичати щось дійсно добре, що піде на користь усьому суспільству. Тож будьте обережними і на дорогах, і за кермом, і пішака, будьте толерантними учасниками дорожнього руху і бережіть своє здоров’я та життя, воно у вас одне.
Вікторія Ушакова
Джерело: Тижневик "Номер один"
3808