Абсолютно бездарна політика керівництва України в енергетичній галузі упродовж 30 років призвела до чергової кризи, результатів якої ніхто не може спрогнозувати. Доморощені популісти знову «загазували» проблему, забувши про об’єктивні зміни розвитку економіки, енергетики та екології.
«За законами збереження енергії ми отримаємо у найближчий час ріст цін на продукцію всіх виробників»
Після аварії на Фукусімській АЕС, що в Японії, раціональні німці повторили українську фатальну помилку і відмовилися від атомної енергетики, яку нещодавно на кліматичному форумі в Глазго (Шотландія) майже прирівняли до «зеленої». І тепер Німеччина сидить на газовій «голці», забувши, що Україна після Чорнобиля призупинила будівництво нових енергоблоків, одночасно закривши три діючих. У результаті наша держава стала світовим лідером із марнотратства. Замість енергоаудиту і термомодернізації так звана політична еліта зайнялася вишуканими корупційними схемами в енергетиці. Результат – наша економіка в 5 разів затратніша за німецьку і в 3,8 разу за польську. Мільярди доларів розкрадено на субсидіях і дотаціях. Ззовні ми виглядаємо, як нація бомжів. Ще недавно затрати на армію і субсидії були адекватними, а на інфраструктуру – в 5 разів менші.
Останніми роками ситуацію почали виправляти, але втрачені десятиліття призвели до економічної стагнації і масової економічної еміграції. І як громадянам України підказує інтуїція, пора щось робити з енергетикою, щоб у майбутньому черговий раз не наступити на енергетичні граблі.
Ми у черговий раз із запитанням: що робити? – звернулися до спеціаліста в енергетичній галузі, доктора технічних наук, професора, директора Центру енергоефективних технологій ТНПУ імені В. Гнатюка Валерія Федорейка.
– Усе залежить від суспільного запиту. Якщо громадянське суспільство налаштоване на обслуговування так званих «диванних» політиків, тоді це шлях у нікуди. Знову «гола» армія, бездоріжжя, деградація науки, освіти, медицини. Податки підуть на субсидії, дотації, регулювання цін тощо. Якщо українці почнуть себе поважати й орієнтуватися на середній клас, який створює робочі місця і платить податки, тоді є шанс. Але це ринок, і в тому числі енергоносіїв. За них треба платити. Зараз уряд із політичних мотивів переклав енерготягар із населення на виробничу сферу. І що далі? За законами збереження енергії ми отримаємо у найближчий час ріст цін на продукцію всіх виробників. Я думаю, що після дешевої електроенергії і природного газу наступить «похмілля» і доведеться щось робити. У жовтні Верховна Рада ухвалила закон про енергоефективність, в якому прописано давно очікувані кроки щодо раціонального використання енергії. Треба тільки, щоб закони працювали, а не були піар-матеріалом, – розповідає Валерій Степанович.
«Тернопіль є центром біоресурсної диверсифікації джерел енергії в Україні»
Отже, що робити? Українці не перші на планеті дають це запитання. Адже багато пострадянських країн радикально підійшли до вирішення енергетичних проблем, які є навіть у самодостатніх країнах.
– По-перше, треба нарешті навчитися економити. Провести тотальний енергоаудит увсього наявного житлового і комунального фонду, тепломереж, генеруючих підприємств. Адже там дуже багато невирішених проблем. Наступний крок – термомодернізація, яка в Україні кульгає на дві ноги. Населення і комунальні споживачі повинні нарешті усвідомити, що енергоощадність – це ознака цивілізованої культури поведінки. Адже значна частина громадян нашої держави ментально не сприймає економії енергії, харчів, води. Навіть насміхаються над європейцями, яких життя навчило бути самодостатніми, а не сидіти на шиї в держави. По-друге, і це, на моє тверде переконання, є основною задачею всього суспільства – диверсифікація джерел енергії. Крім токсичного для України природного газу, є інші альтернативні джерела. Це біо-, сонячна, вітрова та низькопотенційна енергії. У країнах Євросоюзу цей сегмент складає 20-40% у системах первинної генерації. Ми не дотягуємо до 2%. І якщо сонячну й вітрову енергії у нас почали стимулювати нелогічно високими тарифами, то про біоенергію практично забули. Але в більшості регіонів вона складає близько 70% відновлювального балансу. В Україні були спроби перевести частину спиртозаводів для виготовлення біоетанолових сумішей, які широко використовуються в європейських країнах для обігріву житла. В енергоємних технологіях (сушка зерна, теплиці, виробництво цегли тощо) необхідно використовувати біовідходи, яких українські чорноземи щорічно продукують в енергетичному співвідношенні 10-15 млрд. м3 природного газу. Це дозволить створити додаткові робочі місця і значно зменшити навантаження на довкілля. Адже це сегмент «зеленої» енергетики, який на фоні росту цін на токсичні вуглеводні дозволить перенаправити природний газ із виробничої сфери в побут і створить передумови зменшення ціни на нього, – зазначив директор Центру енергоефективних технологій.
Варто нагадати й те, що Тернопіль є центром біоресурсної диверсифікації джерел енергії в Україні.
– Розроблені нашими науковцями і спеціалістами технології генерації теплової енергії на базі генераторів-утилізаторів дозволяють зменшити її ціну в 10-15 разів. На сьогоднішній час це один з основних шляхів зменшення енергетичної залежності України. Наша команда горда тим, що розробки є унікальними, повністю автоматизованими і пройшли повний цикл виробничих випробувань упродовж 5-ти років. Термін окупності складає від 1-го до 2-х місяців! Надіємося на широке впровадження наших розробок по всій Україні, що дасть можливість значною мірою покращити ситуацію на енергетичному ринку нашої держави. Є ще інші енергоощадні ідеї, з якими наша команда готова поділитися на сторінках видання «Номер один», але це вже тема іншої розмови, – підсумував Валерій Федорейко.
Джерело: Тижневик "Номер один"
3811