Здавалося б, сезон відпусток уже давно позаду і туристів на Тернопільщину не заманити. Проте древнього і таємничого Кременця це навряд чи стосується. Кожного дня, надто у вихідні, у місті чимало туристичних автобусів. З центру міста можна переконатися, що Замкова гора і далі манить до себе зачарованих відвідувачів. Але цей найулюбленіший серед гостей міста об’єкт – далеко не все, чим може здивувати Кременець…
Дев’ять місяців непростої роботи, понад 10 тисяч євро, місцева громадська організація та десятки волонтерів знадобилися для того, аби реалізувати проект «Перлини минулого – намисто майбутнього» та створити у Кременці новий екскурсійний маршрут. «Історичними стежками древнього Кременця» – це не лише назва еколого-культурного маршруту, а подорож унікальними пам’ятками історії та культури на фоні мальовничих ландшафтів Кременецьких гір.
– Аби зберегти рідкісні історико-культурні пам’ятки, унікальні гідрологічні об’єкти, ми наважились взяти участь у конкурсі, де представили свій проект на розгляд комісії, – розповіла куратор проекту, голова громадської організації «Еколіга Кременець», начальник відділу екологічної освіти Національного парку «Кременецькі гори» Оксана Тимошенко.
– Нам довелося пройти чималий шлях. Французька організація Alda реалізовує програму CHOICE на територіях чотирьох країн: України, Білорусі, Молдови та Вірменії, які в силу тих чи інших обставин сьогодні неспроможні забезпечити відновлення культурної спадщини власними силами.
Нашому проекту, очевидно, вдалося отримати гранд за рахунок вдалого поєднання історичних та природних пам’яток міста, – ділиться Оксана Тимошенко.
Можна лише здогадуватись, як кільком кременецьким ентузіастам вдалося підкорити серця і розум прискіпливого європейського журі. Та результати говорять самі за себе. З усієї України надійшло понад 150 заявок, з яких обрали лише 10 кращих, на думку комісії, проектів, серед них і кременецький.
Разом з тим, Оксана Тимошенко зізнається, що на оголошення про конкурс випадково натрапила у Фейсбуці, а проект фактично написали троє людей. Окрім самого куратора – перший заступник міського голови Кременця Микола Матвіюк та спеціаліст із зв’язків з громадськістю Олеся Підгурська. Заради справедливості варто сказати, і це підтверджують усі ідейники та ініціатори відродження забутих пам’яток міста, що згодом, на стадії реалізації, підключилося багато небайдужих кременчан. Починаючи від міського голови Олексія Ковальчука, працівників міської ради, студентів гуманітарно-педагогічної академії ім. Т. Шевченка до пересічних небайдужих містян, які хочуть зробити Кременець кращим і привабливішим для туристів. У цьому переліку волонтерів не можна перебільшити заслуг Національного парку «Кременецькі гори», з котрим «Еколіга» уклала партнерську угоду. Окрім прибирання окремих ділянок на чолі з директором Миколою Штогрином, установа долучилася й матеріально.
– Усе, на що нам не вистачило фінансування (адже кошти гранду надходять частинами, а деяку роботу неможливо відкладати), компенсують «Кременецькі гори», – розповіла Оксана Тимошенко. – Окрім цього, назустріч проекту пішли депутати міської ради, котрі дали дозвіл на десятивідсоткове (30 тис. грн.) дофінансування із міського бюджету. Підтримали «Еколігу Кременця» й місцеві підприємці і навіть прості кременчани.
Та скільки б не розповідати про вдалий проект, краще, як мовиться, один раз побачити його результат. А це чотири об’єкти нового маршруту.
Козацьке кладовище
Кременецьке Козацьке кладовище називають найстарішим в Україні, яке збереглося до сьогодні з захороненнями козаків. Колись тут стояла церква Св. Параскеви П’ятницi, біля котрої були захоронення православних християн. А це місце в народі стало з часом називатися «П’ятницьке». Згодом дерев’яну церкву перенесли в інше місце, навпроти Богоявленського монастиря, де тепер знаходиться Хрестовоздвиженська церква.
Інша назва кладовища – «козацьке», пов’язана з подіями 1648 року, штурмом Кременецького замку. Цікаво, що поодинокі поховання городових козаків відбувалися на П’ятницькому кладовищі ще, очевидно, з XVI століття, так як у люстрації за 1563 рік згадуються у місті козаки, як наприклад Василь Козак. Гіпотетично на кладовищі поховано до 500 козаків.
Якщо ще рік тому Козацьке кладовище мало нагадувало частину туристичного маршруту, то сьогодні це цілком облаштована затишна місцина із прибраною територією та зручними лавочками.
Єврейське кладовище
Історія єврейської громади Кременця сягає першої половини XV ст. Вона почала селитися у місті якраз тоді, коли Кременцю було надано Магдебурзьке право на самоврядування.
«Бейт альмін» – єврейське «дім вічності». Так називається у євреїв цвинтар, на якому поховано вірних у відповідності з єврейською традицією. Земля на цвинтарі вважається святою. Згідно з єврейськими канонами, громада не починала будувати житлових помешкань, поки їй не виділили місця для поховань. Тож сміливо можна припустити, що вік некрополя сягає майже шести століть.
Єврейський цвинтар розташований на горі, поруч з козацькими могилами.
Він займає площу понад 2,5 га, де поховано близько 12 тис. представників єврейської громади Кременця. У порівнянні з іншими схожими пам’ятками, які розкидані по всій території Західної України, Кременецьке кладовище збереглося досить добре.
Донедавна при вході на кладовище було величезне сміттєзвалище з купою битого скла та побутових відходів. І хоча облаштування кладовища ще не завершено, все ж сьогодні воно більше нагадує екскурсійний об’єкт, аніж занедбаний некрополь.
Джерело «Корито»
Пам’ятка природи «Джерело «Корито»» – не просто частина маршруту, а невелике гідрологічне диво, яке кременчани використовують щонайменше шістсот років. Адже тоді, коли у найспекотніші літні місяці в околиці висохли всі водойми та колодязі, із джерела й далі текла чиста вода. Розташоване воно на висоті 70 метрів у порівнянні з центром міста.
Окрема історія з якістю питної води. Згідно з протоколом вимірювання показників складу та властивостей підземних вод, котре провели у липні цього року, питна вода у «Джерелі «Корито»» (Синоманський водоносний горизонт) насичена кальцієм, магнієм та гідрокарбонатами. Тобто за своїми якостями сміливо може змагатися з відомими брендами мінеральних вод. Місцеві мешканці, очевидно, зрозумівши це, частіше запасаються водою із джерела і використовують для приготування їжі.
Каменоломні
Підземне місто (старі каменоломні ХV-XIX ст.), що знаходиться на горі Сичівка, мабуть, найзагадковіша частина екскурсійного маршруту «Історичними стежками древнього Кременця». Про каменоломні й донині мало що відомо. За деякими історичними джерелами, видобуте там каміння використовували ще при зведенні фортеці на Замковій горі. Окрім цього, усі надгробки на єврейському кладовищі зроблені з каменю із Кременецьких каменоломень. Як зазначила Оксана Тимошенко, після прибирання цієї історично-природної пам’ятки, підземне місто отримало нове життя. У ньому виявлено понад 60 видів грибів, які вже відправили на генетичне дослідження до Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Адже може з’ясуватися, що деякі з них уперше будуть знайдені на території України. Окрім цього, зараз фахівці зі столичного університету працюють над створенням схеми ходів каменоломень.
Природно, що багато запитань виникає стосовно безпечності екскурсій до такого цікавого, але екстремального місця. У серпні 2016 року обласним управлінням ДСНСУ в Тернопільській області проводилось дослідження щодо безпечності об’єкта, і в результаті визнали його безпечним для відвідувачів.
Просто шокує той факт, що наведення ладу і прибирання у каменоломнях ледве не коштувало здоров’я тим, хто перший узявся за цю справу. Серед десятків мішків сміття, які довелося винести з глибин історично-природної пам’ятки, було чимало використаних шприців та різних засобів для куріння – явно не звичайного тютюну… Зараз ця темна сторінка історії в минулому, але думка про те, що під час наступної екскурсії варто запросити з собою полісмена, чомусь і досі не полишає…
З кожним днем туристичний Кременець все більше вражає гостей новим виглядом. Достатньо короткої прогулянки, аби переконатися, що Козацьке кладовище, єврейський некрополь, «Джерело «Корито»» та підземне місто, більш відоме як Кременецькі катакомби не впізнати.
Надзвичайно швидкими темпами все впорядковують. Прибирають і очищають багаторічні завали сміття. Місця, які ваблять до себе туристів, просто перероджуються на очах.
Як розповів перший заступник міського голови Кременця Микола Матвіюк, таким перевтіленням місто справді завдячує проекту «Перлини минулого – намисто майбутнього» та, безперечно, ентузіастам, які взялися за його реалізацію. Історик та краєзнавець за фахом, він скромно мовчить про свою роль у цих заходах. Проте переконує, що як Кременецький міський голова, так і загалом міська рада надалі сприятимуть втіленню схожих задумів, які покликані вивести на новий рівень туризм у місті.
P.S.: Із достовірних джерел також вдалося довідатись про ймовірне захоронення у Кременці єврейського цадика (праведника) Мордехая. Цей факт також підтверджують і громадяни Ізраїлю, котрі, як стало відомо, досить детально вивчають цю тему. Але це вже зовсім інша сенсаційна історія, яка в майбутньому, в разі свого розвитку, може стати потужним поштовхом у розвитку туризму Кременця.
Олена Ілинич
Джерело: Тижневик "Номер один"
3812