На початку січня набув чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Документ спрямований на адаптацію вітчизняного законодавства до європейських стандартів та передбачає комплексний підхід до боротьби з домашнім насильством. Окрім інтеграційних до ЄС процесів, у нашій державі до його прийняття спричинила гостра суспільна проблема. За останні п’ять років, згідно з даними правоохоронних органів, в Україні втричі зросла кількість лише офіційно зафіксованих випадків домашнього насильства. Закон запроваджує нові запобіжні та захисні інструменти для постраждалих від цього виду правопорушень.
Вчинення домашнього насильства вже є обтяжуючою обставиною
Прийняття та набуття чинності Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» справді є одним із проявів зближення вітчизняної законодавчої бази з європейською, стверджує тернопільський юрист Анатолій Мовчан. Однак, за словами відомого правника, завдяки цій новації нарешті чітко визначено правопорушення, за які можна покарати винних у домашньому насильстві.
-Відтепер вчинення такого правопорушення вже є обтяжуючою обставиною при призначенні судом винуватцеві за його скоєння відповідного покарання. Перелік пом’якшуючих обставин для звинуваченого у домашньому насильстві залишився довільним. І будь-яку з них суд може взяти до уваги. Однак саме обтяжуючі обставини щодо таких правопорушень уже чітко визначені законом. І саме останній чинник свідчить про визнання державою домашнього насильства як суспільної небезпеки.
За словами пана Мовчана, у зв’язку з набуттям чинності цього закону, з’явилося таке поняття, як обмежувальні заходи: «Тим, хто, згідно з рішенням суду, підпадає під їхню дію, можуть заборонити наближатися до інших осіб, знаходитися разом з ними у певному місці тощо».
Відтепер і в даному законі, і у вітчизняному Кримінальному кодексі чітко прописано суть такого правопорушення, як домашнє насильство. У законі зазначається, що це навмисне систематичне фізичне, психологічне або економічне насильство щодо члена родини або колишнього чоловіка (дружини) чи когось іншого, з ким винний перебував у близьких стосунках. Наслідки такого звернення – фізичні, психологічні страждання, розлади здоров’я, втрата працездатності, емоційна залежність, погіршення якості життя потерпілого.
Цим законом, як запевняє юрист, також підсилилася відповідальність за скоєння злочинів проти статевої недоторканості: «У зв’язку із визначення на законодавчому рівні поняття «домашнє насильство», суттєво помінялася кваліфікація злочинів проти статевої недоторканості. Якщо досі вона була майже формальною, то тепер її підняли до рівня тих, що застосовують у країнах Європейського союзу».
Терміновий заборонний припис стосовно кривдника
Цей запобіжний захід виноситься у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалого та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров’я постраждалого та недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Терміновий заборонний припис виноситься підрозділами органів Національної поліції України за власною ініціативою за результатами оцінки ризиків або за заявою постраждалого на строк до 10 діб. Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його в суді.
На підставі термінового заборонного припису можуть бути застосовані такі заходи: зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалого; заборона на вхід та перебування в місці проживання постраждалого; заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалим.
Якщо постраждалий та кривдник спільно проживають в одному житловому приміщенні, терміновим заборонним приписом можуть бути обмежені права кривдника на проживання в цьому приміщенні незалежно від їхніх майнових прав на це житло. Якщо ж кривдник відмовляється добровільно залишити місце проживання постраждалого, він може бути виселений примусово.
Обмежувальний припис стосовно кривдника
Цей захід відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»спрямований на забезпечення безпеки постраждалого шляхом тимчасового обмеження прав чи покладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство.
Звернутися до суду з заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника в порядку окремого провадження може: постраждалий або його представник; у випадку скоєння домашнього насильства стосовно дитини – батьки або інші законні представники дитини, родичі (бабця, дідусь, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим, а також орган опіки та піклування; у випадку скоєння домашнього насильства стосовно недієздатної особи – опікун або орган опіки та піклування. Обмежувальний припис видається на термін від одного до шести місяців та може бути продовжений судом ще на шість місяців.
На підставі обмежувального припису може бути застосований один або декілька заходів, зокрема: заборона перебувати в місці спільного проживання з постраждалим; усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалого; обмеження спілкування з постраждалою дитиною; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання, навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалим; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалого, якщо він за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати його та в будь-який спосіб спілкуватися з ним; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалим або контактувати з ним через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.
Крім цього, постраждалий наділений правом вимагати від кривдника компенсацію його витрат на лікування, отримання консультацій або на оренду житла, яке він винаймає (винаймав) з метою запобігання вчиненню стосовно нього домашнього насильства, а також періодичних витрат на його утримання, утримання дітей чи інших членів сім’ї, які перебувають на утриманні кривдника.
Як і де в Тернополі потерпілим від домашнього насильства можна отримати безоплатну правову допомогу?
Безоплатну юридичну допомогу в нашому краї надають благодійні громадські організації та фахівці Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Як розповідає співзасновниця ГО «Гроно ініціатив» і її проекту «Клуб Жіночої Самооборони (Тернопіль)» Оксана Кузьменко, очолювана нею громадська організація сприяє розширенню прав і можливостей українських жінок у різних сферах суспільного життя і підтримки у становленні гендерно-чуйної культури громадян.
– Наша спільнота активних громадян і громадянок вважає, що жіноча самооборона – це один зі шляхів подолання гендерної нерівності, дискримінації, а також фізичного, психологічного і сексуального насильства. Наша місія – навчити дівчат і жінок методам і прийомам самооборони для підвищення рівня особистої безпеки, здійснення протидії фізичному насильству, розширення можливостей жінок у захисті своїх прав і збереженні фізичного та емоційного здоров’я. Жіноча самооборона – це не лише засіб миттєвого захисту від фізичного насильства, а й позитивний спосіб мислення і стиль життя, який сприяє подоланню гендерної дискримінації і розширює можливості дівчат і жінок у їхньому протистоянні з фізичними, сексуальними і психологічними злочинами», – сказала пані Оксана..
Дієву та ефективну безоплатну юридичну допомогу постраждалі від домашнього та всіх інших видів насильств можуть отримати в Регіональному центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Тернопільській області, а також у трьох його місцевих підрозділах – Кременецькому, Тернопільському і Чортківському.
Центр надає безоплатну правову допомогу всім без винятку, незалежно від статі та віку, потерпілим від домашнього насильства. У цьому він тісно співпрацює з органами державної влади, місцевого самоврядування, спеціалізованими службами та правоохоронними органами
–Дія закону спрямована на подолання гендерної нерівності – від насильства страждають як жінки, так і чоловіки. У ньому з’явилися нові терміни, зокрема кривдник, яким може бути й дитина, котра вчинила домашнє насильство у будь-якій формі. Серед новацій – створення у подальшому Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства. У боротьбі проти домашньої тиранії посилюється роль органів державної і місцевої влади, служби у справах дітей та, звісно ж, підрозділів Нацполіції. Введено новий розділ у Кримінальному кодексі України, який стосується обмежувальних заходів для кривдника; збільшилась міра та види покарання, а сам факт насилля може відтепер фіксуватися незалежно від спільного проживання, чи являється пара подружжям та безвідносно до того, ким доводиться жертві особа-кривдник,. – розповіла комунікатор Регіонального центру Софія Пасічник.
Під час виконання функцій з надання безоплатної вторинної правової допомоги Регіональний центр взаємодіє із судами, органами прокуратури та іншими правоохоронними органами, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб’єктами надання безоплатної правової допомоги, органами адвокатського самоврядування, громадськими об’єднаннями. Саме його працівники стануть на захист кожного потерпілого від домашнього насильства, хто до них звернеться за допомогою.
–У зв’язку з прийняттям цього закону, особи, які постраждали від цього або за ознакою статі насильства, тепер мають право на безоплатне представництво їхніх інтересів у судах, державних органах, органах місцевого самоврядування. Потерпілих від насильства захищатимуть працівники місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, – каже фахівець Регіонального центру Володимир Карий.
Як наголосила Софія Пасічник,в Україні діє єдиний номер з надання безоплатної правової допомоги – 0-800-213-103.
Зателефонувавши за цим номером, кожен зможе уточнити актуальну інформацію щодо осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, змін в законодавчій базі стосовно її надання, актуальні адреси та контакти центрів у всіх регіонах України. Ця телефонна лінія працює цілодобово. Дзвінки у межах України – безкоштовні.
Олесь Миколайчук
ДОВІДКА
За різними даними правоохоронців, представників правосуддя, правозахисників та фахівців Інституту демографії і соціальних досліджень, упродовж 2017 року в Україні від домашнього насильства загинуло від 278 до 600 жінок. Окрім цього, в суспільстві, яке вже давно задекларувало принципи гендерної рівності, чомусь взагалі ніхто не підраховує кількості постраждалих як жертв домашнього насильства чоловіків. За словами представників правозахисних організацій, загиблих серед них теж чимало, але конкретної цифри наразі ніхто не оприлюднював. Так чи інакше, але наслідки домашнього насильства в нашій державі торік забрали значно більше людей, аніж військовий конфлікт. Для порівняння: на російсько-українській війні за цей же період загинув 191 військовослужбовець.
Джерело: Тижневик "Номер один"
3418