Попри це, обіцянки зробити чиновницький апарат більш ефективним та менш громіздким не давали очікуваних результатів.

Востаннє про реформу державної служби, яка передбачала скорочення тисяч чиновників завдяки диджиталізації, аутсорсу та укрупненню міністерств, говорили рік тому на конференції з відбудови України у швейцарському Лугано. Однак презентовані західним партнерам плани залишилися на папері.

Ситуацію у свої руки вирішило взяти Міністерство фінансів. Реформу державної служби там записали в прикінцеві положення до законопроєкту про держбюджет на 2024 рік. Схоже, в Мінфіні серйозно налаштовані на втілення свого задуму.

Що передбачає реформа

На державну службу найчастіше звертають увагу тоді, коли вона приносить незручності. Оформлення документів, черги на митниці чи до ЦНАПів, перевірки податкової і тисячі інших речей, які забирають чимало часу та зусиль.

Ба більше, чиновники часто стають “героями” гучних корупційних розслідувань та історій з побутовою корупцією. Одна з причин – низькі зарплати: на найнижчих посадах у місцевих органах влади оклади менші за мінімальну зарплату.

Крім того, роботу на державу супроводжують численні незручності: від необхідності щорічно декларувати доходи та статки до підвищеної уваги правоохоронців до кожного рішення чи кроку. 

Усе це робить державну службу вкрай непривабливим варіантом для розвитку кар’єри. Державі складно конкурувати з приватними компаніями за працівників.

Законопроєктом пропонується створити 28 сімей посад – умовних напрямків роботи (від ІТ та бухгалтерії до юридичних працівників та HR-спеціалістів). У межах кожної з них передбачаються грейди посад, на які буде розбиватися кожен напрямок роботи.

Така класифікація спростить структуру держорганів. Привабливість держави як роботодавця зросте, адже вона пропонуватиме зрозумілі умови праці, які будуть однакові для аналогічних позицій в одній сім’ї посад у різних органах влади. Проводити класифікацію будуть самі державні органи, однак результати цієї роботи остаточно затверджуватиме профільний орган – НАДС.

Ключове нововведення реформи стосується зарплат. Наразі оклад у структурі виплат на держслужбі може становити близько 30%. Решта 70% – надбавки та премії. Робота рядових працівників у такій системі стає непередбачуваною, адже більша частина їх зарплат залежить від часто непрозорих рішень керівництва.

Ба більше, джерелом для нарахування премій часто слугують вакантні посади. Виплати на них заносяться до бюджету, але самих працівників не знаходять. За даними Мінфіну, у січні 21-25% посад на держслужбі були вакантними.

У деяких відомствах вільних посад понад половину: у Держінспекції архітектури та містобудування – 58,8%, Адміністрації судноплавства (АМПУ) – 62,2%, Національній службі здоров’я – 69,1%, Національній соціальній сервісній службі – 76,7%. В Агентстві з управління держборгом на початку року не було жодного працівника.

У межах реформи розмір преміальної складової обмежать 30%, а оклад становитиме 70%. Також планують обмежити розміри деяких інших надбавок, зокрема за вислугу років. Кошти, які приходитимуть у державний орган для вакантних посад, не можна буде витрачати на виплати премій.

“Нова модель вирішить питання усталеної практики щодо утримання вакансій для економії фонду оплати праці. Керівники не зможуть розподіляти залишок коштів на безконтрольні виплати. Зберігати вакантні посади не буде сенсу, адже заощаджені в такий спосіб кошти держорган повертатиме до бюджету”, – пояснила голова НАДС Наталя Алюшина.

Головна ж ідея проєкту – прирівняти зарплати чиновників до зарплат на таких же посадах у приватному секторі. Визначати рівень ринковості раз на рік буде НАДС.

Перехоплена ініціатива

Згаданий законопроєкт уряд вніс до Верховної Ради наприкінці 2022 року. У липні 2023 року депутати ухвалили його в першому читанні. Однак, схоже, він не стане основою реформи державної служби, яка, ймовірно, почнеться у 2024 році.

Реформа системи оплати праці ґрунтуватиметься на законі “Про бюджет на 2024 рік”, у прикінцевих положеннях якого Мінфін передбачив відповідні зміни. “До нас дуже несподівано прийшов уряд і сказав: спробуймо запровадити цю реформу з наступного року”, – розповів ЕП перший віцеспікер Олександр Корнієнко.

Реформа держслужби, прописана в кошторисі-2024, майже не відрізняється від ідей із законопроєкту №8222. Принципова відмінність у тому, що варіант Мінфіну діятиме стільки, скільки діятиме бюджет, тобто рік. Імовірно, за цей час Верховна Рада допрацює та ухвалить основний для реформи держслужби законопроєкт.

За словами Корнієнка, ініціатива уряду поспіхом провести реформу держслужби разом з кошторисом на 2024 рік – складне завдання. Для його реалізації залишається мало часу. “Класифікацію посад у держорганах потрібно провести до 1 січня. Підзаконних актів для цього немає, бо не ухвалений бюджет, який це це запроваджує, а бюджет ухвалять лише ближче до грудня”, – пояснив він.

У НАДС підтвердили, що робота щодо класифікації посад ще не починалася, адже уряд не схвалив відповідної постанови. Коли це станеться, органи влади матимуть лічені тижні на те, аби розібратися з власними структурами, дати кожній з близько 200 тис посад відповідний код і погодити все це з НАДС.

Для тих, хто не встигне провести класифікацію, у законі про держбюджет передбачене покарання: таким органам обмежать стимулюючі виплати на рівні 50% від окладу. При цьому розмір останнього залишиться на рівні 2023 року. Як відомо, наразі оклад становить близько 30% від зарплати службовця.

Не дивно, що ця норма непокоїть багатьох чиновників і вони вже проводять неофіційні класифікації, не чекаючи погодження відповідних підзаконних актів.

Ціна питання

Наразі ні у Верховній Раді, ні в уряді, ні у НАДС не знають, як зміняться зарплати чиновників після запровадження реформи. Імовірно, їм підвищать оклади, однак навряд чи до рівня зарплат у приватному секторі. Крім того, за підсумками класифікації частину посад можуть скоротити, передусім – вакантні посади.

“Імовірно, реформу закладено в розрахунки на оплату праці за відомствами. Про це йшлося в листі Мінфіну до головних розпорядників коштів улітку, коли ті готували бюджетні запити. Але побачити, як зміняться зарплати, ми не можемо, у нас є лише загальна цифра на оплату праці за бюджетними програмами”, – кажуть у Центрі аналізу публічних фінансів та публічного управління КШЕ.

Законопроєкт про держбюджет на 2024 рік передбачає зростання розміру фондів оплати праці у відомствах, не пов’язаних з обороною (без Міноборони, МВС, СБУ, прикордонників), сумарно на 21,3 млрд грн. Однак відчують це не всі.

З 90 проаналізованих ЕП відомств видатки на оплату праці зростуть у 78. У двох відомствах ці видатки закладені на рівні 2023 року, у 10 їх пропонують зменшити.

Найбільший приріст зарплат – майже вчетверо – Мінфін передбачив для Державної авіаційної служби. Збільшення зарплат на 164% до 37 млн грн уряд закладає для Агентства з управління державним боргом.

Бюро економічної безпеки також серед лідерів за зростанням фонду оплати праці у 2024 році. Однак найімовірніше, що таке збільшення видатків пов’язане не стільки з анонсованою реформою, скільки з тим, що БЕБ досі намагається набрати працівників у свій центральний апарат та регіональні підрозділи.

 

Видатки на зарплати у десятьох відомствах у проєкті бюджету на 2024 рік скоротяться сумарно на 151,72 млн грн. Цікаво, що чотири з цих десяти відомств – це апарат Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури або органи з вертикалі цього відомства.

Найбільше уряд недофінансує Державне агентство з відновлення та розвитку інфраструктури. На зарплати йому виділять на 43% або 50,46 млн грн менше, ніж у 2023 році. Ще близько 50,5 млн грн або 16% від плану на 2023 рік заберуть із зарплат Міністерства розвитку громад та інфраструктури, а 20,9 млн грн або 15,8% – у Державної інспекції архітектури та містобудування.

Чому саме зараз

Офіційно необхідність ухвалити реформу оплати праці чиновників разом з бюджетом в уряді пояснюють євроінтеграційними зобов’язаннями України.

“Реформа оплати праці як складова реформи держуправління – важливий елемент переговорного процесу про вступ до ЄС. Запроваджується система грейдів, що забезпечить справедливість, прозорість та конкурентоспроможність зарплати на держслужбі”, – ідеться в поясненнях Мінфіну до проєкту бюджету.

Проте, імовірно, це не єдина причина. На рішення закласти реформу до бюджету могли вплинути і внутрішньополітичні обставини. Як і на перелік відомств, чиї видатки на оплату праці у 2024 році скоротяться найбільше.

Ще навесні деякі урядовці скаржилися ЕП на різке зменшення рівня зарплат у їхніх відомствах. У деяких міністерствах це призвело до масових звільнень спеціалістів, а деяких держслужбовців відправляли в неоплачувані відпустки.

На початку 2023 року міністерство Кубракова користувалося беззаперечною довірою та підтримкою Офісу президента, тому Мінфін не міг ані урізати йому зарплати, ані відмовити у виділенні додаткового фінансування. Однак на початку осені Кубраков втратив протекцію і цим скористалися його колеги в уряді.

Такі рішення мають економічний сенс та військову доцільність: економіку готують до існування в умовах тривалої війни. Дивно, що в таких жорстких умовах уряд знайшов ресурс для збільшення фондів оплати праці більшості органів влади, зекономивши на зарплатах у вертикалі, що займається відбудовою.

Ярослав Вінокуров