Утім, навряд чи Артур знався на мистецтві. Просто досвідченому злодію сподобався романтичний пейзаж: старовинною вулицею баскі коні везуть карету. Як у казці про Попелюшку з далекого дитинства. Вже у Тернопільському міськрайонному суді неодноразово судимий крадій дізнався, що картина хоч і називається «Старий Париж», та намальована сучасним художником. Усі кримінальні події розгорталися минулоріч, наприкінці весни та на початку літа.
Щоправда, трохи містики у цій історії таки є. Бо ж треба було так статися, що полотно побачив чоловік, який колись подарував його на той момент коханій жінці. Отже, картину було виставлено на продаж в одній із крамниць на центральному ринку Тернополя. Від здивування він зупинився й детальніше оглянув твір. Будь-які сумніви остаточно розвіялись, коли побачив чайний сервіз та ще деякий посуд.
Прикро вражений, чоловік зателефонував доньці й поцікавився, чи її матір не продає квартиру. Розповів, що побачив картину та деякі речі, виставлені на продаж. У відповідь дізнався, що жінку обікрали. Відтак наступного дня правоохоронці вилучили у продавця крадене. Водночас поліцейські встановили особу злодія, хоч він і завчасно втік.
Проте «залягти на дно» досвідченому рецидивісту не вдалося, оскільки пару тижнів потому, вже в середині липня 2019-го, він знову «прославився»: глухої нічної пори Артур попросив у перехожого мобільний телефон. Мовляв, хотів зателефонувати дівчині, але його апарат розрядився. Чоловік недовірливо оглянув незнайомця, але той заспокоїв: «Я біля вас стоятиму, ви все одно вигулюєте собаку».
Той ще раз уважно оглянув прохача: худорляве обличчя, невелика борідка, дивиться спокійно – та простягнув свій «Самсунг». І більше його не побачив, адже коли злодій набрав номер і почав емоційно зізнаватися в коханні співрозмовниці (хоча, може, просто удавав розмову), перехожий відвернувся. А телефонний шахрай просто накивав п’ятами! Наступного дня Артур практично за безцінь продав мобільний на ринку.
Однак рецидивіст знову «проколовся». Оскільки подія сталася у центрі Тернополя, камери відеоспостереження чітко зафіксували весь злочинний сюжет. Водночас підтвердили, що рецидивіст змінив житло, та не свої звички. Хоча знайти людину в багатотисячному місті вкрай важко!
Певно, фортуна не любить злодіїв, бо через півтора тижня Артур знову опинився в епіцентрі злочину і нарешті був затриманий. Сталося це так.
25 липня минулого року карета «швидкої» привезла до обласної лікарні побитого й п’яного чолов’ягу. У присутності поліцейських потерпілий розповів, що його побили невідомі. І хоча травми були легкі, бідака помер на руках у лікарів!
Згодом судово-медична експертиза встановила, що летальний кінець стався через хвору підшлункову на тлі алкогольної інтоксикації, та аж ніяк не через побиття. Тобто небораці взагалі не можна було пити, тим часом, за даними тієї ж судової експертизи, потерпілий перебував у стані сильного алкогольного сп’яніння.
Так от, перевіряючи заяву потерпілого, поліцейські одразу прийшли у приватний будинок, поблизу якого і знайшли потерпілого. А тут пиячила весела компанія на чолі з Артуром, який і побив потерпілого.
Рецидивіст та його товариші по пляшці розповіли, що саме потерпілий і розпочав бійку. Артур зробив йому зауваження та наказав іти додому. У відповідь чолов’яга дістав із кишені ніж. Зек влучним ударом вибив холодну зброю з рук і декілька разів ударив по голові (саме ці синці й зафіксували у лікарні).
Тоді побитий схопив ніж зі столу і приставив до горла Артура, при цьому несильно порізав його. Захищаючись, рецидивіст знову вибив ніж і виставив галабурдника за поріг, а потім відкоркував нову пляшку.
За даним епізодом правоохоронці інкримінували рецидивісту ще й злочин за ч.1 ст. 125 (умисне легке тілесне ушкодження), однак суд виправдав його.
Стосовно крадіжки з помешкання, неодноразово судимий зізнався, що коли оглядав кімнату в двокімнатній квартирі, побачив, як власниця сховала ключ від другої кімнати у чайнику на кухні. От і вирішив якось подивитися, чи можна там чимось збагатитися.
Досвідченим оком оцінивши картини та посуд, зрозумів, що це можна продати. І почав одне за одним здавати витвори живопису одному бізнесмену на ринку. Туди ж заніс антикваріат, кришталеві вазочки, вилки-ложки та сервіз із золотою облямівкою і навіть велосипед.
Дізнавшись про викрадену картину, брат потерпілої прийшов до квартири і довго дзвонив, та Артур не поспішав впускати співвласника до свого ж житла. Коли ж нарешті квартирант з’явився на порозі, чоловік зайшов до помешкання й ахнув: двері до іншої (зачиненої) кімнати були повністю розчахнуті, а всередині не залишилося й половини дорогих антикварних речей!
Більше того, злодійкуватий винаймач заборгував за два місяці оренди. Відтак брат потерпілої почав його сварити та, гримнувши дверима, пішов. Зрозумівши, що на нього чекає розплата, злодійкуватий квартирант вночі просто втік, при цьому не забув прихопити ще й укладений договір на оренду помешкання.
Тим часом потерпіла оцінила завдану шкоду в 23 тис. грн. На щастя, рецидивіст не встиг усього продати. Однак і повертати коштів він не поспішає.
Вироком Тернопільського міськрайонного суду Артура засуджено до трьох із половиною років позбавлення волі та зобов’язано компенсувати державі понад 5 тис. грн. процесуальних витрат за проведені судові експертизи.
Олена Густенко
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: газета "Номер один", кримінальні новини, новини Тернополя
3811