Дитячий садок: приватний чи державний?

Дитячий садочок… Інколи батьки просто марять чекаючи трирічного віку дитини, щоби віддати її в садочок і бодай трішки відпочити. А інші, не чекаючи й двох років, віддають дітей у ясельну групу. А є й ті, котрі не віддають свою дитину в садочок, бо не довіряють дошкільній системі. Вони самі займаються вихованням та розвитком свого чада. Однак це не означає, що вони його люблять більше за інших. А куди ви поведете свою дитину – в приватний чи державний дитячий садок? Про плюси і мінуси обох закладів дізнавалися наші журналісти.

Комунальні дитсадки славляться смачною манною кашею та солодким обіднім сном

Обрати дитячий садок – справа не з легких, адже помічників у виборі – просто безліч: інтернет, телебачення, рекламні вивіски, інформація в управлінні освіти, а ще всезнаючі матусі та батьки з бабусями, котрі водили нас у державний садок. І ми виросли нормальними дітьми, яким нічого не бракує. Однак у час, коли потрібну інформацію знайти не так вже й важко, прочитати відгуки про той чи інший навчальний заклад, батьки знаходяться в інтенсивному пошуку зразкового дошкільного закладу.

Державні дитячі садки або, правильніше буде сказати, комунальні, зважаючи, що їх фінансування нині покладено повністю на органи місцевого самоврядування, славляться смачною манною кашею, солодким обіднім сном та дитячим альбомом із папкою ручних виробів на пам’ять про закінчення садка. Плюси державного садка ще й у тому, що його реально вибрати поближче до дому або ж роботи батьків. А ще для багатьох родин важлива бюджетна щомісячна оплата. Інколи, щоби вступити до садка, треба заплатити благодійний внесок (хоча є й такі, де цього не вимагають). Ще нашим батькам відомо, що садочок виховує в дитини самостійність, привчає її до свідомого життя. У групі, де навчається ваша дитина, будуть діти різного соціального статусу, це дає можливість зіткнутися дитині з реаліями життя.

Хочеться нам цього чи ні, але державний садок має і свої мінуси. У групі 28-33 дитини. Беручи до уваги двоє вихователів та няню, встигнути за всіма діяннями дітей не реально. Внаслідок великої кількості дітей у групі ризик захворюваності зростає, хоча є й ті батьки, котрі вважають це зміцненням імунітету. Але ні для кого не секрет, що є матусі, котрі вважають дитину абсолютно здоровою з легким нежитем або температурою 37,1 град. і з легкістю ведуть її до садка, не беручи до уваги безпеку інших малят. Не секрет і те, що деякі державні садки перебувають у плачевному стані. Не варто дивуватися відсутності ремонту, старим меблям, іграшкам та ігровим майданчикам.

Приватні дитсадки – це свіжий ремонт, нові іграшки та власний лікар

Що стосується приватного дитячого закладу, то у Тернополі їх є досить. Кожна матуся обирає для своєї дитини найкраще, і часом вибір падає саме на приватний садочок. Плюси цього закладу в тому, що є індивідуальний підхід до кожної дитини. Ви не знайдете приватного садочка, де група перевищує 15 діток при наявності трьох викладачів. У більшості таких закладів викладачем може бути лише професіонал із вищою освітою та людина, котра пройшла спеціальні курси із техніки, за якою займається садок. Наявність гуртків з англійської мови, танців та багато іншого входить у щомісячну вартість. Щодня вас будуть інформувати, що робить ваше чадо, аж до фото та відео з занять. Свіжий ремонт, нові іграшки, меблі, ігрові майданчики ви також зможете побачити. Що стосується харчування, то воно якісне і переважно 5-разове. У раціоні можуть бути фрукти та овочі, які є найбільш корисними (авокадо, нешліфований рис, маж). Також деякі заклади можуть похвалитися наявністю лікаря, котрий мало не щодня перевірятиме здоров’я вашого малюка, і при наявності початкової стадії ГРВІ не дозволить відвідувати садок у ближчий час.

Мінуси цього закладу в тому, що місячна оплата сягає не менше трьох тисяч гривень і доходить навіть до п’яти. У нашому місті не кожен район має приватний садок, тому якщо ви живете, скажімо, на БАМі, а садок у центрі міста, варто правильно розподіляти час. За даними психологів, дитяче спілкування в маленькому колі та ще й із дітьми заможних родин може не дуже адекватно вплинути на подальше майбутнє дитини.

«Керівникам садків варто приділяти увагу кваліфікації педагогів, які повинні відповідати сучасним стандартам освіти»

Ми розшукали батьків, діти котрих відвідують державні та приватні садочки, і ось що почули.

– Ми відвідуємо 25-й садок Тернополя. Всім задоволена. В нашій групі дві виховательки і няня, які добре піклуються про діток. Моя донька завжди чиста і заплетена. Вихователі на зв’язку, за допомогою Viber надсилають фото та відео з їхніх занять або просто як дітки граються. Також у них є різні гуртки, куди можна записати своїх діток: англійська, танці, флорбол. Дітки завжди чимось зайняті, чи то з вихователями граються і навчаються, чи то в них музика, малювання, фізкультура або гуртки чи прогулянки на майданчику. Вихователі організовують для діток чудові ранки, видно, як вони стараються, щоби діткам сподобалось. На рахунок харчування, то мене теж усе влаштовує, зранку можна подивитися меню на день, влітку у спеку на майданчик завжди виносили діткам попити. Моя донька любить свій садочок і своїх вихователів. Я повністю довіряю їм свою дитину і зовсім не переживаю за неї, – розповіла тернополянка, матуся двох діток Любов Свірчевська.

Юлія Швед – бізнес-леді, власниця студії краси «Make art», обрала для своєї донечки Каї приватний садок, будучи ще вагітною.

– Не розглядаючи переваг державних і приватних садків, я опиралася лише на відгуки знайомих і друзів, діти яких відвідували даний садочок. Наразі радію, що не помилилася з вибором. Задоволена абсолютно всім! Вихователі чудові, вони у нас добрі, чуйні, дбайливі, завжди усміхнені та сповнені енергії. Головне – їх обожнюють дітки! Це розумні, красиві, молоді, доглянуті жінки. Це важливо, адже вони теж є прикладом, модель поведінки та їхній зовнішній вигляд повинні бути взірцем для юних дослідників цього світу. Щодо державних садочків, вважаю, що не можна всіх рівняти під одну планку. Все дуже неоднозначно і залежить лише від педагогів та керівників дитячого садка. Особисто я відвідувала державний садочок, який залишив світлі й теплі спогади з мого дитинства. Досі з любов’ю згадую своїх вихователів, що на той момент стали чудовим взірцем жіночності. Спокійні, лагідні, ніжні і турботливі – саме такі вихователі можуть гідно замінити батьків на час навчального періоду малечі. На мою думку, керівникам більшості садків варто приділяти більшу увагу кваліфікації педагогів, які повинні відповідати сучасним стандартам освіти для дошкільнят. Створити комфортні умови перебування та навчання у дитсадку, а також не ігнорувати технічного прогресу – інтерактивні дошки, комп’ютери (все згідно з нормами, звичайно). Тоді заняття дошкільнят ітимуть в ногу з часом і значно цікавіше. Наш приватний садок мені дуже подобається, зауважу, що батьки дітей не всі отримують мільйони, як думає більшість. Та й керівництво садочка не розділяє за соціальним статусом батьків. За харчування окрема подяка, воно збалансоване, правильне, здорове. Це ще одна із причин, чому моя дитина його відвідує, – розповіла пані Юлія.

«Вихователі відмовилися змінити йому одяг і до вечора дитина була мокра»

Марія Богданівна з Тернопільського району після того, як її дитину проігнорували в дитячому садочку Тернополя, зі скандалом забрала її з державного дитячого закладу та пригрозила керівництву судом. За словами жінки, краще нехай дитина сидітиме вдома з батьками та дідусем з бабусею, аніж плакатиме цілий день до приходу мами. Син Давид у жінки не перший, старший також відвідував цей садочок, щоправда, вихователі були інші. Жінка з етичних міркувань просила не вказувати номера садочка, так як старається забути цей конфлікт та не напружувати ситуацію, оскільки його відвідують племінники.

– У три рочки під час сну син не встиг сходити до туалету, внаслідок цього діти з нього сміялися та тикали пальцем. А вихователі відмовилися змінити йому одяг, і до вечора дитина була мокра. Мені пояснили це тим, що ніхто не помітив, хоча обвислих штанців не помітити не реально. Його посадили у куток і дали вечерю, з ним ніхто не грався, а наступного ранку він попросив мене, щоб я більше ніколи його туди не вела, бо він «смердючка». Намагалася вирішити цю ситуацію, однак мені сказали, що в такому віці дитина в обов’язковому порядку повинна ходити на горщик. Було безліч суперечок та розмов, однак результату вони не дали. Тому це на совісті вихователів і тих батьків, які не навчили своїх дітей, що сміятися, а тим паче дразнити інших не можна, – з болем у серці зауважила Марія Богданівна.

Тернополянка пані Тетяна водить свою донечку до приватного садочка Тернополя, задоволена умовами, вихователями та керівництвом закладу, оскільки вони контролюють усе.

– Щомісячна оплата включає у себе абсолютно все: дитячу постільну білизну, рушнички, ремонт, нові розвиваючі іграшки, святкування дитячих днів народження, аніматорів. Лояльне ставлення вихователів «купити» не реально. Керівництво забороняє батькам дарувати подарунки. У групі 10 дітей, на кожного заводять досьє, котре дозволяє новому вихователю ознайомитись із вподобаннями дитини. Моя донечка алергічна, про це відомо працівникам садка, продуктів, котрі мають алерген, дитині не дають і навіть не показують. Якщо дитина полюбляє на сніданок сирники, їй приготують саме їх, тому обов’язкової каші там немає, – каже пані Тетяна.

Нічого не маю проти державних садків, додає мати 2-річної доньки, це моя позиція, мій вибір, мені подобається розвиток моєї дитини, її настрій, вона – «мамина» дівчинка, і як кожна мама, хвилююся за її здоров’я – як психічне, так і фізичне, водночас чітко знаю, що в даному закладі вона щаслива.

Обрати дитячий садок – справа не з легких, однак усім батькам доведеться з цим зіткнутися. Вивчіть садочок, розпитайте про нього знайомих, зважте всі «за» та «проти», перегляньте сімейний бюджет, порадьтеся з чоловіком та обов’язково поговоріть з дитиною, щоби садочок для неї не став місцем «відбування», а ви стосовно неї не вживали слова «здала». Слідкуйте за поведінкою дитини, якщо вона кричить, плаче і благає вас не відводити її туди – не робіть цього. Довіртеся своїм материнським інстинктам…

Соломія Вершигора

Джерело: Тижневик "Номер один"