Асоціація футболу Тернопільщини продовжує підбивати підсумки футбольного сезону 2023 року. На черзі – команда «Медобори» із Зеленого, яка посіла друга місце у вищій лізі. До розмови ми запросили головного тренера команди Ігоря Климентійовича Бадло.
– Ігорю Климентійовичу, які завдання ставилися перед Вами, коли прийняли «Медобори», і чи були вони виконанні?
– Я очолив команду вже коли стартував сезон. Завдання переді мною було налагодити гру команди, організувати тренувальний процес і, за можливості, потрапити до призової трійки. Практично все із запланованого вдалося втілити в життя, тому, вважаю, завдання поставлені керівництвом клубу виконані і сезон для «Медоборів» був успішним.
– Оцініть у загальному виступ «Медобори» у сезоні?
– З того, що вдалося зробити, не скажу, що це було максимум, на що ми були спроможні. Якби всі футболісти «Медоборів» були у регулярному тренувальному процесі, моя думка, ми могли добитися навіть вищого результату. Не скажу, що 100% стали б чемпіонами, однак могли показати трішки кращий результат не лише по турнірній таблиці, а й по грі. На жаль, цього зробити не вдалося, адже не лише футболісти з інших областей не змогли приїздити на тренування, а й місцевим, через зайнятість по основному місці роботи, не завжди вдавалося відвідувати тренування. І це відбивалося на результаті в офіційних матчах.
– У Вашої команди була коротка лава запасних, бракувало гравців, які могли по ходу матчі підсилити команду. Можливо цей факт також став причиною того, що команда не стала чемпіоном?
– Все треба оцінювати в комплексі. Не просто було запросити кваліфікованих гравців по ходу сезону, коли команди були сформовані. Так, ряд гравців прийшли до нас, але, як і кожен тренер, і я б хотів, щоби на заміні були високого рівня футболісти, які безболісно б заміняли гравців основи. За короткий термін важко налагодити всі механізми в команді, коли немає рівноцінних замін. Тому нам було важко боротися з колективом, який вже кілька років здобуває чемпіонські звання, з стабільним складом та налагодженим тренувальним процесом.
– На Ваш погляд, команда рівно провела сезон, чи впродовж турнірної дистанції були перепади?
– Великих перепадів не було. Десь на фоні втоми, у тому числі враховуючи вік футболістів, деяким з яких понад 35 років, кілька матчів провели не так, якби того хотілося. Зокрема, коли грали на кубок, через два дні після поєдинків чемпіонату області, відчувалося, що футболістам важкувато у фізичному плані. Власе тому нам не вдалося потрапити до фіналу і там поборотися за кубок області. А в загальному на кожен матч хлопці налаштовувалися, десь у когось були кращі, десь гірші ігри, однак нижче певного рівня ніхто не опускався. Завдяки цьому ми досягнули того результату, що у підсумку стали другими у турнірній таблиці.
– Який момент став визначальним, після якого Ви зрозуміли, що «Медобори» точно не стануть чемпіонами області?
– Шанси були практично до завершення чемпіонату, ми вірили до останнього, що можемо перемогти. До прикладу, «Агрон» у 13-му турі програвав у Заліщиках місцевому «Дністру» 0:2 і якби втратив три очка, це нам би суттєво допомогло. Однак великогаївська команда врятувала той матч, звівши його внічию – 2:2. Знову ж таки, наш головний конкурент – «Агрон» – наприкінці домашнього поєдинку, програючи 1:2, зумів взяти три очка у матчі з бучацьким «Колосом» (3:2). І навіть за такої ситуації, ми ще мали теоретичні шанси випередити «Агрон», коли перед останнім туром грали з ними очну зустріч у В. Гаях. Програвши її 1:2 остаточно стало зрозуміло, що суперник у сезоні-2023 стане чемпіоном, а ми залишимося на другому місці.
– Якщо аналізувати зіграні матчі, то які б із них виділили з кращого боку, а в яких команда зіграла не так, як би того хотілося?
– У чемпіонаті області можу визначити два домашні матчі з «Подолянами» (2:1 та 1:0), якісну гру продемонструвати на власному полі з «Дністром», у якій здобули перемогу 2:0. Непогану гру показали у матчах на кубок аматорів проти «Луцьксантехмонтаж-536», що на виїзді, що вдома. Провальним матчем, напевно, можна вважати перший чвертьфінальний поєдинок проти бучацького «Колоса». Хоча той поєдинок звели внічию (0:0), але мої підопічні досить погано у ньому зіграли.
– Хто був лідером команди, а від кого з гравців очікували більшого?
– Стабільну гру показували гравці лінії атаки Сергій Полянчук та Михайло Войцещук, в обороні можу відзначити ветерана Степана Клекота. Також мене приємно потішив Владислав Сороцький. Це футболіст, який вміє слухати тренера, часто результативно підключався до атак, забивши кілька важливих голів. Не вистачало нам нашого нападника Віталія Саковича, котрий непогано взяв старт, довгий час був кращим бомбардиром вищої ліги. І те, що ми мало забивали, однозначно, в тому числі і через відсутність травмованого Саковича у другій половині сезону, який має гольове чуття.
– А те, що команда грала одразу на три фронти, окрім чемпіонату області, ще й у кубку Тернопільщини та аматорському кубку України, не за складно було, у першу чергу в фізичному плані?
– Безперечно, було важко. Перед тим, як приймати рішення про участь на кубок України, обговорювали з керівництвом ситуацію, що кубкові матчу можливо можуть вплинути на результати у чемпіонаті області. Разом з тим було бажання зіграти на більш вищому рівні. Наше керівництво любить футбол і хоче, щоби у Зеленому глядачі мали змогу спостерігати за футболом високого, не лише рівня обласного, а й всеукраїнського. Спробували там показати себе, ні на кого не тиснув результат, тому загалом, вважаю, вдало зіграли в аматорському кубку, пройшли один етап, зупинившись у другому. Це своєрідний дороговказ на наступний сезон, куди ми маємо тягнутися. Та й для мене, як тренера, участь у цьому кубку, була великим плюсом. Та й керівництво розуміє: щоби грати на кілька фронтів, має бути більша кількість футболістів, повинні бути рівноцінні заміни тощо.
– У команді пройшло омолодження, у Зелене прийшли кілька молодих футболісти (Лилик, Гуменюк, Симчук). Це було зроблено свідомо?
– Звичайно. Я розумів, що в нас вікова команда, тому нам конче потрібні молоді футболісти, які витримуватимуть значні навантаження впродовж двох таймів, щоби додати динаміки, швидкості, мобільності нашій грі.
– Назвіть символічну збірну «Медоборів» зразка 2023 року.
– Воротар – Тимофій Шеремета
Центральні захисники – Степан Клекот та Андрій Мартинюк
Правий захисник – Андрій Бойчук
Лівий захисник – Владислав Сороцький
Опорні півзахисники – Юрій Заставецький
Піднападники – Андрій Муляр та Василь Чорний
Лівий півзахисник – Михайло Войцещук
Правий півзахисник – Сергій Полянчук
Центральний нападник – Віталій Сакович
– Окрім футболістів і тренерів, мабуть, команді допомагали й інші люди, які заслуговують на відзначення. Хто вони і яка їхня роль у футболі Зеленого?
– Це дві людини, на яких тримається футбол у Зеленому, – Валерій Володимирович Сосновський та Євген Миколайович Данилків. Однозначно, якби їх не було, футболу в Зеленому. Також слова вдячності хочеться сказати і президенту ФК «Нива» (Тернопіль) Степану Богдановичу Рубаю, котрий люб’язно дозволяв нам тренуватися на базі професійного клубу, де нам було комфортно і зручно.
– Чи відчувала команда «Медобори» підтримку вболівальників?
– Вболівальникам треба окремо подякувати. Може їх і було не так багато, як у містах чи селищах, однак підтримку глядачів футболісти завжди відчували, за що їм велика вдячність. Напевно заради них керівництво нашого клубу і створює у Зеленому сильну футбольну команду.
– Як оціните загалом цьогорічний чемпіонат Тернопільської області – його плюси й мінуси?
– До організації у мене як таких зауважень немає, єдине – хотілося б, щоби було більше команд. Для наших гравців, футбол – це в тому числі їхній «хліб», вони чекають на чемпіонат пів року, а матчів мають недостатньо.
– Чи вже накреслені у «Медоборів» плани на сезон-2024?
– Можу сказати одне – команда у Зеленому буде! Не хотів би забігати далеко вперед, щоби говорити про детальні плани. Для себе тримаю в голові коло футболістів, котрих я би хотів запросити у «Медобори». Звичайно, хочеться підсилити команду молодими кваліфікованими футболістами, які регулярно відвідуватимуть тренування і щоби вони робити результат, який від них вимагається. Але як воно складеться, буде відомо ближче до вести та початку нового чемпіонату.
Вища ліга. «Медобори» (Зелене) – 2 місце
15 матчів:+9=1-5, м’ячі – 28:21, очки – 28
Джерело: ПЕРШИЙ онлайн
Мітки: Ігор Бадло, Медобори Зелене, футбол