Головний тренер заліщицького «Дністра» Ігор Шпікула: «Внутрішньо є відчуття, що десь недопрацювали, адже можна було піднятися й вище»

Асоціація футболу Тернопільщини продовжує підбивати підсумки футбольного сезону 2023 року. На черзі – команда «Дністер» із Заліщиків, яка посіла третє місце у вищій лізі. До розмови ми запросили головного тренера команди Ігоря Ярославовича Шпікулу.

– Ігорю Ярославовичу, які завдання ставилися перед Вами, коли прийняли «Дністер», і чи були вони виконанні?

– Завдання-максимум – 1-2 місця, завдання-мінімум – третя підсумкова позиція. Частково ціль була досягнута, але внутрішньо є відчуття, що десь недопрацювали, адже можна було піднятися й вище. Якщо проаналізувати зіграні матчі, здається більшість з них були хорошого рівня, але результату хотілося кращого.

– У якому матчі зрозуміли, що нижче призової трійки «Дністер» не опуститься?

– Це сталося після гостьового поєдинку у Бучачі. Власне тоді вирішувалося, чи ми загалом зможемо поборотися за призову трійку. Здобувши перемогу 2:0 над «Колосом» у надскладному поєдинку за несприятливих погодних умов «Дністер» відкрив собі дорогу не лише до третього призового місця, а й з’явилася надія поборотися і за вищу позицію.

– А який момент став визначальним, після якого Ви зрозуміли, що «Дністер» не зможе піднятися вище третього місця у чемпіоні області?

– Вирішальним був матч 14-го туру у Зеленому проти «Медоборів». Команда Ігоря Бадла була нашим безпосереднім конкурентом за друге місце і від результату цього поєдинку залежало, чи збережуться у нас ще варіанти піднятися по турнірній таблиці. Ту зустріч ми програли 0:2 і за тур до завершення чемпіонату стало зрозуміло, що ми не наздоженемо зеленян, але й не опустимося нижче третього місця.

– Якщо аналізувати зіграні матчі, то які б із них виділили з кращого боку, а в яких команда зіграла не так, як би того хотілося?

– Надто провальних матчів у «Дністра» взагалі не було, за змістом гри я майже всіма поєдинками залишився задоволеним. Найкращими були матчі у Бучачі в рамках другого кола чемпіонату області, де ми перемогли 2:0, та у В. Березовиці в рамках кубку області. Після домашньої нічиєї з «Поділлям» (1:1), у гостях нам вдалося здобути комфортну перемогу 3:1 і пробитися до півфіналу. Також по якості гри можу відзначити два поєдинки у Заліщиках проти великогаївського «Агрона». Як у чемпіонаті, так і у кубку вони завершилися внічию 2:2 та 1:1, однак продемонстрована моїми підопічними гра у матчах з багаторічним лідером обласного футболу була доволі високого рівня.

– Хто був лідером «Дністра» у сезоні-2023?

– У мене принцип: грають не окремі особистості, а вся команда. Хоча у «Дністра» в 2023 році були ключові футболісти. Лідером «Дністра» був її капітан Олег Тракало. Також з кращої сторони себе показали гравці, на плечі яких лягла вся турнірна дистанція – Роман Голодрига, Юрій Головачук, Андрій Шишигін.

– Мабуть були футболісти, якими Ви залишилися незадоволені, адже одразу по завершенні чемпіонату п’ятеро гравців покинули «Дністер»?

– Я б не сказав, що хто провалив сезон, просто ряд футболістів, які не виправдали покладених на них сподівань. Від деяких хлопців хотілося більшої віддачі і кращого відношення до роботи. Однак це природній процес у футболі, що хтось йде, на його місце приходять інші. В ідеалі хочеться, щоби нові гравці були сильнішими, але тут не вгадаєш, інколи є сильний футболіст, але він не знайшов своєї команди і показує не ту гру на яку сподіваєшся.

– Наскільки особисто Вам було складно працювати з «Дністром», адже Ви стали його тренером практично на екваторі, не проводячи з командою підготовчий період та не визначаючи його кадрову політику на старті сезону?

– Звичайно, простіше, коли ти готуєш команду до сезону з початкових зборів, а не приходиш до неї по ходу чемпіонату. Разом з тим, якщо розібратися, то коли я очолив «Дністер», в обоймі заліщицької команди були всі граючі футболісти. Тому одразу знайшов з ними спільну мову, проблемних ситуацій не було. Безперечно у мене своє бачення футболу, у них десь було своє, тому потрібен був час, щоби призвичаїтися один до одного, а футболісти зрозуміли мої вимоги.

– Доводилося чути, що одна з основних Ваших вимог перед тим, як прийти в команду – це стабільний тренувальний процес, якого в «Дністрі» не було, адже не завжди футболісти з Чернівеччини, і не лише вони, мали змогу відвідувати тренування…

– Коли я прийшов у «Дністер», одразу вирішив питання з тренуваннями, які мали відвідувати всі гравців. На тренування приїздило по 15-16 футболістів, налагодилися ігрові кондиції, а також фізично гравці привели себе до порядку. І за 2-3 тижні це дало поштовх і відповідний позитивний результат.

– А те, що команда грала одразу на три фронти, окрім чемпіонату області, ще й у кубку Тернопільщини та аматорському кубку України, не за складно було, у першу чергу в фізичному плані?

– Участь у цих змаганнях відбилася на фізичному стані футболістів, хіба що у повторному півфінальному матчі проти «Агрона». Той поєдинок ми програли (1:2) і закрили перед собою двері до фіналу кубка. У решти поєдинках чогось подібного не було, натомість мала місце інша проблема. Граючи по середах на кубок аматорів, та й кубок області теж, ряд футболістів не завжди отримували змогу, через зайнятість по основному місці роботи, взяти участь у них. Ось це вже було для мене, як тренера, проблемою.

– А лавка запасних Вас влаштовувала?

– По кількості гравців, лавка короткою у «Дністра» ніколи не була. Однак для підсилення трішки на ній бракувало людей, які могли вийти і зробити результат. Простіше кажучи, там не вистачало ротації. Хоча, були моменти, коли запасні гравці вдало виходили в гру.

– На яких позиціях Ви хотіли б підсилення складу по ходу сезону?

– Загалом у всіх українських командах проблемною позицію є лінія нападу, і «Дністер» у цьому плані не виняток. Не вистачало нам і гравця на місце піднападника, де у першій частині сезону успішно грав Володимир Лук’янченко, котрий ще до мого приходу перейшов у команду професійного рівня «Скала-1911» (Стрий). Дуже хотілося знайти креативного футболіста, який би міг зв’язати м’яча між захисниками і нападника, але з такими гравцями теж проблема. Сподіваюся, на наступний сезон ці прогалини компенсуємо.

– Назвіть символічну збірну «Дністра» зразка 2023 року.

– Воротар – Іван Мельник

Центральні захисники – Олег Тракало та Ілля Стрільчук

Правий захисник – Олег Чемерейко

Лівий захисник – Віталій Давидюк

Опорні півзахисники – Андрій Шишигін та Дмитро Бобик

Піднападник – Володимир Лук’янченко

Лівий півзахисник – Роман Голодрига

Правий півзахисник – Іван Городинський

Нападник – Юрій Головачук

– Окрім футболістів і тренерів, мабуть, ще хтось допомагав команді вдало виступити у чемпіонаті Тернопільської області 2023 року. Хто вони і яка їхня роль у заліщицькому футболі?

– У першу чергу потрібно подякувати нашому президенту Юрію Івановичу Куцу, котрий зробив все, щоби футболісти думали виключно про те, як вдало зіграти на футбольному полі. Не можу не відзначити весь нас дружній колектив – начальника команди, спортивного директора, адміністратора, оператора – кожен з них мав конкретну ділянку роботи і працював на командний результат. Також від себе і від футболістів слова вдячності скажу нашим вболівальникам, які активно підтримували «Дністер» не лише під час домашніх матчів, а й виїзних. І все ж таки головна подяка Збройним силам України, які боронячи країну, дозволяють нам грати футбол.

– Як оціните загалом цьогорічний чемпіонат Тернопільської області – його плюси й мінуси?

– У теперішній непростий час Асоціація футболу Тернопільщини робить все залежне від неї, щоби на хорошому рівні провести змагання, було якомога більше команд. Однак всім не вгодиш. Можливо у вищій лізі було не багато команд, однак вони грали в три кола, хто мав бажання – виступав у кубку, тобто ігор було достатньо. Натомість потрібно виходити з того, як ми можемо провести чемпіонат у воєнний час, адже не так просто вишукати кошти для участі команд в обласних змаганнях. Добре, що на Тернопільщині знаходяться меценати, які любляться футбол і готові його підтримувати. Не без того, що десь і влада допомагає, хоча ми розуміємо, що найперше потрібно всі кошти спрямовувати для перемоги над головним нашим опонентом – російським окупантом.

Щодо суддівство, то по ходу сезону у мене були певні зауваження до арбітражу, однак, коли емоції вляглися, переосмислив та дійшов висновку, що все в грі «Дністра» залежить на нас – тренерів, футболістів, адже у футболі дрібниць не буває.

– Чи вже накреслені у «Дністра» плани на сезон-2024, адже, наскільки мені відомо, планка піднята дуже високо, президент клубу поставив завдання виграти чемпіонат і кубок області?

– Високі завдання і справді поставлено і ми намагатимемося їх виконувати. Від цього будемо відштовхуватися у селекції, тренувальному процесі. Загалом робота всіх структурних підрозділів клубу буде покладена на виконання цих завдань. Готуємося провести витягувальний навчально-тренувальний збір, плануємо взяти участь і вдало виступити у зимовому чемпіонаті Тернопільщини. Маємо попередні домовленості про спаринги, як на штучному полі, так і на зеленому газоні. Тобто відбуватиметься звичайна підготовча робота, з ухилом на високі завдання, які перед нами поставлені.

– Особисто я вперше спостерігав, щоби учасник чемпіонату області по завершенні сезону проводив товариські матчі. З чим це було пов’язано?

– Це власне був початок підготовки до наступного сезону. У цих контрольних матчах я мав змогу переглянути кількох потенційних новачків «Дністра», дав шанс нашій молоді з «Дністра-2». Також ці поєдинки дозволили діючим гравцям заліщицької команди і далі перебувати в ігровому тонусі. Тим більше, що ніхто з них не відпочиває, а продовжують грати у різноманітних форматах футзальних змагань.