Тернопільська область – одна з небагатьох, яка не дочекалася реформ і самотужки почала реанімувати галузь охорони здоров’я. Більшість проектів у цій сфері є пілотними і тримаються фактично на ентузіазмі ініціаторів. Поки у міністерстві лише формують подальше бачення розвитку галузі, в області вже сформували госпітальні округи. Та без відповідних законодавчих актів такий поділ можна вважати умовним.
У Тернопільській області після адмінреформи із 17 існуючих районів має залишитися 3-4. Планувалося, що рішення Кабінету Міністрів від 30 листопада про створення системи госпітальних округів прискорить адміністративно-територіальну реформу.
Фактично це запровадження нового районного поділу, оскільки концепцією реформи передбачено, що межі госпітальних округів будуть збігатися з географічними межами новосформованих районів.
За розробленою одним із міністерств моделлю нового районного поділу, планується створення 3 госпітальних округів із центрами: у Тернополі – на базі другої міської лікарні, в Чорткові – на базі Чортківської райлікарні та в Кременці – на базі Кременецької райлікарні.
Як у контексті адмінреформи трансформуватиметься галузь медицини, поки достеменно не відомо. Медична реформу стала чимось розпливчастим і нечітким, тож регіони почали діяти навмання. Єдине, про що ствердно говорять представники влади, – основне навантаження на себе візьмуть окружні лікарні. Які функції вони виконуватимуть, хто фінансуватиме заклади і що буде з лікарнями у районах, ці запитання «Номер один» поставила депутатам та посадовцям.
– Які функції виконуватимуть окружні лікарні і за яким принципом визначатимуть заклади при наданні такого статусу?
Голова комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець:
– Комітет Верховної Ради наполягав, щоб Міністерство охорони здоров’я у питанні формування госпітальних округів надало «рамку» – перелік закладів, які мають бути у кожній області після територіально-адміністративної реформи. Поряд з тим, МОЗ не повинно впливати на те, де будуть розташовані ці заклади. Область має самостійно ухвалювати ці рішення, адже зверху логістики доріг на Тернопільщині чи на Франківщині не видно.
Ми майже рік боролися з Мінрегіонбудом, щоб у перелік закладів було включено хоспіси та центри паліативної допомоги. Люди повинні народжуватись у гарних умовах і йти з цього життя достойно. Враховуючи кількість населення та смертність в Україні, у кожному районі має бути хоспіс на 40 ліжок. Наразі в Україні 490 районів, а хоспісів лише 20. Розуміємо, що це комерційно непривабливо і нецікаво. Але держава буде примушувати кожну територію створити такі заклади й опікуватись тими людьми за державні кошти.
У майбутньому в базовий гарантований перелік медичних послуг, які надаватиме держава, входитиме екстрена медицина, невідкладна допомога, пологи, інфекція, вакцинація. Зараз мова йде про створення лікарень невідкладної допомоги. Їх завдання – правильно, адекватно, швидко надати допомогу. Така лікарня має розташовуватись в оптимальному місці, щоб до неї можна було швидко та зручно доїхати.
– Заклади потрібно довести до відповідних вимог. Хто це фінансуватиме?
Заступник голови комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Олег Мусій:
– Можу сказати з досвіду Відня, де я перебував з метою вивчення досвіду австрійської системи охорони здоров’я. У Відні, який за величиною такий, як Київ, є п’ять багатопрофільних лікарень, а не 80, як у нас. Тому побудова нових лікарень – це, перш за все, питання іноземних інвестицій.
Розмовляючи на зустрічах з іноземними бізнесменами, зрозумів, що вони готові допомогти Україні і вкласти кошти в побудову нових багатопрофільних лікарень, де будуть надаватися послуги від інтенсивного лікування аж до вертолітних майданчиків. Але для цього потрібна стабільність, прогнозованість та присутність державної політики. Адже ми не можемо із впевненістю сказати, що буде завтра: часто змінюються Міністри охорони здоров’я, влада не розуміє, що відбувається в медицині.
Для цього підготовлено базові законопроекти. Треба чітко знати, що буде відбуватися протягом наступних семи років. Для інвесторів, які хочуть вкласти кошти в охорону здоров’я, стане абсолютно зрозуміло, що Україна має прогнозовану політику.
Наприклад, функціонування лікарень інтенсивного лікування, які мають бути присутні в госпітальному окрузі, можливе в існуючих будівлях. Звичайно, краще було б будувати нові лікарні, але для цього потрібні великі кошти. Однак жоден із варіантів не передбачає закриття лікарень.
Окрім хоспісів, у нас відсутні реабілітаційні центри, що в умовах війни дуже актуально. Є потреба як у фізичній, так і психологічній реабілітації. Лікарні, які сьогодні бояться, що їх закриють, будуть перепрофільовані за рішенням місцевих органів влади у ті чи інші медичні установи, в яких сьогодні є потреба.
Голова Тернопільської ОДА Степан Барна:
– Говорити потрібно не про те, що дасть держава, а що ми самі можемо зробити. Зараз реально з’явилися ресурси у місцевих бюджетах. Мене хвилює розуміння того, де буде госпітальний округ – на півдні, сході чи заході? Для чого я маю це розуміти? Якщо госпітальний центр планується у Чорткові, то туди потрібно робити дорогу в першу чергу. Перекривати дах, утепляти лікарню, здійснювати закупівлю обладнання. У цьому році ми вклали близько 100 млн. грн. у третинний рівень. Наступний етап, відповідно до нашої стратегії, вторинний рівень. Тобто ми шукаємо потенційні госпітальні центри в Тернопільській області. Готові залучати під це ресурси Фонду регіонального розвитку, кошти державного та місцевого бюджетів. Для цього є реальні можливості, але нема розуміння, що з цим робити.
Начальник управління охорони здоров’я ТОДА Володимир Богайчук:
– У нас сформовано госпітальні округи: Чортківський, Кременецький та Тернопільський. І ми готуємо заклади до того рівня, який мав би відповідати госпітальному округу. Але нам потрібні законодавчі акти, які давали б можливість рухатися вперед. Не заважаючи на те, що вони ще не прийняті, з 1 січня ми почали реалізовувати кроки в напрямку реформування галузі охорони здоров’я. Громади отримали кошти у вигляді медичної субвенції і мають необхідні ресурси.
Це процес не одного дня, а багаторічна робота. Наразі проводиться кадрова політика, готується обладнання, але без додаткового фінансування зі сторони держави не можливо зробити госпітального округу чи лікарню інтенсивного лікування.
Зоряна Гарасимів
Джерело: Тижневик "Номер один"
3810