Сім’я, безумовно, – найвища цінність у природі. Особливо для жінки. Як уміло поєднувати заклопотаність на роботі, власні інтереси та піклування про родину, знає не просто мама та дружина, а ще й економіст, громадський діяч та просто ідеал жінки – Катерина Фурик. Вона уміло справляється зі своєю професією, віддається роботі на всі сто, адже її фах вимагає цілковитої зосередженості та максимальної відповідальності. Катерина не забуває про люблячого чоловіка, який став підтримкою у всіх починаннях, про батьків, які допомагають та надихають, і про тих, заради кого вона прийшла на цю землю, – своїх дітей. У неї вистачає часу вести фінансові операції, збирати дітей у школу та продумувати плани, як покращити життя містян, адже те, що відбувається в даний час, її у багатьох випадках не влаштовує.
«Бути високоосвіченою людиною – це престижно»
– Катерино, розкажіть трохи про себе.
– Народилася я 13 липня 1988 року в Тернополі. У 2006-му закінчила з відзнакою Українську гімназію ім. Івана Франка. Під час навчання брала активну участь у громадському житті школи (театр, спорт тощо), за що нагороджена численними грамотами та відзнаками. У дитинстві дуже хотіла пов’язати своє життя із театральним мистецтвом, але доля вирішила інакше. Напевне, на краще, адже я пішла татовим шляхом. Він у мене громадський діяч, очолює громадські організації. Мама завжди біля нього, у шлюбі вони дуже довго, і я маю той приклад ідеальної сім’ї, який понесла і у свою родину. Тато з мамою завжди разом. Удвох ведуть справи і з дитинства своїх дітей так виховували. Для нашої родини сімейні цінності на першому місці. Батьки досі хочуть проводити свій час із дітьми, хоча вони давно виросли.
– Ви так тепло говорите про свою родину, напевне, для Вас ідеал сім’ї сформовано…
– Я би не хотіла говорити, що наша родина ідеальна, у нас бувають суперечки, як у всіх. Але чітко можу сказати, що у певній мірі це приклад для наслідування. Я не можу пригадати з дитинства якихось поганих моментів, хоча ні, був один… Коли мені було 4 рочки, народилася моя сестра Віка. Я дуже хотіла допомагати мамі її доглядати. І от одного разу, коли мама була зайнята справами по господарству, я захотіла поколисати сестру, але не розрахувала сили і Віка випала з візочка. Я дуже перелякалася. З Вікусею все було добре, але вже з того часу я зрозуміла, що є відповідальною за неї. Тому почуття відповідальності присутнє було дуже рано.
– Розкажіть про Вашу сім’ю.
– Я у шлюбі, виховуємо з чоловіком двох діток. Як для всіх батьків, це приємні клопоти, які переплітаються з турботами та переживаннями. Мій чоловік – людина зовсім не публічна. Але я завжди знаю, що це те міцне плече, на яке можна опертися. Ніколи не приймаю сама важливих рішень, завжди йду за чоловіком. Дуже часто розповідаю нашим дітям про своє дитинство. Коли всі збиралися за великим столом у бабусі на Різдво. Нас, маленьких, вчили ліпити вареники і колядувати. Добре пам’ятаю ту атмосферу свята і такої бабусиної любові, яка огортала весь простір. На даний час багатьох уже немає. Але досі в пам’яті ті теплі спогади, які ми б дуже хотіли хоча б трішки зберегти для наших дітей.
– Обрання економічного університету, отримання кваліфікації магістра з фінансів і юриста – непрості професії для жінки.
– Як і всі молоді люди, після закінчення школи мріяла отримати вищу освіту, тому що у мене був мій дороговказ – власний тато, який своїм прикладом переконав, що бути високоосвіченою людиною – це престижно. Так як мене завжди цікавили проблеми, пов’язані з математичною, аналітичною і правозахисною діяльністю, я обрала Тернопільський національний економічний університет та здобула кваліфікацію бакалавра із фінансів. Потім продовжила навчання і у 2011 році отримала повні вищі освіти за спеціальністю “Фінанси” за кваліфікацією магістра з фінансів, а також спеціальність «Правознавство» за кваліфікацією юриста.
«Вражає й обурює хаотична забудова зелених зон»
– Де працюєте, чим займаєтесь?
– Під час пошуку роботи після закінчення університету в 2013 році мені запропонували роботу бухгалтера у ПП «Науково-виробниче об’єднання «Енергоощадні технології». Мені стало цікаво, так як це підприємство займалося, окрім основної діяльності в області зернопереробки, створенням наукової бази із розроблення та впровадження в технологічні процеси науково-інженерних проєктів у сферах енергоефективності та енергозбереження. Тут мені і стали у пригоді мої знання у сферах фінансів та права і я отримала значний досвід в області економіки та заходів із підвищення ефективності фінансового забезпечення економічної діяльності нашого підприємства. А також свій перший екологічний досвід збереження довкілля за рахунок утилізації твердих побутових, медичних та інших горючих технологічних відходів і вироблення на цій базі теплової та електричної енергії.
– Відомо, що окрім бухгалтерського обліку, Ви зайнялися громадською діяльністю.
– Працюючи у нашому об’єднанні, я познайомилася із видатним науковцем, професором, доктором технічних наук Валерієм Федорейком, який встигав, окрім науково-викладацької діяльності, організовувати громадськість краю на відстоювання і реалізацію ідей революції Гідності, за які, захищаючи європейський вибір України і її територіальну цілісність на сході України, поклали своє життя кращі сини нашого міста й області. Під впливом ідей революції ним було започатковано діяльність громадського об’єднання «Тернопільський майдан-2004». Я долучилася до цієї діяльності, і в липні 2016 року ми з однодумцями створили громадську організацію «Екомайдан», на зборах якої мене було обрано головою. Для підвищення рівня представництва і поширення екологічних засад на більш вищий щабель я надала документи і мене у серпні 2017 року було прийнято до складу Громадської ради при Тернопільській ОДА. На сьогодні я є заступником керівника постійної комісії і членом правління Громадської ради. У складі цього дорадчого органу активно працюємо над запровадженням системи переробки твердих побутових відходів Малашівського сміттєзвалища з можливістю вироблення теплової енергії, яку можна використовувати на потреби комунального господарства населених пунктів Тернопільської міської територіальної громади. У планах ще кілька корисних проєктів для міської громади.
– З такою базою знань, напевне, маєте своє бачення на сьогоднішню суспільно-політичну ситуацію області та Тернополя в цілому?
– Мені як жительці міста прикро бачити, як сьогодні практично нефахово використовується економічний, промисловий, науковий, людський потенціал та інші ресурси, на які багатий Тернопіль. Вражає й обурює хаотична забудова зелених зон, безлад у дотриманні відповідних норм в архітектурному оформленні вулиць і скверів та прилеглих до новобудов територій. Ці та інші негаразди є нестерпними для цивілізованого європейського міста, які часто переходять усі межі розумного. Разом з моїми однодумцями, яких так багато в Тернополі, будемо виконувати наші програмні засади, щоби повернути славу нашому місту як одному з найбільших сучасних, екологічно чистих і привабливих для розвитку економіки та реалізації інноваційних енергозберігаючих проєктів, які зможуть зменшити тягар комунально-тарифного навантаження для наших мешканців.
Наші представники також беруть активну участь у багатьох волонтерських проєктах. Практично щомісячно нашим підприємством і членами Громадської ради організовуються волонтерські десанти в зону бойових дій до наших героїчних захисників.
«Маємо створювати систему суворого і відкритого контролю за використанням бюджетних коштів»
– Напевне, маєте думки і щодо покращення життя жителів міста?
– У пріоритетах моїх однодумців стоять питання покращення соціально-економічного стану наших громадян і забезпечення комфортного проживання всім мешканцям міста. Варто дбати про збереження місць відпочинку, одним з яких є наш улюблений Тернопільський став. Започаткуємо екологічний рух, щоби кожен житель нашого міста вболівав про його чистоту, зберігав зелені зони і не залишав після себе сміття. На сьогодні наші громадяни в багатьох випадках перевантажені необґрунтованими тарифами на комунальні послуги, а тому треба сприяти реформуванню міського житлово-комунального господарства та вирішувати проблеми його розвитку. Створювати систему суворого і відкритого контролю за використанням бюджетних коштів. Під час моніторингу проблем мешканців нашого міста нами встановлено, що вони скаржаться на брак відкритості депутатського корпусу в прийнятті важливих для них життєвих питань. Величезна кількість рішень, особливо земельних і майнових, проходять кулуарно, без обговорення з громадськістю, що призводить до хаотичних забудов, тощо…
– Поспілкувавшись з Вами, насмілюся сказати, що без підтримки політичної сили Вам важко буде реалізувати все сказане…
– Я добре це розумію і поділилася своїми думками. Позиціоную себе як початковий політик свіжого й сучасного та раціонального бачення. Я маю свої думки щодо перспектив розвитку нашого міста і думаю, що разом з однодумцями ми б могли втілити їх у життя. Разом зі мною виросло нове покоління відповідальних і небайдужих громадян, які здатні взяти на себе тягар реформування органів місцевого самоврядування до рівня кращих європейських стандартів. У мене є чітко поставлені цілі і напрямки їх реалізації. Я – мама двох дітей і добре розумію, що повинна боротися за їхнє європейське майбутнє. Хтось словом, а я налаштована ділом. Тому настала пора забезпечити громадянам міста зростання рівня добробуту, соціальний і правовий захист від свавілля органів влади, яке, на жаль, ще не подолане за останніх майже тридцять років існування нашої незалежної держави.
Соломія Вершигора
Джерело: Тижневик "Номер один"
3811