Уже цього місяця працівники, яких торкнулося підвищення заробітної плати, зможуть отримати обіцяних 3200 грн. І якщо одних ця новина втішає, то інші навпаки – нарікають. На підвищення заробітної плати списали усі «гріхи»: зростання долара, цін на «комуналку», пальне та продукти. Більше того, незадоволеними залишилися ті, кого підвищення зарплати не торкнулося. І тут мова не тільки у додаткових «кишенькових», а швидше – в амбіціях, адже кваліфікованих та некваліфікованих працівників зрівняли у виплатах.
Кваліфіковані кадри гострять зуб
Багато дискусій точилося навколо ініціативи уряду підвищити мінімальну заробітну плату до 3200 грн. Ще більше обговорень з’явилося після прийняття відповідного закону. І воно й не дивно. Ціни поповзли вгору і виробники пояснили це підвищенням «мінімалки». Адже зарплата становить значну частину в структурі собівартості виробництва.
Про підвищення цін заговорили і комунальники. Обслуговування житлового фонду здійснюють працівники низької кваліфікації, які до цього отримували мінімальну заплату удвічі меншу. Позаяк витрати на оплату праці зросли, їх повинні компенсувати, як ви вже зрозуміли, мешканці, тобто ми з вами.
Нарікають на нововведення і підприємці, які були не готові до таких новацій. Сьогодні їм доводиться шукати додаткові ресурси, аби компенсувати витрати, – і більші зарплати найманим працівникам, і «подвоєні» податкові відрахування, і збільшення закупівельних цін для ведення бізнесу.
Сукупність усіх цих факторів породила логічне запитання: хто виграв від підвищення мінімальної заробітної плати? Відповідь на це запитання дав голова обласної ради профспілок Андрій Присяжний.
– Підвищення мінімальної заробітної плати є найбільш сприятливим для тих категорій, які до цього часу не отримували зарплати розміром 3200 грн., – пояснює пан Андрій. – Якщо працівник не отримує такої заробітної плати, але відпрацьовує повну місячну норму робочого часу, роботодавець зобов’язаний доплатити йому до мінімальної. А ось підвищення зарплати працівникам, які до цього часу отримували 3200 грн. і більше, залежить від платоспроможності підприємства.
А тепер розглянемо ситуацію на конкретному прикладі. Уявімо, що на підприємстві А керівник відділу отримує зарплату 3200 грн. (а це цифра, наближена до середньої зарплати по області). Його робота вимагає відповідних знань, як мінімум 5 років навчання в інституті (вища освіта), та кваліфікації. Він несе відповідальність як за себе, так і за дії підлеглих. Поряд з ним працює фірма Б. Там працівник найнижчої ланки, обов’язки якого не вимагають великих знань та навиків, отримує таку ж заплату. І як тут без валер’янки?..
– Якоюсь мірою це зрівнялівка. Але, на мою думку, це буде лише на початковому етапі, – каже Андрій Присяжний. – Проблема в тому, що виконавці опиняються в цейтноті. Верховна Рада прийняла Закон України «Про державний бюджет» в останніх числах грудня. Підприємців поставили перед фактом, що вони повинні з нового року виплачувати працівникам мінімум 3200 грн. Якби ці рішення були прийняті заздалегідь, підприємці мали би час підготуватися. Тоді під час формування фінансового плану роботодавець заклав би витрати для підвищення зарплати і шукав джерела для покриття видатків. Але в цілому, як на мене, крок з підвищенням «мінімалки» цілком правильний. На жаль, в Украйні найнижчий рівень заробітної плати з-поміж інших країн Європи. Такі дії треба було вчиняти, щоб купівельна спроможність громадян зростала.
Витрати з’їдають доходи
А ось дати оцінку реальній купівельній спроможності нової «мінімалки» в умовах тотального подорожчання експерти поки що не можуть. Уряд розраховує на збільшення обсягів споживання громадянами. Певна логіка в цьому є. Чим більше людина заробляє, тим більше вона споживає. І тим більше податків від проданих товарів та послуг перераховується до бюджету країни. Але все це відбувається за умови, що товари та послуги зберігають усталену ціну, а на населення додатковим фінансовим тягарем не лягає потреба сплачувати дедалі дорожчий газ, електрику та інші номінації зі сфери ЖКГ. Наприклад, у Тернополі вже зросла вартість проїзду в громадському транспорті. Основною причиною назвали зростання «мінімалки». Тому не буде надто сміливим припущення, що ціни на товари та послуги все-таки зростатимуть. Отже, так звана покращена купівельна спроможність українців опиниться під великим питанням.
Голова профспілки переконаний, що явище зрівнялівки є тимчасовим, і прогнозує, що тих, кого не торкнулося підвищення, згодом «підтягуватимуть» у прив’язці до прожиткового мінімуму, який, до слова, досі офіційно становить 1600 грн.
– Відповідно до закону, протягом 2017 року прожитковий мінімум зростатиме двічі, – продовжує Андрій Присяжний. – З 1 травня – до 16 84 грн., з 1 грудня – до 1762 грн. Зарплата має зростати пропорційно до прожиткового мінімумі. Тож, умовно кажучи, з 1 травня прожитковий мінімум підвищується на 5,5%, значить, категоріям, які не отримали підвищення з 1 січня, теж потрібно підвищити зарплату на 5,5%. З 1 грудня – на наступних 5%.
А ось із судженням, що підвищення «мінімалки» вбиває малий та середній бізнес, Андрій Присяжний не погоджується. Він переконаний, що бізнес звик працювати в тіні і сьогодні боїться прозорості.
– Із 16 млн. працездатних громадян України 6 млн. працюють у тіні. 4 млн. отримують комбіновану заробітну плату. І лише 6 млн. працюють прозоро. При чому, з них 3,5 млн. – бюджетники. Чи може 2,5 млн. офіційно працюючих у реальному секторі економіки наповнити бюджет 42-мільйонної країни? Держава дійшла до критичної межі і далі за інерцією рухатися не можливо. Ми хочемо безкоштовну освіту, охорону здоров’я, високі пенсії. А з чого вони візьмуться, якщо багато підприємців не платять ані єдиних соціальних внесків, ані податків? Це замкнуте коло, яке хтось повинен розірвати, – каже пан Присяжний.
Коментар
Андрій Новак, голова Комітету економістів України, кандидат економічних наук:
– В Україні запахло достроковими виборами і влада лізе зі шкіри, щоб хоч у чомусь показати народу солодку соціальну цукерочку. Уряд нібито покращує соціальні стандарти працюючих українців. Насправді це буде розчарування! Тому що підняли тільки «мінімалку», а інші соціальні платежі, як сказав Прем’єр-міністр, відв’язуються від мінімальної зарплати. Якщо, згідно з попереднім законодавством, піднімається «мінімалка» вдвічі, то майже на стільки ж піднімаються інші соціальні платежі, які були до неї прив’язані.
Так, соціальні стандарти потрібно піднімати, але, по-перше, необхідно це робити поступово, не одразу з 1 січня порівняно з 1 груднем у два рази, а щоквартально – на 10-15 відсотків максимум. По-друге, соціальні стандарти мають рости після росту економіки. Спочатку ріст економіки, а за нею – соціальних платежів.
Що ж до працюючих, то їх після збільшення мінімальної зарплати переведуть офіційно на півставки, хоча реально вони будуть виконувати роботу на всю ставку, або взагалі повністю їх переведуть на нелегальну роботу.
Олег Караванський, голова організації роботодавців у Тернопільській області:
– Підприємства опинилися у складному становищі. Якщо раніше заробітна плата на малих виробництвах становила 1600-2000 грн., то зраз її потрібно збільшити в півтора-два рази. Тому керівникам треба думати, де взяти кошти на ці витрати. Це ж не бюджетні установи, яким може додати держава.
Наразі механізму вирішення цього питання немає. У результаті ряд малих підприємств, які не зможуть покрити цих витрат, закриються. Крім підвищення зарплати, керівникам таких організацій потрібно заплатити ще й близько 700 грн. єдиного соціального внеску.
Наприкінці минулого року спільно з роботодавцями відбулася нарада, де було обговорено шляхи вирішення цієї проблеми. Розроблятимемо тактику, яким чином це забезпечити.
Як виробничник, скажу так: раніше у працівників був оклад, ставка і премія. Тепер не виключена можливість, що буде оклад – без премії. Підприємствам потрібно збільшувати надходження, щоб покрити витрати. Це говорить про те, що відбудеться системне подорожчання.
Відчуваючи купівельну здатність, бачимо, як дорожчає продукція. Ці речі потрібно збалансувати. Тому що дохід не зростає, а ціни йдуть вгору.
Наразі факти звільнення працівників мені не відомі. З особистого досвіду виробничника можу сказати, що коли людина досягла пенсійного віку, вона виходить на пенсію, а на її місце просто нікого не беремо.
Іван Сороколіт, підприємець, економічний експерт:
– Це, беззаперечно, радикальний крок. Повноцінна реакція економіки відбудеться через кілька місяців або й півроку.
Держава переслідує у даному випадку кілька цілей, серед яких я б виділив: 1) вивести з тіні значну кількість зарплат (зібрати більше податків); 2) зменшити обсяги субсидій з комунальних платежів.
Щодо навантаження на малий та середній бізнес, то вважаю, що далеко не весь він справиться з додатковим фінансовим навантаженням. По-перше, на ринку праці дотепер існували «низькокваліфікаційні» вакансії з повною оплатою праці (включно з «конвертами») розміром до 1800-3000грн./міс. По-друге, примусовий ріст «міні малки» без зниження податкового навантаження на фонд оплати праці в сьогоднішніх умовах – це серйозне випробування для великої кількості малого бізнесу, котрий переживає не найкращі часи.
Прогнозую, що у місті на об’єктах нерухомості зросте кількість вивісок «оренда», «продаж». Частині підприємців доведеться приймати рішення щодо перепрофілювання з роботодавця на найманого працівника у більш успішніших представників бізнесу.
Наслідком буде або досягнення дна падіння економіки і згодом поступовий ріст, або ж соціальні заворушення. Зубожілий середній клас – це найгірша економічна проблема. У розвинених країнах середній клас якраз є основним міцним економічним фундаментом.
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: гроші, тернопіль, Тернопільщина
3812