Чим привабливий вітражний розпис? Своєю опуклою текстурою, яка створює відчуття об’ємності, яскравою палітрою фарб, що зачаровує свідомість, і можливістю поринути у святковий настрій. Цього яскравого літа ми вирішили познайомити читачів нашої газети з автором не менш яскравих робіт, художницею Ліліаною Антонів, що створює незвичайні за красою вітражні малюнки.
«Дар до малювання отримала від батька»
– Пані Ліліано, хто Ви за освітою і чи якось перетинається вона з Вашим хобі – малювати вітражі?
– Я – лікар-стоматолог, і звісно, перетинається. У стоматології без творчого підходу, навиків скульптора, відчуття кольору дуже важко.
– А з чого ж починався Ваш творчий шлях? Як Ви прийшли до вітражного розпису?
– Десять років тому, як це часто буває, під час декретної відпустки мене потягнуло на творчість. І я почала з батику (техніка розпису по тканині за допомогою воску та барвників, – авт.). Створила серію картин «квіти» і всі, окрім однієї, роздарувала. Її я оформила в рамку і зберегла як своє перше творіння. А згодом, десь за півроку, родина розпочала ремонт у нашій новій квартирі, оформленій у класичному стилі. І тут виникло питання про те, яке скло обрати в міжкімнатні двері та на кухонні меблі. Вирішила вивчити це більш досконало, щоби самостійно розписати вітражі у квартирі.
– То я так розумію, профільної освіти у Вас немає і художньої школи Ви не закінчували… Це, мабуть, дар від Бог
а?
– Дар від батька… Тато шикарно малював, він був головним архітектором в одному з районів Львівської області. Мабуть, це від нього я отримала такий подарунок.
– Які є техніки розпису і якою користуєтеся конкретно Ви?
– Насправді технік дуже багато, у своїй творчості я використовую безконтурну, контурну, багатошарову, одношарову, металеву, структурну, глуху, прозору, аплікацію, трансфер, трафаретну, мастихінову, мережевну, а ще техніку альбінос та живопис. Їх комбіную та поєдную.
– На яких матеріалах працюєте, що саме розписуєте?
– Вікна, двері, меблі, фасади, світильники, ніші, картини…
– Попередньо плануєте, що буде зображено, чи частіше це виходить у ролі творчого експромту?
– Це завжди експромт, але після детального вивчення інтер’єру, вподобань, стилю, іноді навіть знаків зодіаку та нумерології (посміхається, – авт.).
– Ви пам’ятаєте свій перший вітражний виріб, зберегли його? 
– Першим був цвіт яблуні на кухонних меблях. Скло було вибране нерівне і структуроване. Робота була складна, фарба постійно стікала в заглиблення, залишаючи виступи майже прозорими. Ефект був дуже цікавий. Цю роботу я зберегла на згадку.
– Де Ви черпаєте натхнення? Що саме знаходить відображення у Вашій творчості?
– Натхнення можна знайти всюди: у подорожі, на прогулянці, в ресторані, розглядаючи орнаменти, зображені на килимах або одязі, в мережі інтернет та будь-де.
«Ідеї приходять під час роботи!»
– Розкажіть, як виглядає Ваше робоче місце, в якій обстановці народжуються Ваші твори?
– Ізольоване і з гарним освітленням, а ще добре провітрюване. Оскільки я працюю з фарбами на сольвентній основі, а у них специфічний і різкий запах, може запаморочитись голова. Твори часто народжуються в безладі та хаосі. Я ніколи наперед не знаю, що саме використаю. Чи це буде фарба, чи додам структури або інших ефектів. Ідеї приходять під час роботи!
– Що Вам найбільше подобається у роботі, що найлегше і найскладніше у ній?
– Подобається процес створення, але найефективнішим, звичайно, є кінцевий результат. Найлегше, коли людина або чітко знає, чого хоче, або цілком покладається на мене. Найважче, коли тебе не розуміють, а ти не можеш на папері дон
ести всю красу….
– Яка частина творчого процесу для Вас найцікавіша?
– Пошук! Пошук ескізу, колористики, підбір структур і різкий поворот у процесі створення. Це додає інтриги.
– Скільки часу йде на створення однієї роботи?
– Звичайно, все залежить від багатьох факторів: тут і величина, і кількість шарів, і структури, і додаткові елементи, і спецефекти. Та в середньому це займає близько двох тижнів.
– Ми завжди бачимо сам результат, а як проходить процес створення вітражу?
– Для початку необхідно гарно відчистити та відмити поверхню, обов’язково її знежирити. Я працюю в рукавичках, бо якщо ненароком зачепити скляну поверхню і залишити сліди, а вони неодмінно залишаться, то можуть бути погрішності. Щоби гарно намалювати вітраж, потрібно покласти його на дуже рівну поверхню, навіть з ватерпасом. Бо якщо поверхня не буде ідеально рівною, то фарба коливається, пливе в інший бік, і тоді можна отримати абсолютно інший ефект, не завжди приємний. Потім вітраж сохне не менше 24 годин. Якщо не вичекати цього часу, то він може здеформуватися. Коли працюю з багатошаровою технікою, то кожного разу чекаю, коли висохне попередній шар, для того щоб приступити для нанесення наступного.
«Творчим людям притаманна криза»
– Як родина ставиться до цього захоплення? Ви «втягнули» когось ще у цю творчість?
– Родина ставиться з розумінням, стараються не заважати й активно дають поради, якщо я запитую. На жаль, поки що нікого з родини у свою творчість не «втягнула». Та ще є надія (сміється, – авт.). У мене двоє діток, старший син раніше пробував, але в нього творчість у стилі абстракціонізму та експресіонізму. А донька – дуже творча особистість, але її більше вабить скульптура та хенд-мейд.
– Чи Ви розглядаєте Ваше хобі як бізнес? Чи створення ваших шедеврів лише для друзів і близьких?
– Бізнес – у планах. Мрію про власну студію, велику світлу, з галереєю.
– Наскільки це затратно у плані коштів і скільки взагалі вартує, приміром, один квадратним метр чи сантиметр розпису?
– Сьогодні це доволі коштовний вид мистецтва. Матеріали досить дорогі. Я використовую лише французькі та італійські фарби і допоміжні матеріали.
Це забезпечує довговічність виробу, його особливу гру кольорів на сонці. Відносно вартості, то я суджу, що все залежить від складності роботи, адже чим вона складніша, тим більший розхід матеріалів, і становить від 3 500 грн. до значно вищої цифри за 1 кв. м.
– А бувають моменти творчої кризи? Як Ви її долаєте?
– Так, криза притаманна творчим людям, без неї не обійтися. У ці моменти навчаюся, стараюся віднайти щось особливе або відволікаюся на інші речі, наприклад, на себе, на сім’ю, розваги. А коли розслабляєшся, то й криза минає.
– Як Ви бачите своє заняття через кілька років? У якому напрямку хотілось би рухатися?
– Бізнес, студія, креатив, молод
а команда, галерея…
– Ви проводите майстер-класи?
– Ні, але планую, однак поки що в он-лайн форматі.
– А на що Вам не шкода витрачати свій вільний час, якого, як я розумію, у Вас дуже небагато.
– На близьких, на себе, на зустрічі з цікавими людьми, на навчання, читання книг.
– Що би Ви порадили тим, хто хоче професійно займатися хенд-мейдом і бути затребуваним майстром? Якими якостями необхідно володіти?
– Треба мати терпіння, зосередженість і… знову терпіння.
– Що потрібно зробити кожному, щоби змінити наше життя на краще?
– Займатись улюбленою справою, знайти себе. Тоді кожен зможе бути справді корисним у своїй галузі, яку він знає досконало і любить її.
Джерело: Тижневик "Номер один"
3810